Біатлон – зимове двоборство, що складається з лижних перегонів зі стрільбою на вогневих рубежах з малокаліберної гвинтівки. У спринті чоловіки долають дистанцію 10 км, жінки – 7,5 км. На дистанції спортсмени повинні уразити по п'ять мішеней на двох вогневих рубежах (за кожен промах спортсмен біжить 150-метрове штрафне коло). 60 спортсменів, які першими прийшли до фінішу, беруть участь у гонці переслідування. Час відставання йде в залік у гонці переслідування.
У гонці переслідування чоловіки біжать 12,5 км, жінки – 10 км. Спортсмени стартують згідно з часом, показаним у спринті. На вогневому рубежі спортсмени зупиняються чотири рази і повинні уразити по п'ять мішеней (за кожен промах спортсмен повинен пробігти 150-метрове штрафне коло).
В особистій першості дистанція для чоловіків – 20 км, для жінок – 15 км. Спортсмени чотири рази зупиняються на вогневих рубежах, за кожен промах до загального часу спортсмена додається по хвилині.
В естафеті команда складається з чотирьох учасників, кожен з яких повинен пробігти 7,5 км (чоловіки) або 6 км (жінки) і вдало уразити по п'ять мішеней (у кожного спортсмена є по три запасні патрони), за кожну невражену мішень спортсмен біжить 150-метрове штрафне коло.
Крім того, на Олімпійських іграх 2006 року вводиться нова дисципліна, яка вже встигла зацікавити букмекерські контори – гонка з масовим стартом.
Бобслей – швидкісний спуск з гір спеціально обладнаними крижаними трасами на керованих санях – бобах. Сані виготовлені з цільнометалевого корпусу обтічної форми, закріпленого на двох парах полозів-ковзанів: передній – рухомій з кермом і задній – нерухомій з гальмом. Використовують двомісні (двійка) і чотиримісні (четвірка) боби. Довжина траси – 1.500-2.000 м з 15 віражами (мінімальний радіус – 8 м), перепад висот - 130-150 м.
До 2002 року змагання проводилися лише серед чоловіків. На Олімпійських іграх 2002 року в Солт-Лейк-Сіті жінки взяли участь у заїздах двомісних бобів. У кожному номері олімпійської програми країну представляє не більше двох екіпажів. Місця визначаються за сумою часу чотирьох заїздів. У кожному заїзді черговість старту визначається жеребкуванням.
Гірськолижний спорт включає п'ять спортивних дисциплін: слалом, гігантський слалом, супергігант, швидкісний спуск, альпійське двоборство. Під час спуску з гір спортсмени повинні подолати спеціальні траси, розмічені воротами і прапорами. Результати визначаються за сумою часу, показаного у двох спробах на різних трасах – у слаломі та в одній спробі – з інших дисциплін. Кількість воріт у слаломі для чоловіків – 55-75, для жінок – 45-65, перепад висот у чоловіків – від 180 до 220 м, у жінок - від 140 до 200 м. У швидкісному спуску перепад висот у чоловіків – від 800 до 1.100 м, у жінок – від 500 до 800 м; у гігантському слаломі у чоловіків – 250-450 м, у жінок – 250-400 м. У супергіганті перепад висот у чоловіків 500-650 м, у жінок 400-600 м.
Кожна країна може бути представлена 22 спортсменами (не більше 14 осіб однієї статі), а також не більше чотирьох учасників у кожній дисципліні гірськолижного спорту.
Керлінг – спортивна гра на льоду, у якій дві команди, що складаються з чотирьох осіб, змагаються у точності влучання в заповітне коло (дім) спеціальних снарядів – бит (диск з рукояткою масою 20 кг і розміром 30х40 см), виготовлених із граніту і званих каменями. Майданчик для гри в керлінг являє собою витягнутий прямокутник довжиною 44,5 м і шириною 4,75 м. Основним компонентом розмітки майданчика є залікове коло, яке називається домом, діаметром 3,66 м. Для кидка бити готують крижану доріжку довжиною 31 м. Мета гри – влучити битою в мішень, виштовхнувши з неї биту суперника. Під час розіграшу каменя один із гравців команди відштовхується від стартової колодки і після невеликого ковзання від стартової позначки пускає камінь уперед. При цьому гравець намагається так розрахувати зусилля, щоб камінь, досягнувши залікової зони на протилежному боці майданчика, зупинився в необхідній точці, або підштовхнув інший камінь, або вибив останній за межі майданчика (залежно від задуманої ігрової комбінації). Кожен спортсмен виконує дві спроби. Переможцем вважається команда, яка набрала більшу суму очок. Гра складається з 10 окремих частин, які називаються «ендами». Партнерам по команді дозволяється натирати лід спеціальними щітками або мітлами по ходу руху каменя, що дозволяє частково коригувати дальність пуску каменя та траєкторію його руху.
Показові змагання з керлінгу проводилися на зимових Олімпійських іграх у 1924, 1932, 1936, 1964 та 1992 роках. У 1994-му рішенням МОК керлінг включено до програми зимових Олімпійських ігор, на яких було розіграно два комплекти медалей для чоловіків і жінок.
Ковзанярський спорт – вид спорту, у якому необхідно якомога швидше долати дистанцію на крижаному стадіоні по замкнутому колу. У програмі Олімпійських ігор з 1924 року – чоловіки, з 1960-го – чоловіки і жінки. Сучасна програма включає проходження коротких (500, 1.000, 1.500 м) і довгих (3.000, 5.000, 10.000 м) дистанцій. Учасники біжать парами: один – по зовнішній доріжці, інший – по внутрішній. На кожній дистанції від національної команди можуть виступати три спортсмени. Абсолютна першість у багатоборстві не розігрується.
Лижне двоборство – вид спорту, що включає стрибки з трампліна і лижні перегони. Змагання серед чоловіків проводяться два дні: у перший день – стрибки на лижах з трампліна 90 м; у другий – гонка 15 км. Результат визначається сумою балів, отриманих за виконання обох вправ.
У програмі Олімпійських ігор з 1924 року. Від кожної національної команди в змаганнях можуть брати участь не більше чотирьох спортсменів.
Лижні перегони – вид спорту, в якому спортсменам необхідно якомога швидше подолати дистанцію на лижах. У програмі Олімпійських ігор з 1924 року.
Для участі в Олімпійських іграх кожна країна може бути представлена чотирма учасниками в кожній дисципліні, в естафетній гонці – однією командою.
Стрибки на лижах з трампліна – вид спорту, що включає стрибки на лижах зі спеціально обладнаних трамплінів. Розрізняють трампліни К-90 і К-120. У програмі з 1924 року. З 1992-го особисті змагання у чоловіків проводяться на трамплінах 90 м і 120 м, командні – на трампліні 120 м. Виконання стрибків оцінюється п'ятьма суддями: техніка (стиль) виконання (максимальна кількість – 20 балів) і дальність стрибка (за спеціальною таблицею). Результат учасника визначається за сумою балів двох залікових спроб.
Від національної команди в кожному виді змагань можуть виступати не більше чотирьох спортсменів.
Санний спорт – швидкісний спуск на спортивних санях по спеціально виготовлених трасах довжиною 800-1200 м. Траси повинні мати 11-18 віражів (мінімальний радіус – 8 м), із шириною крижаного жолоба 130-150 см, з перепадами висот 70-120 м. У програмі Олімпійських ігор з 1964 року. Сучасна програма включає змагання на одномісних (чоловіки і жінки) та двомісних (мікст) санях. На одномісних санях кожна команда має право заявити не більше шести спортсменів (по три чоловіки і три жінки), на двомісних – не більше двох екіпажів; для одномісних проводяться чотири заїзди, для двомісних – два. Переможець визначається за найменшою сумою часу всіх заїздів. Порядок старту визначається в кожному заїзді жеребкуванням.
Скелетон – вид спорту, в якому спортсмен повинен за максимально короткий час спуститися по крижаному жолобу на двополозних санях обличчям вперед. Переможець визначається за сумою двох заїздів.
Сноуборд – вид гірськолижного спорту, що включає в себе різні спуски з гір по спеціальній трасі на одній дошці – сноуборді та акробатичні стрибки на сноуборді на різних трамплінах. У програмі Олімпійських ігор з 1998 року. До програми входить два види змагань для чоловіків і жінок: слалом-гігант і змагання в напівтрубі. Довжина траси в слаломі-гіганті – 800-1.000 м, перепад висот – 150-300 м, ширина – не менше 20 м, кількість воріт – не менше 20, відстань між ними – не менше 10 м, відстань між жердинами воріт – 4-8 м.
При проходженні напівтруби загальною довжиною 120 м спортсмени після набраної швидкості злітають вгору над краєм траси для виконання стрибків, обертань та інших акробатичних елементів. Оцінку змагань здійснюють п'ять суддів, кожен з яких може виставити спортсмену до 10 очок за акробатику, обертання, амплітуду польоту, техніку елементів і приземлення. Переможець визначається за сумою очок. Після двох відбіркових змагань до фіналу виходять 16 чоловіків і 8 жінок. Місця у фіналі визначаються за сумою спроб. Кожна країна може заявити 14 спортсменів, але не більше 8 осіб однієї статі, а також до 4 спортсменів у кожному виді змагань.
Фігурне катання включає одиночне (чоловіки і жінки), парне катання і спортивні танці. Олімпійські змагання в одиночному і парному катанні проводяться з 1908 року. У кожному виді змагань країна може заявити одного учасника або пару; країна, спортсмени якої в передолімпійському році зайняли в даному виді 1-5 місця на чемпіонаті світу, може бути представлена трьома учасниками (парами), 6-10 – двома учасниками (парами). Виступи оцінюються за шестибальною системою: у короткій програмі оцінюється техніка восьми приписаних елементів і представлена програма; у довільній програмі - техніка і артистичність; у довільному танці – технічна майстерність і художнє враження. Місце кожного учасника (пари) визначається абсолютною більшістю суддів (непарне число).
Фрістайл – лижний вид спорту, що включає акробатику і могул. В акробатиці спортсмени зі спеціальних трамплінів здійснюють різні за складністю стрибки. Трампліни трьох різновидів: великий (висота 3,5 м), середній (3,2 м) і малий (2,1 м). Площа приземлення повинна бути вкрита пухким снігом. Очки нараховуються за техніку виконання відриву, висоту і довжину польоту, якість виконання акробатичного елемента, приземлення і множаться на коефіцієнт складності стрибка. Переможець визначається за сумою балів за виконання двох стрибків.
Могул – спуск на лижах по крутій бугристій трасі, ускладнений обов'язковим виконанням двох стрибків. Переможець визначається за найбільшою сумою балів, отриманих за техніку виконання поворотів і стрибків, а також швидкість проходження траси. У програмі Олімпійських ігор з 1992 року.
Шорт-трек – вид швидкісного бігу на ковзанах, що полягає в максимально швидкому подоланні дистанції всередині хокейного майданчика (окружність ковзанки – 111,12 м). У програмі Олімпійських ігор з 1992 року.
До програми змагань входять: особиста першість у бігу на 500 м, 1.000 м і 1.500 м (чоловіки і жінки) та естафетна гонка на 3.000 м (жінки) і 5.000 м (чоловіки). Спортсмени біжать по овальній окружності ковзанки проти годинникової стрілки. У бігу на 3.000 і 5.000 м естафету від одного спортсмена до іншого можна передавати в будь-якій точці дистанції дотиком будь-якої частини тіла. Спортсмен зазвичай підштовхує ззаду свого товариша по команді, сприяючи більш швидкому проходженню дистанції. Костюм спортсмена складається зі шолома, рукавичок, щитків, які надягаються на гомілки і коліна. На дистанції 1.000 і 5.000 м беруть участь не більше чотирьох спортсменів. В естафеті від кожної команди може бути заявлено п'ять спортсменів.