Марса Алам – колишнє рибальське село, а нині – сучасний курорт
Я віддаю перевагу активному відпочинку, тому перед тим, як обрати туроператора та конкретне місце прибуття, оглянув місцеві курорти саме на предмет можливості класного дайвінгу. Переглянувши пару десятків відгуків про курорти та конкретні готелі на Holiday Check та подібних ресурсах, я дійшов висновку, що вирушу до Марса Алам.
До речі, на згаданому сайті знайшов інформацію, яка ще більше привабила мене до цього курорту. Хоча в Рунеті йдеться про те, що Марса Алам – всього лише рибальське село в далеких 250 км від Хургади, насправді на сьогоднішній день курортне селище – аж ніяк не глухомань. Жарт чи ні – тут знаходиться міжнародний аеропорт, і від нього до готельної лінії на таксі я доїхав за 10 хвилин, розташувавшись у 4-х «зірках» – готелі Resta Reef Resort, назва якого промовисто говорила, що я потрапив туди, куди й мріяв – в істинний рай для дайверів.
Міжнародний аеропорт працює тут уже більше десяти років. Про те, що ще до 2001 року курорт являв собою лише рибальське село, а відпочивальники жили в наметах, сказати мову не повертається – 80 км берегової лінії становлять готелі та готельні комплекси міжнародного класу. Персонал готельного комплексу складається повністю з арабів, але всі вони чудово говорять «інглішем», ввічливі, послужливі, навіть звичні до російської мови.
Перші пару днів, чесно кажучи, вирушати в подорож з аквалангом не довелося – пишна рослинність, кілька басейнів, власний пляж з приємним піщаником – відгуки про Resta Reef Resort на всі сто виправдали мої очікування. При тому, що Єгипет – це апріорі ісламська держава, про те, що зі своєю супутницею я не розписаний, ніхто не посмів обмовитися ні словом: арабський консерватизм тут вдало переплетений з європейським авангардом.
Відпочивши пару днів у пасивному режимі, я все ж узяв акваланг і з досвідченим дайвером вирушив туди, куди й збирався – дивитися корали. Той факт, що моя дівчина жодного разу в житті не бачила акваланга, інструктора не збентежив – того ж дня ми плавали нарівні. Повертатися на сушу не хотілося: незаймана морська фауна з великою кількістю коралів – те, на що можна дивитися, доки кисень не скінчиться. За три дні ми встигли оглянути майже всі місцеві підводні краси – печерний лабіринт Бейт Гоча, рифові вершини Мак-Лауф і Абу-Дабаб, де ми в живій природі побачили морських корів.
Відгуки про Resta Reef Resort, правда, говорили й про можливість відправлення з дайвінг-центру готелю на рифи Ельфінстоун і Брати, але моя подруга захотіла вільний від пляжу час приділити заняттям фітнесом (тут же, в готелі), тоді як я штурмував решту днів пляжний бар і «шведський стіл» у ресторані Fontana. І в цьому плані відгуки про Resta Reef Resort не підвели: готельний комплекс порадував і дивовижною західноєвропейською кухнею в ресторані La Casa.
Вибір місця подорожі під час відпустки наступного року я вже зробив – звичайно, це буде Марса-Алам. Сенсу міняти готель теж не бачу – тут є все, що мені потрібно, щоб відновитися.
PR*