Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Туризм

Про дитячий відпочинок – по-дорослому

«У СЕЛО, ДО ТІТКИ...»

«Самостійно»-організований відпочинок у бабусі в селі непоганий. Це і чисте повітря, і здоровіша їжа, і фрукти-овочі. Може, це і є оптимальний варіант?

Вікторія КОРНЮШ, психолог, спеціаліст із сімейної терапії:

– Як правило, міська дитина непогано почувається на відпочинку в селі. У групі ровесників вона, як правило, лідер – більше знає, краще одягнена, у неї кращі різні іграшки та «прибамбаси». Діти, які часто і подовгу відпочивають у сільській місцевості, мають усталене коло спілкування. І, на жаль, саме вони пристосовуються до рівня розвитку своїх сільських ровесників. Вони ніби завмирають у своєму розвитку – адже нічого нового для інтелектуального підживлення вони не отримують. Тому оптимально все-таки під час літнього відпочинку дитини виділити тиждень-другий на якусь яскраву, пам'ятну подорож.

Тож висновки робіть самі. Ось чому багато мам забирають додому наприкінці серпня поздоровілих маленьких «тарзанів»...

ВІДПОЧИНОК «ПО-СІМЕЙНОМУ»

Часто батьки намагаються «вбити двох зайців одразу» – і самим відпочити, і дітей оздоровити. Отже, їде сім'я. Або парочка мам з дітьми. Або тато з двома пацанами. Або... Можливі різні варіанти, але недоліки такого відпочинку однакові – різні інтереси відпочивальників і, як результат, замість відпочинку всі нервують. Вдалим такий відпочинок буває в тому разі, якщо він активний: дві-три сім'ї вирушають, наприклад, у похід. Сімейний «екскурсійний» відпочинок організувати складно (що б не пропонували туристичні фірми) – заповітний Діснейленд дитина віддасть перевагу будь-якому музею, а гамбургер у МакДональдсі – вечері в китайському ресторані.

Іноді, бажаючи максимально оздоровити дитину на морі, батьки вдаються до так званого «естафетного» відпочинку: спочатку місяць з дитиною мама, потім – тато, бабуся, дідусь тощо, і так далі. Це скоріше можна назвати «реабілітаційним» відпочинком – основний наголос при цьому робиться на харчуванні та водно-повітряних процедурах. Для дорослого такий відпочинок – велике навантаження, оскільки практично постійно потрібно бути «при дитині». Як варіант буває відпочинок з нянею (гувернанткою). При цьому додається ще необхідність додатково оформлювати документи на чужу людину.

Найбільший недолік подібного відпочинку для дитини – доросле, чуже їй коло спілкування. Це – кафе, бари, базари, магазини... Тато з незмінною банкою пива. Мама, яка виторговує гривню-другу за персики чи виноград. Бабуся, яка засинає в куточку на «дитячій дискотеці». Щоденний маршрут «море-їдальня-дім». От і виходить, як говорила пізнього вечора в грецькому ресторанчику маленька дівчинка своєму татові: «То що, мені тепер щовечора в кафе засинати?» Нудно, панове батьки...

ВІДПОЧИНОК «ПО СВИСТКУ»

Дитячий табірний відпочинок теж буває різним. По-перше, відпочинок у приміській зоні. Його плюси – відносна дешевизна, близькість до дому, той самий клімат. Наприклад, путівки в дитячий табір під Києвом (Конча-Заспа, Пуща-Водиця) на 14 днів коштують приблизно 300-500 гривень. Як не парадоксально, але все це і його ж мінуси. Набагато цікавіші для дітей тематичний відпочинок – всілякі екскурсійні маршрути, дитячі екологічні та археологічні табори тощо. У цьому, до речі, невмируща привабливість Артека.

Вікторія КОРНЮШ, психолог, спеціаліст із сімейної терапії:

– Для підлітка дуже важливо навчитися правильно будувати свої взаємини з ровесниками. Сучасний школяр, як правило, кволого здоров'я, та ще й перевантажений понад міру всякими заходами: постійно змінювана шкільна програма, мовні курси, репетитори. Повальне захоплення комп'ютерними іграми знижує потребу у спілкуванні з однолітками. Тому часто літні табори для дітей – єдина можливість активно відпочити, поспілкуватися, завести нових друзів.

І все-таки, дитячі літні табори – це безліч плюсів. По-перше, це організований, продуманий відпочинок. У програмі 10-20-денного відпочинку – ігри на свіжому повітрі, екскурсії, водні процедури, дискотеки тощо. При цьому старших дітей можуть привабити туристичні маршрути. У Росії, наприклад, іде відродження бойскаутського руху – життя в наметах, приготування їжі на багатті, нічні дозори, сплав на човнах по річках. У результаті приїжджають брудні, пропахлі багаттям і потом, але захлинаються від захвату.

Одна київська турфірма запропонувала путівки в бойскаутський табір у Криму. У програмі відпочинку – кінні верхові прогулянки в гори, археологічні роботи на скіфських курганах, пейнтбол «Королівське полювання», підводне плавання, риболовля. При цьому – проживання в літніх будиночках, вода – за графіком, зручності – на території. І що ви думаєте? Всі путівки до кінця серпня давно розкуплені...

У нашому прагматичному світі діти жадібно чекають пригод, мріють про невідоме, шукають і сподіваються. Жодне багаторазове харчування не зрівняється для них із можливістю проявити мужність у перетині гірського струмка чи в розпалюванні багаття під проливним дощем. Романтика, розумієш...

Ірина БОРЩЕНКО, «Турбюро Ірини Борщенко»:

– Основне в дитячому туризмі – цікавий і насичений маршрут. Не варто особливо звертати увагу на рясне харчування. Буває, що це курячі окостки з горезвісними ріжками чи вермішеллю. Набагато важливіше звернути увагу на те, чим діти будуть займатися під час відпочинку.

Зрештою, відпочинок – це відпочинок, а відгодівля – це відгодівля. І не треба плутати ці поняття. Тому, обираючи табір для дитини, не варто орієнтуватися лише на «холодильник у кожному номері» чи «шестиразове (!) харчування».

ВІДПОЧИНОК «ЗАКОРДОННИЙ»

Окрім сімейного відпочинку турфірми пропонують, як правило, ще два варіанти: відпочинок на дитячій базі відпочинку або проживання в сім'ях.

Зарубіжний табірний відпочинок не надто відрізняється від подібного на батьківщині – те ж посилене харчування, те ж море, ті ж дискотеки. Обов'язково враховується ландшафт місцевості: не повинно бути скель та обривистих берегів; важлива наявність хорошого пляжу та неглибокого дна. Іноді батьки скаржаться на віддаленість бази від великих міст і курортних центрів. Така віддаленість часто цілком виправдана і визначається питаннями безпеки відпочиваючих дітей: створення спеціального дитячого «оазису». Звичайно, дуже бажано, щоб протягом відпочинку були передбачені різні екскурсії.

До речі, дитячі екскурсії – окрема тема. Не варто думати, що сучасні діти мало сприйнятливі до «вічних» красивостей, чи то творіння природи чи людського генія. Побачене неодмінно відкладеться десь у пам'яті і стане яскравим враженням, спогадом про яке можна буде восени поділитися з друзями.

Леокадія ГЕРАСИМЕНКО, генеральний директор туристичного агентства «Руада»:

– Ми давно займаємося туризмом – і дорослим, і дитячим. Для дітей ми пропонуємо і Крим, і Болгарію, і Словаччину, і багато іншого. Але є у нас маршрут, при згадці про який загоряються очі і в дітей, і в дорослих. Це – відпочинок у В'єтнамі. Вже десять років щороку В'єтнам запрошує групу українських дітей на безкоштовний відпочинок та оздоровлення (батьки оплачують лише переліт). До речі, діти обов'язково проходять діагностику у лікарів традиційної в'єтнамської медицини. Взагалі, В'єтнам – це зовсім інший світ – дивовижної краси природа, барвисті та незнайомі народні традиції і звичаї. Я знайома з цією країною вже двадцять років і досі відкриваю для себе щось нове. Що вже казати про дітей! Вони потрапляють у справжню казку. Можна подивитися, як росте «незнаний звір» – папайя. Можна поласувати жаб'ячими лапками. Можна привезти додому чарівну мушлю, і потім усю зиму слухати, як співає в ній море. А вже в'єтнамські аквапарки – одні з найкращих у світі! Є країни, спогади про які зберігаються все життя, і В'єтнам – одна з них.

Враження зовсім іншого плану залишаються у тих дітей, яким довелося пожити в зарубіжних сім'ях. Такий відпочинок може тривати до півтора місяця. Певною мірою для дитини це – іспит на дорослість. Він повинен уміти сприйняти дещо іншу культуру поведінки, звикнути до іншого укладу життя.

Тетяна БАБІКОВА, УНІАН, мама двох доньок:

– Дуже багато залежить від того, в яку сім'ю потрапить дитина. І дізнатися про це батькам треба ще вдома. Моя донька потрапила в прекрасну дружню італійську сім'ю, в якій була своя молодь. Тому були і екскурсії, і пікніки, і поїздки в інші міста Італії на національні свята. А шестирічний хлопчик з її групи прожив увесь час у сім'ї дуже літніх італійців і далі їхнього саду не виходив. Ну, посудіть самі – чи можуть сімдесятирічні самотні люди возитися з маленьким хлопчиком!

Але в будь-якому разі дитині дуже корисно відкрити для себе світ. Це долучення до чужої культури, нова мова, нові друзі. Донька, їдучи до Італії, могла лише привітатися і попрощатися італійською. А повернувшись, цілком пристойно базікала. Та й зараз із задоволенням дивиться італійські телеканали, пише листи італійським друзям. Дітям наших знайомих зарубіжні друзі надсилають візи, допомагають влаштувати навчання за кордоном.

Це часом перша можливість для дитини відчути себе «громадянином світу». Навіть можливість самому купити сувеніри рідним, спілкуючись іноземною мовою з продавцями, – уже «вихід у відкритий космос».

І, нарешті...

ВІДПОЧИНОК ДЛЯ ЮНИХ «ЯППІ»

«Young professional perfect urbanist» – молоді, міські. професійно просунуті... Є вони в Америці, є в Європі, з'являються потроху і в нас. Усілякі міжнародні бізнес-школи, комбінації «відпочинок + іноземна мова» – це для них, молодих і нахабних, які дуже цінують час і намагаються встигнути побільше. Задоволення це дороге, але результат відчувається. Це величезний внесок в освіту дитини і відпочинок у кращому розумінні слова плюс досвід виживання без батьків та адаптація до незнайомих умов. По-перше, у дитини знімається страх перед іноземною мовою – мимоволі вона заговорить. По-друге, це хороший трамплін для подальшого можливого навчання за кордоном. Але це тема окремої розмови...

ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

А що щодо організації дитячого відпочинку думає зацікавлена сторона, тобто батьки?

Тетяна БАБІКОВА, УНІАН, мама двох доньок:

– Якщо ви вирішили відправити дитину за путівкою, найкраще обирати туристичну фірму за рекомендацією. У будь-якому разі, вибір варто зробити на користь перевіреної турфірми, яка вже не один рік займається організацією дитячого відпочинку. Моя порада всім батькам – намагайтеся докладно дізнатися все, що стосується самого відпочинку: де, як поселять дітей, скільки до моря, чим вони будуть займатися. Наприклад, ми відправили доньку до Болгарії. Так ось, частина групи потрапила в прекрасне приморське містечко Несебр: чисте повітря, море за два кроки. А іншу частину групи поселили у великому промисловому місті Бургасі, і до моря (16 км!) їх возили автобусом. Або питання з розселенням по кімнатах. Хай уже краще батьки ще в Києві наполяжуть на тому, щоб дітей селили по двоє-троє, ніж потім на місці діти з плачем будуть відмовлятися від шестимісних номерів.

Бувають і вікові проблеми. Зараз батьки відправляють за путівками і шестирічних. А недосвідчені менеджери, які супроводжують дитячі групи, можуть поселити в одному номері і семи-восьмирічних шибеників, і п'ятнадцятирічних панянок. Уявляєте, хтось збирається ввечері на дискотеку, а хтось у «козаків-розбійників» ганяє по ліжках...

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Придбаючи путівку, попросіть менеджера показати рекламні буклети або фотоальбоми таборів. Деякі турфірми надають навіть відеокасети про життя дітей у таборі. Варто дізнатися програму заходів зміни, розпорядок дня, меню та список необхідних речей для дитини, яку відправляють на відпочинок.

Обов'язково візьміть у турфірмі номер телефону, за яким можна зв'язатися з менеджером, що супроводжує дитячу групу. Необхідно наполягти й на тому, щоб він обов'язково зателефонував один-два рази за час відпочинку у турфірму та повідомив про те, як проходить відпочинок.

До питання про кишенькові гроші для чада. Сума грошей на додаткові витрати залежить від країни перебування та віку вашої дитини. Як правило, це $50-100. Ці гроші ваша дитина використовуватиме для своїх особистих цілей, оскільки все необхідне вже оплачено на момент придбання путівки (крім деяких додаткових екскурсій). Потрібно бути готовим до того, що чадо витратить усе, що йому дали. Як правило, гроші підуть на морозиво та солодощі. Але не зайвим буде навчити дитину, як у разі необхідності зателефонувати додому.

Ніколи не довіряйте відпочинок вашої дитини випадковим особам – шкільним вчителям, фірмам, що не мають ліцензії, та іншим «масовикам-витівникам». Випадкові люди, які беруться за цю роботу, часто не розуміють, яку відповідальність на себе беруть, не мають спеціальних знань. Сумний приклад: під час автобусної екскурсії Європою дитина захворіла на запалення легенів. В Амстердамі її госпіталізували, однак супроводжувач, який боявся всього на світі і напевно навіть не читав страхового поліса, під свою відповідальність забрав дитину з лікарні та повіз її далі за маршрутом. Для дитини тур закінчився серйозними ускладненнями зі здоров'ям.

Поради можна давати нескінченно. Але батьки якось інтуїтивно примудряються робити правильний вибір. Ось, наприклад, моя знайома поділилася зі мною такою історією. Вона хотіла відправити сина до якогось дитячого табору на морі. Дзвонила по турфірмах. І – ось що цікаво – у багатьох з нею подовгу розмовляли, детально розповідали про умови харчування-проживання-розваг для її дитини. Жодного разу не поцікавившись, син у неї чи донька. А путівку вона купила в тій фірмі, де все-таки запитали її про це. Ось так-то!

Організація дитячого відпочинку – це тяжка праця і велика відповідальність. Кажуть, що писати для дітей потрібно як для дорослих – тільки краще. Те саме можна сказати й про дитячий відпочинок.