На жаль, сучасні Олімпіади запам'ятовуються не лише спортивними досягненнями, а й різними скандалами, пов'язаними із застосуванням допінгу, упередженим суддівством і тероризмом. За 110 років багато чого було вперше.
Французький аристократ барон П'єр де Кубертен доклав чимало зусиль, щоб відродити Олімпійські ігри, і 6 квітня 1896 року Олімпіада повернулася в стародавні Афіни. У ній взяли участь 311 спортсменів із 13 країн світу. У день відкриття стало відомо ім'я першого олімпійського чемпіона - Джеймс Конноллі. Цей 27-річний студент з Гарварда переміг у змаганнях із потрійного стрибка, став срібним призером зі стрибків у висоту та бронзовим - зі стрибків у довжину. Прославлений олімпієць, згодом удостоєний звання почесного доктора Гарварда, став журналістом і письменником.
Найбільший інтерес на афінських іграх викликав марафонський біг, немов перекинувши міст часу завдовжки 42 км 195 м із давніх Афін у сучасні. У цьому «спартанському» виді спорту переміг поштовий службовець Спірідон Луїс, який став національним героєм Греції. Цікаво, що серед численних призів він отримав 10 центнерів шоколаду, 10 корів і 30 баранів, а також довічне право на безкоштовні послуги кравця та перукаря.
З першої Олімпіади встановилася традиція підняття державних прапорів під національний гімн на честь переможця, а нагороджували всіх переможців в останній день змагань. За античною традицією голову чемпіона увінчував лавровий вінок, йому вручалася оливкова гілка, зрізана у «священному гаю Олімпії», медаль і диплом.
Ще в Стародавній Греції Олімпійські ігри не були вільними від комерції. Олімпія являла собою найбільший суспільно-релігійний центр, і цінні дари до її численних храмів приносили і учасники релігійних церемоній, і атлети, які просили богів про допомогу. Давні олімпійські святкування супроводжувалися бенкетами та ярмарками. На Ігри з'їжджалося безліч торговців, які ділилися прибутком зі жерцями - їхніми головними господарями. Учасників олімпіад уже тоді не можна було назвати аматорами. Вони серйозно готувалися до змагань, а перемігши, отримували великі призи, не лише грошові.
Перша Олімпіада сучасності в 1896 році також не змогла обійтися без спонсорів. Гроші надходили не лише від жителів Греції, а також з Лондона, Марселя, Константинополя та інших міст, де існували багаті грецькі громади. На кошти грецького бізнесмена Георга Авероффа з Олександрії було відновлено давній олімпійський стадіон. Одним зі спонсорів цієї олімпіади була фірма «Кодак» - під такою назвою вона існує з 1888 року.
Друга Олімпіада проходила в Парижі в 1900 році, і на ній уперше брали участь жінки, яким було дозволено «показати себе» у змаганнях з тенісу та гольфу. Першою олімпійською чемпіонкою стала тенісистка з берегів туманного Альбіона Шейла Купер.
Поступово кількість видів спорту, представлених на Олімпійських іграх, розширювалася, і на IV Олімпіаді в Лондоні в 1908 році до програми вперше увійшов зимовий вид спорту - фігурне катання на ковзанах, у якому успішно виступив представник Росії Микола Панін-Коломенкін, який завоював першу золоту медаль в олімпійській історії своєї країни. Саме під час лондонської Олімпіади пенсильванський єпископ під час проповіді в соборі Св. Павла 19 липня 1908 року виголосив знамениті слова: «На Олімпіаді головне не перемога, а участь».
Кількість спортсменів, які бажали взяти участь в іграх, була настільки великою, що того року організаторам довелося вперше в історії Олімпіад вдатися до відбіркових змагань. Спортивні федерації багатьох країн світу усвідомили глобальний характер змагань і той престиж, який отримує країна в разі успішного виступу на іграх. На цих же іграх уперше започатковано традицію ходи команд-учасниць під своїми національними прапорами. Можна сказати, що, починаючи з 1908 року, Олімпійські ігри стали саме тим, що розуміється під Олімпійськими іграми в наш час.
У 1912 році на Олімпіаді в Стокгольмі стався перший великий скандал, а першою жертвою став легкоатлет Джим Торп із США. Він був позбавлений золотих медалей у п'ятиборстві та десятиборстві за те, що колись грав у напівпрофесійній бейсбольній команді. За походженням Торп був індіанцем, і, як припускають, тут явно не обійшлося без расових упереджень.
На VII Олімпіаді в Антверпені в 1920 році вперше в історії ігор було піднято олімпійський прапор, а учасники змагань склали олімпійську присягу. Цікаво, що вперше хокей з'явився на цій літній Олімпіаді. На цій же Олімпіаді, яка проводилася через два роки після закінчення Першої світової війни, до спорту примішали політику. За спеціальним рішенням МОК Німеччина та її союзники у війні були відсторонені від участі в іграх, не було запрошено й Радянську Росію. Між іншим, в Антверпені-1920 було стільки реклами, що майже не залишилося місця для самих Олімпійських ігор.
На IX Олімпіаді в Амстердамі в 1928 році вперше як символ миру на церемонії відкриття випустили голубів, уперше жінки брали участь у змаганнях із гімнастики (командне багатоборство) та з легкої атлетики, де у всіх п'яти видах програми було встановлено світові рекорди.
Х Олімпіада, що проходила в Лос-Анджелесі в 1932 році, увійшла в історію як Олімпіада рекордів. Було встановлено 41 олімпійський і 18 світових рекордів. Сенсацією став виступ японських плавців, які виграли п'ять із шести видів програми. На американській Олімпіаді сталася дуже цікава подія. Річ у тім, що під час перших сучасних Олімпійських ігор ще не було секундомірів і фотофінішу, і, наприклад, у 1900 році на Іграх у Парижі запис про перемогу на стометрівці американця Франсіса Жарвіса звучав так: чемпіон на фут випередив Вальтера Тьюксберрі, який, своєю чергою, залишив позаду на кілька дюймів австралійця Стена Роулі. Ситуація не змінювалася аж до 1932 року, коли на Олімпійських іграх у Лос-Анджелесі вперше було використано секундомір, а зйомка на камеру фінішу спортсменів-бігунів Едді Толана чи Ральфа Меткальфа виявилася вирішальною для визначення переможця. Ним став Толана. І ще - на цій же Олімпіаді вперше спеціально для учасників було побудовано Олімпійське село.
Під час XI Олімпіади в Берліні в 1936 році вперше факел, запалений від променів сонця в грецькій Олімпії, був доставлений естафетою на Олімпійський стадіон. Майже 70 років урочиста церемонія факельної естафети з наступним запаленням олімпійського вогню залишається центральним рекламним заходом напередодні старту Олімпіади і водночас є живим хронометром часу, що залишився до початку Ігор. Хоча спортивні функціонери намагаються не згадувати темну історію появи цієї традиції. Річ у тім, що автором ідеї передолімпійської естафети в 1936 році став один із видатних спортивних діячів Третього рейху Карл Дім. Навряд чи варто про це пам'ятати, але Олімпійські ігри 1936 року відкривав Адольф Гітлер.
19 червня 1952 року в Гельсінкі на іграх XV Олімпіади відбувся дебют радянських спортсменів на олімпійській арені, а першою радянською олімпійською чемпіонкою стала дискоболка Ніна Ромашкова.
У 1956 році в Мельбурні на XVI Олімпійських іграх уперше в історії Олімпіад один із видів змагань проводився не лише в іншій країні, а й на іншому континенті. Через правила карантину, встановлені на Зеленому континенті, кінні змагання були перенесені до Стокгольма і відбулися на пів року раніше від самої Олімпіади. Під час цієї ж Олімпіади сталася ще одна знакова подія - збірна СРСР виграла олімпійський футбольний турнір.
У 1960 році під час Олімпіади в Римі вперше на іграх загинув спортсмен через застосування допінгу. Ним виявився велосипедист з Данії.
Починаючи з XVIII Олімпіади, яка відбулася в Токіо в 1964 році, Олімпійські ігри почали транслювати по телебаченню на інші континенти, а того року за перебігом змагань могло стежити понад 1 млрд людей.
Двадцята Олімпіада в Мюнхені в 1972 році була затьмарена терористичним актом. Палестинське терористичне угруповання «Чорний вересень» захопило в заручники спортсменів і тренерів ізраїльської збірної. Їхнє звільнення закінчилося людськими жертвами.
Московська Олімпіада 1980 року знову переплелася з політикою. Напередодні відкриття XXII ігор, у зв'язку зі введенням радянських військ в Афганістан, група держав з ініціативи США оголосила бойкот іграм і не прислала свої команди. Ця Олімпіада запам'яталася москвичам напівпорожнім містом і повними прилавками продуктових магазинів, олімпійським ведмедиком-талісманом і приголомшливими видовищами відкриття та закриття ігор, не кажучи вже про спортивні змагання як такі. Уперше в історії Олімпіад спеціально до Ігор було побудовано шість великих спортивних центрів, а також комфортабельний житловий масив на південному заході міста - «Олімпійське село».
На XXIII Олімпіаді в Лос-Анджелесі в 1984 році радянський уряд відповів Америці й відмовився взяти участь в іграх.
Починаючи з XXIV Олімпіади в 1988 році, ігри стрясають регулярні допінгові скандали. У Сеулі він був пов'язаний з виступом канадського спринтера Бена Джонсона, який переконливо виграв фінальний забіг на 100 м, але згодом був дискваліфікований.
На XXV Олімпіаді в Барселоні в 1992 році вперше до програми ігор було включено бейсбол. Уперше в Барселоні виступала збірна американських професіоналів з баскетболу Dream team (Команда мрії), яка впевнено завоювала олімпійське золото.
На XXVI Олімпіаді в Атланті в 1996 році вперше до програми були включені змагання з пляжного волейболу. Уперше у зв'язку з розпадом СРСР на цих іграх самостійними командами виступали Росія, Україна, Білорусь, Латвія, Литва, Естонія та інші колишні союзні республіки СРСР.
У 2000-му році на XXVII Олімпіаді в Сіднеї було встановлено своєрідний передолімпійський рекорд. Протягом трьох хвилин відома австралійська біологиня Венді Крейг Дункан несла олімпійський факел прямо по морському дну в районі Великого Бар'єрного рифа біля берегів Австралії. Заради цього команда хіміків та інженерів-піротехніків працювала протягом багатьох місяців. Потрібно було, щоб вогонь не лише горів під водою, але й давав достатньо світла, і вчені розробили спеціальний іскристий склад, якому не страшна вода.
У 2004 році Олімпійські ігри повернулися до своїх витоків - в Афіни. Уперше в історії олімпійського руху естафета Олімпійського вогню пройшла через 33 міста на п'яти континентах за 35 днів. Уперше в історії Олімпійських ігор Міжнародний олімпійський комітет застрахував себе на випадок скасування змагань. Президент МОК Жак Рогге заявив, що страховий поліс вартістю $170 млн забезпечить повне або часткове відшкодування вартості організації Ігор у разі їх скасування через загрозу тероризму чи стихійних лих. Як відомо, ігри відбулися і навіть у розширеному вигляді - в Афінах уперше в історії олімпійського руху включили змагання з вільної боротьби серед жінок.
Що стосується допінгових скандалів, які вже стали майже традиційними, то в Афінах було зафіксовано 26 позитивних допінг-тестів, а кілька переможців позбулися «золота» практично одразу після свого тріумфу. Варто зазначити, що в Солт-Лейк-Сіті у 2002-му таких випадків було сім, а в 1992-му році на зимових Іграх в Альбервілі абсолютно всі допінг-проби дали негативний результат.
Літні Олімпійські ігри 2008 року пройдуть в Пекіні, і дуже хочеться, щоб вони запам'яталися новими рекордами та красивою боротьбою за призові місця.