Також популярний - вже традиційно - і Єгипет. Добре йде Болгарія, Хорватія, багато охочих їхати до Криму. Але, як пояснив працівник однієї з київських турфірм, на ПБК люди їдуть лише за старою пам'яттю. Насправді та ж Туреччина обійдеться клієнту дешевше, ніж такий рідний і близький Крим, а сервіс за кордоном - безсумнівно вищий. До того ж у Туреччині є на що подивитися. Наприклад, 10 днів по той бік Чорного моря вам обійдуться (як мінімум, звісно) у $199 на людину, враховуючи авіапереліт, проживання та харчування. У Криму за такі гроші нормально відпочити точно не вдасться.
Водночас, незважаючи на те, що вже котрий тиждень температура води біля ПБК не піднімається вище 9-16 градусів, це не позначилося на притоці відпочивальників, повідомила начальник управління курортів Міністерства курортів і туризму Криму Анна Гальперіна. Здравниці півострова заповнені на рівні минулого року, а деякі навіть більше. Анна Гальперіна також констатувала зрослий інтерес курортників до лікування.
Порівняно з минулим роком, істотних змін не сталося: усі ті ж курорти популярні, усе той самий попит на них. Щоправда, цього року стало менше охочих відпочити в Іспанії через проблеми з візами. Рідше стали купувати екскурсійні тури і частіше - звичайний «ексклюзивний» відпочинок.
Російські турагенти відзначають, своєю чергою, що тамтешній клієнт усе більше цікавиться відпочинком за кордоном, а перед тим як скористатися заслуженою відпусткою, перевіряє інформацію про туристичні поїздки в Інтернеті. При цьому рейтинг курортів СНД і ближнього зарубіжжя дещо падає, поступаючись країнам і містам з більш розвиненою інфраструктурою туризму. Але багато росіян усе ж приїжджають до нашої країни, хоча готелям і пансіонатам віддають перевагу квартирам подобово в Києві або в тому ж Криму, а тому складно відстежити реальний турпотік. Паралельно з цим відзначається посилення конкуренції в секторі туристичного бізнесу.
Фахівці запевняють, що жоден із показників не відіграє ключової ролі у значущості курорту для виконання головного завдання - лікування вже наявних захворювань і зміцнення загального здоров'я людини. Тому зрозуміло, що пріоритетним показником можливостей курорту є клімат, вплив його гідромінеральних ресурсів на здоров'я людини. Сервісні умови, комунікації можна створити в будь-якому місці, тоді як клімат у кожній точці Землі неповторний.
Тому в усьому світі практикуються спеціальні рейтинги курортів світу. Не відстають від світової практики і українські вчені. Нещодавно в Сімферополі навіть вийшла спеціальна книга «Порівняльна медико-кліматична характеристика основних приморських курортних місцевостей Європи та прилеглих до неї регіонів Азії та Африки», у якій представлено рейтинг рекреаційних регіонів світу. Звісно, Крим у ньому не на останньому місці. Забавно, що європейці, у яких є свій рейтинг, так не вважають. Автори книги встановили, що рекреаційна цінність курортних зон зменшується в такому порядку:
Мадейра і Канарські острови; континентальне узбережжя Португалії; північне Середземномор'я (південь Франції, північний захід і північний схід Італії, північ Хорватії, ПБК); південно-західне Середземномор'я (Іспанія, південь Італії, південь Хорватії, північ Тунісу); північне Причорномор'я (північно-західна частина узбережжя Росії, узбережжя України, крім ПБК, Румунія, Болгарія); південно-східне Середземномор'я (Греція, південне узбережжя Туреччини, Кіпр, Ізраїль, південь Тунісу); Кавказ (південно-східна частина узбережжя Росії, Грузія); узбережжя Біскайської затоки (північне узбережжя Іспанії, Срібний берег Франції); північні курорти (узбережжя Ла-Маншу, Північного та Балтійського морів).
Провідні світові океанологи запевняють, що усамітнені острови далеко від цивілізації - найкраще місце для купання, відповідно - і для відпочинку загалом. Словом, перше місце в рейтингу, який оприлюднив сайт Time.Travel.ru, посідають Сейшельські та острови Карибського моря. Вода там ідеально прозора, а море біля островів дуже тепле цілий рік. Сильні океанічні течії неподалік від островів допомагають відновити екологічний баланс, дно недалеко від берега різко обривається вглиб - це теж не дає застоюватися викидам. Хоча викидів, власне, небагато: промисловості жодної, маршрути нафтових танкерів далеко.
Друге місце - за португальським узбережжям і Мертвим морем. Атлантичне узбережжя Португалії трохи поступається
усамітненим островам. Маловідходна промисловість, глибоке дно, до того ж океан - його засмітити набагато важче, ніж море. Але в океані не завжди безпечно здійснювати далекі запливи. Якщо поруч рифи і різко змінюється глибина води біля берега, під час припливу починається сильна підводна течія, і купальника може віднести у відкритий океан.
Що ж стосується Мертвого моря, то там теж дуже чисто, але ні про яку морську флору і фауну не йдеться: море настільки солоне, що там не живуть ні квіти, ні риби, ні водорості. Та й поплавати по-людськи не вдасться. Щоправда, користі від нього достатньо: тут лікують не лише шкіру, а й ревматизм, депресії.
Трійку лідерів замикають курорти Індонезії (Балі), Малайзія, Сінгапур, Австралія. Тропічні моря дуже теплі й чисті. І водночас морська живність - єдине джерело неприємностей. Спілкування з медузою на прізвисько «морська оса» з 5-6-метровими прозорими щупальцями, просоченими нервово-паралітичною отрутою, закінчиться щонайменше опіком. Ненависні любителям пірнати з маскою морські їжаки водяться вдосталь. Наприклад, від божевільного красеня на прізвисько «діадема» краще триматися подалі. Треба бути обережнішим і з кораловими рифами: якщо доторкнутися до «вогняного» корала, у кращому разі буде опік. На пляжі можна натрапити на велику конусоподібну черепашку райської краси, у якій живе молюск - володар смертельно небезпечного хоботка, яким він убиває риб. Людині, зрозуміла річ, теж не поздоровиться.
На четвертому місці в цьому рейтингу східне Середземномор'я - чудове місце для любителів екологічного купання та морепродуктів: море там майже не постраждало від витрат цивілізації. У грецьких пляжів, а також середземноморських пляжів Ізраїлю та Туреччини найчистіше і «живе» море на всьому Середземномор'ї.
Середземноморське узбережжя Єгипту займає п'яте місце. І то тому, що Ніл фактично перестав впадати в Середземне море. Років десять тому в річку потрапила рослина водяний гіацинт, яка швидко розмножилася, і Ніл зацвів. Ця життєлюбна рослина випаровує всю залишкову річкову воду у великих обсягах, а вся решта води розбирається на зрошення полів і практично не доходить до моря. Завдяки чому воно стало чистішим.
Наступними в рейтингу є Егейське та Червоне моря. Егейське море відносно благополучне: пропорція промислових скидів помірно скромна. Купання біля берегів Греції жоден планктон не затьмарює, і свіжовиловлена риба дуже гарна. Турецьке узбережжя Егейського моря стає проблемним: через стічні води біля берегів від Ізміра до Стамбула все частіше трапляються червоні припливи, багаті на фосфор та азот.
Незважаючи на близькість Суецького каналу, яким ходять нафтові танкери, Червоне море швидко «перетравлює» забруднення, як будь-яке тропічне море, де багато голодних водоростей, риб та інших мешканців і мало їжі.
Середземноморські пляжі Франції, Іспанії та Італії на сьомому місці. Середземне море, звісно, може все «перетравити». Хоча Франція, Італія та Іспанія - джерела трьох чвертей промислових та сільськогосподарських забруднень, які потрапляють у Середземне море. Але скоро сили саморегуляції у моря вичерпаються, Грінпіс уже б'є на сполох - кожен із десяти пляжів на ділянці від Канн до Капрі не відповідає нормам Європейського Союзу.
Адріатичне море, узбережжя Тунісу та Каліфорнії на восьмому місці в цьому рейтингу. У водах північної Адріатики та біля пляжів Тунісу хлорофілу більше норми - при підвищенні температури води вище 25-26 градусів море може й зацвісти. Уздовж берегової лінії в цих районах водообмін неінтенсивний, промислові викиди затримуються довше. Саме такий ефект кільцевої течії, яка є в будь-якому замкнутому морі: течія вздовж шельфу (полога прибережна частина, якраз там, де пляжі) тягне за собою всі можливі забруднення і не дає їм змішуватися з глибоководними шарами моря. Тож не варто обирати для купань закриті бухти та лагуни Трієста і Венеції.
Балтійське море, кажуть учені, не найкраще для купання - воно бруднувате. Балтійська риба теж не найкращої якості. Винне в цьому географічне положення Балтійського моря: воно оточене промислово розвиненими країнами (Норвегія, Швеція, країни Прибалтики), по ньому ходять нафтові танкери. До того ж через низьку температуру води море повільно відновлює сили після забруднення.
І, нарешті, Чорне море. Фахівці кажуть, що воно безнадійне: відновити його фізично неможливо. Співвідношення площі водозбору до площі самого моря найневигідніше - 6:1, водообмін дуже повільний, і до всього іншого сюди стікають води Дунаю після подорожі через три десятки країн Європи. Найбрудніші чорноморські курорти - Геленджик і Одеса, найчистіші місця - ПБК та Євпаторія. Чорноморське узбережжя Болгарії завдяки природоохоронним заходам набагато чистіше.
Якщо вже й купатися в Чорному морі, то краще в холодному (до 20-21 градуса): щойно вода стає теплішою, мікрофлора (можливий переносник інфекцій) розмножується з потроєним ентузіазмом. Купання в брудному морі може викликати не лише подразнення шкіри, а й інфекційні захворювання вушної порожнини та носоглотки, у рідкісних випадках - дизентерію і навіть холеру.
Але більшість експертів сходиться на думці, що Європейський Союз і Грінпіс встановлюють фантастично високі екологічні норми на чистоту морської води. У теорії ця строгість виправдана, але ніхто ж жодного разу не чув про те, щоб людина скупалася в морі й одразу вкрилася червоними плямами або захворіла на холеру. Тому, якщо знаєте, що море біля узбережжя, на якому відпочиваєте, не зовсім чисте, не сидіть у воді по 10 годин на добу. А от зі свіжою рибкою будьте обережнішими: уся морська живність накопичує токсичні речовини у більших концентраціях, ніж вода.