Пішохід на Заході завжди правий. І навіть якщо під час переходу ним дороги загориться червоний, його чекатимуть усі чотири ряди машин, хоча їм, здавалося б, уже можна. В Україні, зауважу, в такій ситуації вас можуть придавити, натиснувши на гальма, якщо ви не встигли дійти до бордюру, коли перестав світити рятівний зелений... Проблема в тому, що нашому водієві важко психологічно перебудуватися в старенькій Європі: він і там вважає себе за звичкою головнішим за пішохода! Однак на Заході водії привчені писаними й неписаними правилами пропускати пішохода.
Майже всі мої приятелі-автомобілісти, які живуть у великих містах Євросоюзу, нарікають, що дістатися до місця призначення на метро чи громадському транспорті, як правило, можна швидше, ніж на автомобілі, продираючись крізь численні затори. Причому левову частку втрат часу становлять паркування.
У Бельгії, Німеччині, Голландії всі наземні й підземні паркінги платні. Година стоянки - 2 євро. Рідко дешевше. А якщо в Берліні, наприклад, на годину залишити своє авто в недозволеному місці й піти (якщо залишитися - можна вмовити симпатичну контролерку не штрафувати), по поверненні під двірниками неодмінно знайдете встромлену квитанцію. На вас чекає, в кращому разі, штраф - 40 євро. Гірше, якщо ваше авто відвезе на штраф-майданчик «шлепер-дінст», накинувши на колеса «сабо». Тоді, щоб забрати звідти свою «ластівку», вам доведеться крім штрафу в пару сотень євро оплатити ще й добовий простій машини (за тиждень це буде понад 500 євро). Так справи в Німеччині.
Не набагато краще в скандинавських країнах - Швеції, Данії, Норвегії. Дещо інакше в Італії: у цій південноєвропейській країні - як і в нас в Україні - емоції та зв'язки понад будь-які закони.
Не жени, бо заплатиш! І заплачеш-просльозишся також, дивлячись на суму штрафу! У ряді країн Західної Європи в «засекречених» місцях висять фотокамери. У разі перевищення зазначеної дорожніми знаками швидкості вони фотографують автомобіль порушника. І не сподівайтеся, що пронесе! Викинувши квитанцію на штраф або забувши про клацання фотокамери, не покладайтеся на наше пресловуте «авось». Цей епізод не зітреться з пам'яті поліцейського комп'ютера. І ще. Ви отримаєте квитанцію штрафу разом із фото, на якому будуть закриті чорною смужкою очі вашого попутника, але стать того, з ким ви перевищили швидкість, ваша найдорожча половина визначить легко.
В Європі поліцейські особливо суворі до тих, хто за кермом балакає по мобільному, не пристібається та викидає з вікна своєї машини на автобан усяке сміття, скажімо, бляшанку з-під коли. За порушення екології штрафують особливо сильно. Навіть у країнах Східної Європи, таких як Польща та Болгарія, за прикладом західних сусідів підводяться під загальноєвропейський стандарт правила дорожнього руху, ще нещодавно, до речі, мало чим відмінні від наших.
Так, у країн-кандидатів на прийом до Євросоюзу з'явилася одна з таких вимог: якщо ви везете з собою дитину, то обов'язкова наявність під її попою спеціального сидіння. Якщо не запаслися, то поспішіть це зробити в першому ж супермаркеті або на автозаправці на кордоні.
У Берліні, Парижі та Лондоні суворо штрафують за використання клаксона. Гудіти собі дорожче. Тому якщо якась маразматична бабуся буде навіть у недозволеному місці переводити через дорогу свою неслухняну болонку - терпіть.
До речі, до Лондона краще не заїжджати, а об'їхати його стороною подалі від гріха, оскільки тутешній мер проводить експеримент: стягує плату за проїзд «сіті». А це не лише влетить вам у копієчку (точніше, у кілька фунтів, які важчі за євро), але й навряд чи вбереже від штрафу, бо дотриматися всіх нововведень не можуть навіть англійці-автолюбителі...
Перше, що робить наш чоловік, зіткнувшись із їхнім поліцейським, це дістає (або принаймні намагається) купюру. Вітчизняна служба ДАІ привчила нас до того, що міліціонер бачить у будь-якому водієві передусім потенційне джерело заробітку. Поліцейський на Заході за спробу дачі хабара може запроторити вас до в'язниці. І головне - не сперечайтеся зі стражем порядку. Пам'ятайте - величина вашого штрафу перебуває в прямо пропорційній залежності від тривалості дискусії.
Без страховки краще взагалі нікуди не їхати. Особливо якщо врахувати, що автомобілі часто викрадають. У будь-якій країні Європи вам оформлять страховий поліс. Можна зробити це і в Україні, але виявляючи велику обережність. Насамперед слід перевірити, чи є у страховика ліцензія, чи не прострочена вона і чи придатний її страховий поліс для поїздки в країни, обрані вами для подорожі.
Дорожньо-транспортні пригоди трапляються всюди. В Європі, природно, теж. Торік на європейських трасах у середньому щоденно гинуло понад 100 (!) осіб, майже 4.000 дістали каліцтва та поранення різної тяжкості. І це - незважаючи на прекрасні дороги. Краще не пити навіть пива, якщо ви за кермом. Принаймні в країнах, де діє Шенгенська угода. Тут дозволений ступінь сп'яніння за кермом становить 0,5 проміле. Але краще не ризикувати й утриматися навіть від слабоалкогольних напоїв, адже при аварії або порушенні правил руху навіть найлегше сп'яніння буде обставиною, що обтяжує вашу вину. Ще нагадаю, що 0,5 літра доброго німецького або «оболонського» пива якраз і містить ці 0,5 проміле...
На Заході перший друг і помічник водія - поліцейський. Якщо заблукаєте, сміливо йдіть до регулювальника або у найближче відділення поліції.
Будьте уважні: усюди на трасі є покажчики закусочних, автозаправок, кемпінгів, місць ночівлі, майданчиків для відпочинку. І хоча після Польщі чи Чехії в більш цивілізованих країнах Європи можна зітхнути з полегшенням, не розслабляйтеся й не забувайте: тут теж викрадають машини, крадуть гаманці та речі.
А загалом «свинцеві гидоти» життя не повинні затьмарювати вашу подорож. Щоб уникнути всіх мною перелічених і не перелічених напастей у дорозі, продумайте все до дрібниць. Щасливої вам дороги!