Швейцарія прийняла спрощений порядок натуралізації для онуків мігрантів
Чи повинні так звані «секондос», тобто нащадки мігрантів у другому та третьому поколінні, мати право на отримання громадянства за спрощеною схемою, чи ж – навіть незважаючи на знання мови та культури – у цих людей немає права на жодні поблажки?
Як зазначає портал swissinfo.ch, кілька разів народ уже негативно відповідав на це питання, але тепер на його суд було винесено пропозицію надати такі послаблення хоча б не дітям, а онукам мігрантів, які народилися у Швейцарії і ніколи не жили в жодній іншій країні. Позитивний вотум народу означав би необхідність внесення відповідних поправок до федеральної конституції, а це означає, що «за» полегшений порядок надання громадянства дітям мігрантів мали висловитися як більшість громадян, так і більшість кантонів.
Так і сталося. Швейцарський народ і кантони проголосували за спрощений порядок натуралізації молодих іммігрантів третього покоління. Лише шість кантонів із 26-ти були проти.
Відтепер іноземець у третьому поколінні може подати клопотання про спрощену натуралізацію лише до свого 25-го дня народження. Крім того, він повинен довести, що народився у Швейцарії, що у нього є посвідка на проживання категорії «С», і що він має щонайменше п'ять років місцевої школи. Також хтось із його батьків має відповідати всім вищезазначеним критеріям, плюс постійно прожити у Швейцарії не менше 10 років. Крім того, хтось із бабусь чи дідусів кандидата на спрощену натуралізацію теж має народитися у Швейцарії або мати можливість довести, що свого часу він мав законне право на перебування та проживання в країні.
Звичайно, дійсним спрощенням порядку натуралізації такого роду положення не є. Однак згода народу з ними тепер означатиме два дуже важливі кроки вперед. По-перше, з молодих людей знімається завдання доводити, що вони добре інтегровані в країні. Швидше, тепер кантональним властям доведеться доводити зворотне. По-друге, схвалені народом відповідні поправки до конституції дадуть можливість у майбутньому гармонізувати кантональні практики у сфері надання прав громадянства. Зараз кожен кантон діє відповідно до власного порядку, крім того, багато кантонів уже пішли на певні послаблення щодо мігрантів у третьому поколінні.
Противники полегшення натуралізації для мігрантів третього покоління говорили, що нібито сам той факт, що іноземці з другого та першого поколінь (відповідно, батьки та батьки батьків) не захотіли або не змогли стати громадянами Швейцарії, свідчить про те, що у відповідній сім'ї є проблеми з інтеграцією або асоціацією себе з Конфедерацією, але це була прицільна брехня. Автори таких тверджень замовчували, що процедура натуралізації в країні складна, а головне – дуже дорога. І що у багатьох навіть чудово інтегрованих іноземців 1-го та 2-го покоління просто не було часу або грошей на те, щоб пройти весь цей шлях. І народ погодився з цим.