Ідея зовсім не нова, народилася вона в 1948 році в Швейцарії, де й зараз найбільш поширена. А у Франції вперше реалізувалася вісім років тому. Втім, широкого поширення не набула. Але тепер, мабуть, «приперло».
У Страсбурзі, де в 1999 році з'явилася асоціація «Отреман», коли 15 друзів склалися і купили три подержані автомобілі, зараз уже близько десятка кооперативних парковок. На них член кооперативу, який має картку з електронним чипом, може в будь-який час отримати «свою» машину. У Парижі, де цим займається компанія «Кесс-Коммюн», таких пунктів зберігання-видачі близько двох десятків, і нові створюються одразу, щойно в міському кварталі набереться сорок абонентів.
«Отреман» гарантує своїм членам можливість у будь-який час доби отримати у своє розпорядження невелику легкову машину. Місячний абонемент коштує €10, до яких додаються €1,40 за годину їзди та 19 центів за кожен пройдений кілометр. У міському режимі це виходить дешевше, ніж таксі або традиційна оренда автомобіля. До того ж не доводиться відчувати стрес у пошуку парковок. У асоціації вони свої, і їх стає все більше.
За словами директора «Кесс-Коммюн» Лоїка Міньйота, за допомогою цієї системи можна в 15 разів зменшити парк легкових автомобілів у місті за рахунок їх більш повного використання. Абоненти, як правило, користуються машиною від випадку до випадку, для поїздок у райони, незручні з точки зору громадського транспорту, в гості за місто, за покупками в гіпермаркет. На роботу вони ходять пішки або їздять на громадському транспорті. Втім, спільне користування вигідне тільки у великому місті, тому що парковки повинні знаходитися близько одна від одної. Тоді більша ймовірність, що бажана машина опиниться в потрібний момент десь поруч.
«Не буває так, щоб усім одночасно знадобилася машина, – констатує Лоїк. – Одним вона потрібна вдень, іншим увечері, третім тільки у вихідні дні. Комп'ютер легко «розрулює» графіки користування». Треба тільки повернути машину на парковку чистою та заправленою.
Як зазначають «Новые известия», у Франції та Бельгії поширюються й інші форми спільного використання легкового транспорту, що дозволяють зменшити кількість машин на дорогах. Сусіди, які їдуть на роботу в один час або до однієї години відвозять дітей до школи, кооперуються і виганяють свої авто з гаража по черзі. А на дорожніх парковках перед в'їздом у велике місто з'явилися спеціально позначені місця, де збираються попутники, щоб продовжити шлях на одній машині, а решту залишити до вечора. Іноді це навіть необхідно. Наприклад, коли паризька метеослужба б'є на сполох про критичну загазованість повітря, жандарми не пускають у місто машини, в яких немає хоча б одного пасажира.