Переможниця міжнародної олімпіади з німецької мови 2018 року Діана Паневська
Діана Паневська тричі посідала перше місце на обласних олімпіадах з німецької мови, а цього року стала лауреаткою всеукраїнського конкурсу та отримала право взяти участь у фіналі міжнародної олімпіади (Internationale Deutscholympiade) у німецькому Фрайбурзі. Наприкінці липня Діана Паневська перемогла серед тих, хто володіє німецькою на просунутому рівні (B2), і поділилася з Deutsche Welle секретами своїх успіхів.
– Що потрібно знати, щоб потрапити до фіналу міжнародної олімпіади з німецької мови?
– Щоб перемогти у всеукраїнському конкурсі, який дає право взяти участь у фіналі міжнародної олімпіади, потрібно дуже добре вміти писати, читати, говорити та сприймати на слух німецьку мову. А для фінального етапу цього замало. У Німеччині журі спостерігало за тим, як ми вміємо працювати в команді, шукати компроміси, а також наскільки ми креативні. Нас оцінювали не лише як знавців мови, але і як особистостей.
– Як ви готувалися до олімпіади?
– У школі в нас було вісім уроків німецької на тиждень. Цього достатньо, щоб добре знати мову. Але, звісно, я вчилася і у вільний час. Читала журнали та книжки, слухала новини. Писала твори, відсилала їх своїй вчительці Романі Фісюк і спілкувалася з нею в школі після уроків – тренувала усне мовлення.
– Які завдання були на фінальному етапі?
– Завдань було три. Перше – індивідуальне: написати твір у вільній формі про Фрайбург і зробити творчий колаж – щось на кшталт стінгазети. Я писала свій текст у формі листа про студентське життя в цьому місті. Для підготовки нас водили на екскурсії. Я побувала в місцевому університеті, щоб зібрати матеріал.
Решту завдань ми виконували в групах по чотири особи. Спочатку готували презентацію на тему спорту та робили усну доповідь. Моя група зробила це у вигляді ток-шоу. А потім треба було за три хвилини спільно вигадати історію та розповісти її.
– Два завдання з трьох були командні, хоча насправді всі учасники змагалися за себе. Як, на вашу думку, критерії оцінювання були прозорими?
– Нам пояснили спочатку, на що звертають увагу члени журі. Вони спостерігали за нами з першого ж заняття: наскільки активно всі працюють, як спілкуються в команді, чи здатні знаходити спільні рішення. 50 відсотків оцінки журі виставляло за письмову роботу, решту – за групові завдання. Всі учасники дуже добре володіли німецькою, але комусь не вдавалося шукати компроміси з командою, а хтось розгубився під час презентації і не міг зв'язати двох слів. Це вплинуло на результати. Спочатку критерії оцінювання здалися мені дивними, але зараз, проаналізувавши все, я вважаю їх достатньо прозорими.
– Що було найскладнішим?
– Режим дня (сміється). Сам конкурс здався мені не таким напруженим, як наші будні. Ми вставали о 6:30 і часто цілий день не мали вільної хвилини. Ходили на заняття, лекції, дискусії, екскурсії. Водночас на підготовку до кожного завдання в нас було по кілька днів. Несподівано, адже на етапах олімпіади в Україні ми за один день виконуємо чотири види завдань.
– Яка була атмосфера? Ви відчували жорстку конкуренцію?
– Я чекала конкуренції, адже до Фрайбурга з'їхалися переможці з усього світу. Але коли я познайомилася майже з усіма 140 учасниками, то зрозуміла, що ніхто не збирався перемагати будь-якою ціною. Всі були привітні. Ми потоваришували та підтримували одне одного.
– Які переваги дає перемога на цій олімпіаді? Чи можна вступити без іспиту до німецького вишу або отримати стипендію?
– Таких переваг немає. Але якщо подавати документи для отримання стипендії або вступати до німецького університету, то приймальна комісія зверне увагу на перемогу в олімпіаді. До речі, одразу після церемонії нагородження до мене підійшов депутат бундестагу і запропонував пройти практику в його офісі. Я дуже здивувалася і зраділа. Сподіваюся пройти цю практику, коли стану студенткою.
– З якою країною ви пов'язуєте своє майбутнє – Україною чи Німеччиною?
– З Україною. Я хочу вивчати політичну економіку в Німеччині, але потім із задоволенням повернуся. Вважаю, що в моєї країни є великий економічний потенціал, щоб колись бути не гіршою за Німеччину.
– Ваша порада тим, хто вивчає німецьку мову.
– Використовуйте нові слова якомога частіше одразу після того, як їх вивчили. Адже вони швидко забуваються. Я роблю так: вчу і пишу твір, у якому використовую все нове, що дізналася. А ще користуйтеся німецькими ЗМІ. Читайте, дивіться, слухайте те, що вас захоплює. Коли вчитися цікаво, то є мотивація займатися цим постійно.
– З чим ви асоціюєте Німеччину?
– З велосипедами. У кожному німецькому місті мене вражає кількість велосипедистів. У Фрайбурзі їх, здається, більше, ніж пішоходів. Мене шокувало, що пішоходи там повинні пропускати велосипедистів. Але за два тижні я до цього майже звикла. А ще я вважаю німців привітними. Так приємно, коли йдеш вулицею і тобі усміхаються навіть незнайомі люди. Ну і, звісно, пунктуальність. На олімпіаді я це відчула: режим дня був розписаний похвилинно.
• Міжнародну олімпіаду з німецької мови раз на два роки проводять Інститут Ґете спільно з Міжнародною спілкою вчителів німецької мови. Вперше вона була організована у 2008 році. У конкурсі беруть участь учні, які вивчають німецьку мову як іноземну. Вони змагаються у трьох категоріях відповідно до рівня володіння мовою: А2, В1, В2.
Переможцям у кожній категорії вручають золоту, срібну та бронзову медалі. Додатково присуджують премію за соціальну активність – Fairnesspreis.
У 2018 році у фіналі IDO взяли участь понад 140 молодих людей з 74 країн. Їм усім від 14 до 17 років.