Років 50 тому на марафонців дивилися як на героїв. Далеко не кожен був здатний пробігти без зупинки таку значну відстань. Сьогодні ж у сотнях країн світу проводяться змагання з марафонського бігу, в яких беруть участь професіонали разом з любителями. Біг дуже популярний; щороку тисячі людей знаходять у ньому спосіб поправити здоров'я, кинути собі виклик або позмагатися з майстрами бігу.
І марафонський рух знаходить широку підтримку: багато брендів зі світовим ім'ям виступають в якості спонсорів марафонів, надаючи не тільки фінансову підтримку, але й пропагуючи цей вид спорту серед широких верств своїх прихильників. Наприклад, Red Bull на своєму офіційному сайті завів спеціальний розділ: http://www.redbull.com/ru/ru/stories/1331720045838/ultramarathones-for-superheroes, де висвітлюються спортивні заходи та події світового значення.
Глибокою помилкою є твердження, що до марафону можна підготуватися з нуля за три місяці або менший термін. Наднавантаження, що супроводжується мікророзривами м'язових волокон та витратою близько 2000 кілокалорій, не дозволить дилетанту завершити забіг. Фідіппід, підготовлений і сильний грецький воїн, впав замертво, принісши з міста Марафон в Афіни звістку про перемогу над ворогами. При цьому дистанція становила лише 34 км; що тут говорити про простих людей, які ведуть малорухливий спосіб життя.
Підготовка до марафону включає приблизно 4-5 занять на тиждень із сумарним об'ємом мінімум 50 км. Комплексна підготовка до подолання марафонської дистанції включає інтервальні, прогресивні та відновлювальні пробіжки, а також одне довге тренування (13-35 км). Останнє переслідує такі цілі:
* пристосування організму до навантажень, близьких до марафонських;
* розвиток серцево-судинної та дихальної систем;
* вибір оптимального темпу для подолання марафону.
Кожен бігун перед стартом обирає собі кластер – спеціальну ділянку, в якій збираються учасники з певним передбачуваним часом фінішу. Елітні бігуни стартують з передньої лінії; новачки або любителі починають марафон далі за них. Це робиться для уникнення тисняви на старті.
Пункти харчування розташовані через кожні 5-7 км. На них бігун може попити води та з'їсти висококалорійну їжу на зразок бананів, родзинок, апельсинів, енергетичних батончиків.
Світовий рекорд з марафону серед чоловіків був встановлений кенійцем Деннісом Кіметто – 2 години 2 хвилини 57 секунд; серед жінок неперевершеним залишається досягнення Поли Редкліфф з Англії – 2 години 15 хвилин 25 секунд. Незважаючи на великий розрив у результатах професіоналів та любителів, марафонський біг стає все популярнішим, а найвідоміші марафони світу збирають на старті кілька десятків тисяч учасників.