Росіяни хочуть чути від мігрантів рідну російську мову
Розробники законопроекту перший віце-спікер Ради Федерації Олександр Торшин та сенатор від Чувашії Володимир Слуцкер пропонують доповнити закон про іноземців, ухвалений у 2002 році, наступним положенням: «Дозвіл на тимчасове проживання видається іноземному громадянину за умови подання ним документа, що підтверджує рівень володіння російською мовою». Причому трудовим мігрантам, які пред'явили сертифікат державного зразка про знання «великої та могутньої», пропонується видавати дозвіл на роботу строком на два роки (а не на рік, як зараз).
Такий сертифікат, за задумом авторів поправок, мають видавати освітні установи, що діють в Росії або за кордоном, яким «дозволено проведення державного тестування іноземних громадян з російської мови як іноземної». Форма документа та порядок його видачі має затвердити федеральний орган Мінобрнауки. Профільне міністерство разом з іншим зацікавленим відомством – Федеральною міграційною службою – «приклало руку» до розробки поправок.
Як пояснив «Времени новостей» Олександр Торшин, законопроект про навчання мігрантів російської мови спрямований в першу чергу на запобігання міжнаціональної ворожнечі між корінним населенням і приїжджими. «За даними Комісії ООН з народонаселення та розвитку, Росія посідає друге місце у світі за кількістю мігрантів з інших країн, – зазначається у пояснювальній записці, доданій до документа. – У 2008 році, за даними прикордонної служби ФСБ РФ, до Росії в'їхало понад 23 млн іноземних громадян. На міграційний облік поставлено 9,2 млн осіб, понад 5 млн іноземців, за оцінками ФМС, перебувають на території РФ на нелегальному становищі». При цьому, наголошує Олександр Торшин, дані соціологічних досліджень свідчать про те, що дві третини росіян ворожі до іноземців. А більше половини відчувають неприязнь саме через те, що мігранти не говорять російською. «Нездатність говорити російською не тільки дратує корінне населення, але й ізолює приїжджих, – зауважує сенатор. – Незнання мови та вимушене мовчання породжує небезпечне та мстиве відчуження мігрантів від культури країни, яка їх приймає. Це, у свою чергу, змушує суспільство захищатися від мігрантів. Тим самим створюються умови для конфліктів на національному ґрунті». Особливу небезпеку міжетнічні конфлікти набувають саме зараз, коли через економічну кризу суспільство перебуває у «перегрітому стані». «Нові Кондопоги неприпустимі», – наголошує Олександр Торшин.
На думку сенатора, для реалізації проекту ліквідації мовної безграмотності в Росії вже зараз є всі умови. З 2007 року діє державна система тестування, створена за зразком TOEFL – міжнародного стандарту сертифікації знання англійської мови. Більш ніж у 160 вузах країни створено спеціальні центри, де проводять таке тестування. «Для реалізації законопроекту не потрібно залучення додаткових бюджетних коштів, – пояснює задум законодавців Олександр Торшин. – Все фінансове навантаження з навчання та тестування мігрантів лягає на роботодавців, а також самих мігрантів».
До того ж, підкреслює віце-спікер Ради Федерації, складання іспиту – справа суто добровільна. Стимулом мають стати пільги, причому не тільки для працівника, але й для роботодавця – передбачається, що компаніям надаватимуть пільговий режим при отриманні в ФМС та Мінздоровсоцрозвитку дозволів на залучення іноземних робітників.
Інша справа ті іноземці, які приїхали на постійне місце проживання і в перспективі розраховують на отримання російського громадянства. Для них складання тесту на знання державної мови має стати обов'язковою умовою натуралізації в Росії. Зараз, як нагадав Олександр Торшин, сертифікат про знання російської мови вимагають лише безпосередньо при отриманні громадянства, а на проміжних етапах натуралізації – при отриманні виду на проживання (строком на п'ять років) та дозволу на тимчасове проживання (строком на три роки) – це не є обов'язковим. Тепер же члени Ради Федерації пропонують встановити іспити і на вищезгаданих проміжних етапах.
На думку голови комітету допомоги мігрантам «Громадянське сприяння» Світлани Ганнушкіної, заходи, пропоновані сенаторами, «не більше ніж благі побажання». «Я можу спрогнозувати з досить великим ступенем ймовірності, що ці поправки працювати не будуть», – сказала керівник правозахисної організації кореспондентові «Времени новостей». Світлана Ганнушкіна вважає, що основна проблема, з якою зустрічаються гастарбайтери, полягає зовсім не в незнанні російської мови: «Трудові мігранти знають мову в тому обсязі, який дозволяє їм виконувати свою роботу. Я жодного разу у своїй практиці не стикалася з тим, щоб роботодавець скаржився на те, що працівники його не розуміють».
Поправки до закону ніяк не позначаться на становищі мігрантів, значна кількість яких не тільки не уклала трудовий договір, але й перебуває на території Росії нелегально, підкреслює правозахисник. «Крім того, знову відкривається простір для корупції – мовними сертифікатами легко торгувати. Людям, які не можуть зв'язати двох слів, будуть ставити оцінку, що підтверджує їх абсолютне володіння мовою, звичайно, не безкоштовно», – впевнена Світлана Ганнушкіна. Керівник комітету «Громадянське сприяння» вважає, що розроблений сенаторами законопроект – «це рух не в той бік».