Робота
«Не виходячи з дому, заробляю, як в Європі»
Закінчення. Початок читайте: Вас тут більше не чекають<\/a><\/p>
За даними популярної світової біржі праці для фрілансерів Elance, українці входять до трійки найактивніших «віддалених працівників» у світі, поступившись лише американцям та індусам. Наші вже «нафрілансили» на $50 млн (у першій половині цього року заробітки українських фрілансерів зросли на 25–50% порівняно з аналогічним періодом 2012 року).<\/p>
«Мені вигідніше працювати у Львові, ніж за кордоном, – зізнається львівський програміст Ігор Чайка. – Замовників шукаю через інтернет, за три роки роботи у мене вже з'явилися репутація і своя клієнтська база. Не виходячи з дому я заробляю, як в Європі, – 1,5–2 тисячі євро на місяць (розробляю сайти для європейських та американських замовників). На ці гроші можу прогодувати сім'ю, знімати хорошу квартиру і купити в кредит машину. У Німеччині, наприклад, після вирахування всіх податків я б отримував ті ж гроші, а життя там дорожче».<\/p>
Полтавський звукорежисер Олег Романюк теж непогано влаштувався на вільних хлібах: на створенні рекламних роликів та запису музики для замовників у Росії та за кордоном (в основному це емігрантські радіостанції) він заробляє близько $2 тисяч на місяць. «Навіть не замислююся про переїзд за кордон, – каже звукорежисер. – Тут у мене рідні, друзі і хороший заробіток».<\/p>
Глобалізація та розвиток каналів зв'язку надає можливість спробувати себе на світовому ринку праці не лише айтішникам, а й багатьом іншим спеціалістам. Головне зрозуміти, як і де шукати роботу, а також вивчити англійську мову.<\/p>
На відміну від країн Східної Європи Україна – не член ЄС, а тому наші співгромадяни не можуть так само вільно виїхати на роботу до Західної Європи, як вчинили сотні тисяч поляків, латишів, болгар і румунів. Але якщо нам вдасться здійснити прорив на світовий ринок праці, так би мовити «не покидаючи постійного місця проживання», то мінус нашого «неприєднання» перетвориться на плюс.<\/p>
По-перше, «нація фрілансерів» звучить все-таки більш гордо, ніж «нація сантехніків». По-друге, усвідомлення того очевидного факту, що «валить» особливо нікуди, можливо, приведе з часом до розуміння не менш очевидної істини: потрібно змінювати свою країну, а не місце проживання.<\/p>
Александра ХАРЧЕНКО, Антонина ЦИМБАЛЮК,
Дмитрий ГОМОН,
