Болгарія
Незмінні плюси цієї країни – практично повна відсутність мовного бар'єра, хороше ставлення до наших туристів (хоча останнім часом місцева інфраструктура все більше стає орієнтованою на німців), недовгий переліт, непогані гірськолижні школи та безкоштовна віза для дітей до 16 років і доступні ціни на путівки. Проблеми, які можуть виникнути: відсутність дитячих садків і весняна нестача снігу, хоча офіційно сезон триває до початку квітня.
Курорти: найбільший і найстаріший – Боровець, розташований на висоті 1.350 м над рівнем моря. Місцеві зони катання Мартинові Бараки і Ситняково хороші для початківців і лижників середнього рівня, хоча в кожній з них є й по чотири «червоні» траси. «Крутим» професіоналам краще вирушити в зону Ястребець – там є «чорна» траса. До вершин туристів доставляють кабінні та бугельні підйомники, а також канатна дорога. У Боровці є траси для слалому, бігових лиж і лижні трампліни.
Одна з найкращих гірськолижних трас Болгарії знаходиться на курорті Бансько, біля вершини гори Тодорка. У місцевій зоні Шилігарника є спеціальний навчальний схил, а Поляна Біндерішка найбільше цікава сноубордистам. А ось відпочинок на курорті Пампорово, де представлені всі види трас – від «зелених» до «чорних», – можна поєднати з бальнеологічними процедурами: тут із-під землі б'ють гарячі джерела.
Екскурсії, розваги: з Боровця і Бансько недалеко до Рила і Софії; стародавній Пловдив практично рівновіддалений від усіх курортів. У Бансько налічується 120 пам'яток культури, працюють різні музеї та виставки. Боровець славиться Рильськими озерами та Рильським монастирем.
Скільки коштує: від 410 євро за тиждень на людину; шестиденний ski-pass – від 90 євро.
Андорра
З усіх західноєвропейських гірськолижних країн ця пропонує найбільш демократичні ціни. Сюди добре приїжджати туристам, які захоплені не лише катанням, але цінують і активне нічне життя, вигідний шопінг (Андорра – зона безмитної торгівлі; товари тут коштують щонайменше на третину дешевше, ніж у сусідніх Іспанії та Франції). Сезон зазвичай триває до середини березня.
Курорти: найбільший – Пас-де-ла-Каса – Грау-Роч; це дві долини, розташовані біля кордону з Францією. Для трас першої характерні значні перепади висот (особливо у верхній частині), призначені для «зрілих» спортсменів. Грау-Роч більш мальовнича – тут обширні лісові масиви та багато снігового простору. Курорт Пал-Арсіналь – найбільш «сніжний», оскільки тут найбільше снігових гармат, а більшість схилів розгорнуті на північ. У долині Арсіналь перепад висот максимальний – 1.010 м. Любителям «цілини», а також початківцям-сноубордистам найбільше сподобається в молодіжному Сольдеу: перші оцінять круті спуски поза трасами, а другі можуть навчатися як у групі, так і з персональним інструктором.
Екскурсії, розваги: з усіх курортів можна рейсовим автобусом дістатися до столиці Андорра-ла-Велья; у Сольдеу є чудовий Льодовий палац, де влаштовуються танці на льоду; у Пал-Арсіналі пара великих дискотек, що виходять за межі «місцевого масштабу».
Скільки коштує: від 470 євро за тиждень на людину; п'ятиденний ski-pass – від 153 євро.
Франція
Місцеві курорти приймають переважно забезпечених туристів, незмінним успіхом вони користуються і серед VIP-гостей. У пікові дати до підйомників вишиковуються черги. Початківцям варто мати на увазі: у Франції хронічно бракує російськомовних інструкторів; крім того, практично всі траси розташовані на значних висотах, так що з незвички може виникнути запаморочення.
Водночас французька гірськолижна школа славиться серед професіоналів на весь світ. Тут найбільша у світі кількість підйомників (близько 2.500) і найвища вершина Західної Європи Мон-Блан (4.807 м). Сезон триває з грудня до середини травня. Різноманітні й можливості для проживання – готелі, апартаменти, шале та резиденції.
Курорти: у Франції їх більше десятка; найвідоміші – Шамоні, Межев та Три Долини (Куршевель, Мерибель, Валь-Торанс). Шамоні, курорт із 200-літньою історією, називають найпопулярнішим у Європі; практично всі місцеві траси розташовані на висоті понад 2.000 м; тут розташована одна з найбільших гірськолижних шкіл, у якій працюють і російськомовні інструктори. У Трьох Долинах можна знайти спуски всіх видів складності та на будь-який смак.
Куршевель славиться найбільш різноманітними можливостями apres ski (розваги після катання), а також найдорожчими готелями. Останні пару років він став настільки популярним у наших співвітчизників, що французи охрестили його «російським курортом». Тут є дитячі садки для малюків від півтора року. У Межеві з'їжджається вся європейська еліта; це місце найбільше до смаку любителям м'якого, без екстриму, катання.
Екскурсії: у Шамоні є фотогалерея, Гірський і Льодовий музеї; звідси можна вирушити до Межева, Женеви та Ансі. У спорткомплексі Куршевеля в сезон виступають відомі фігуристи та проводяться хокейні матчі; у Межеві працює казино, авіаклуб, безліч дискотек і джаз-клубів, а також понад 80 ресторанів, які пропонують національну савойську кухню.
Скільки коштує: від 1.400 євро за тиждень на людину; шестиденний ski-pass – від 170 євро.
Італія
Італійські Альпи – найпротяжніші; тут проводиться безліч лижних змагань міжнародного рівня, а тому за трасами ретельно доглядають. Сюди їдуть туристи із середнім рівнем доходів (п'ятизіркових готелів на гірськолижних курортах дуже мало). З дітьми проблем немає – для них працюють спеціальні ясла. Сніг лежить до кінця березня, у квітні можна сподіватися лише на гармати.
Курорти: усіх не перелічити – їх близько тридцяти. Розташовані вони в п'яти гірських районах – це Доломітові Альпи (східна частина Італійських Альп, провінції Трентино і Венето), Доломіті-ді-Брента (на захід від Доломітових Альп), Альта-Валтелліна (поруч зі швейцарським кордоном, у Ломбардії), Валь-д'Аоста (на північ від Турина; тут знаходиться Монблан) і Валь-ді-Суза (захід Італії, на кордоні з Францією; область П'ємонт). Курорти одного й того ж гірського району можуть помітно відрізнятися один від одного інфраструктурою, тож при їхньому виборі краще консультуватися з обізнаними людьми, а ми розповімо лише про найпопулярніші.
Гірськолижна еліта з року в рік віддає перевагу курорту Кортіна-д'Ампеццо (Доломітові Альпи), де панує культ розкоші та багатства. Крім того, завдяки вдалому географічному розташуванню тут майже завжди сонячна та безвітряна погода. Основна частина трас розрахована на лижників середнього рівня підготовки; є траси для сноуборду, бобслею та трампліни, а також велика ковзанка.
Червінія (Валь-д'Аоста) – найвисокогірніший курорт Італії. Тут є траси як для підготовлених спортсменів (наприклад, Бардоней, високошвидкісна Вентіна-Гьяччайо), так і для початківців (у районі План-Мезон). Центральна частина курорту хороша для професіоналів середнього рівня, втім, «сині» траси пролягають практично по всіх схилах. Розвинена курортна інфраструктура (безліч ресторанів і магазинів, ковзанки та басейни) вирізняє курорт Валь-Гардена (Доломітові Альпи). Туристів приваблюють у цю долину мальовничі ландшафти (наприклад, вершина Сассолунго); тут є лижні спуски безпосередньо до готелів і дитсадки з пологими трасами для маленьких лижників.
Екскурсії та розваги: Доломітові Альпи найближчі до Венеції; у Мадонна-ді-Кампільйо в лютому проводиться щорічний Габсбурзький костюмований бал в естетиці позаминулого століття. Із курортів Валь-д'Аоста можна вирушити до старовинного міста Аоста, столиці однойменної провінції, яку називають «альпійським Римом» за її багату історичну спадщину. Поблизу чимало старовинних замків.
Скільки коштує: від 790 євро за тиждень на людину; шестиденний скі-пас – від 170 євро.
Швейцарія
Країна, де все функціонує з точністю швейцарського годинника, просто не може не гарантувати високий клас обслуговування на всіх своїх курортах – у тому числі й гірськолижних. Катання тут – це питання престижу, і доступне воно лише заможним туристам; це дорога країна. Недарма сюди приїжджає багато відомих людей. Швейцарські готелі – найкращі в Європі. Мінуси для вітчизняного гірськолижника полягають у необхідності, окрім швейцарської візи, отримувати шенгенську, щоб кататися на курортах сусідніх Франції та Італії, а також у гострій нестачі російськомовних інструкторів (краще згадати шкільну англійську). Сезон триває до середини березня.
Курорти: найрозкрученіші лейбли – Санкт-Моріц, Давос і Церматт. Перший знаходиться в регіоні Грізон, і завдяки унікальним кліматичним умовам лижникам тут надається 322 сонячних дні на рік. Це батьківщина бобслею, санного спорту та керлінгу (усіма цими видами спорту можна зайнятися в Санкт-Моріці й сьогодні) і гірськолижна Мекка світового бомонду, коронованих осіб та мультимільйонерів.
На курорті є як цілинні спуски, так і нескладні «сині» траси, хоча недосвідченим спортсменам тут буде важкувато. Церматт, який отримав у вересні цього року почесне звання «Найрозвиненішого курорту», нерідко буває переповнений у високий сезон, він також вимагає вправності та досвіду; тут немає «навчальних» схилів. Початківцям найкраще вирушати в Давос, де багато широких пологих схилів і можливості для катання всією родиною.
Екскурсії та розваги: у цьому плані лідирує Санкт-Моріц, де регулярно проходять різні фестивалі. Аукціони, перегони та навіть собачі біги, а вечори можна проводити в казино, модних дискотеках і барах. У Церматті є льодовикова печера на висоті 3.820 м, гірськолижний музей, присвячений історії цього спорту, працюють різні виставки. Із Давоса можна вирушити до Альпійського ботанічного саду, чия колекція налічує 800 видів рослин, на самому курорті є кілька музеїв, наприклад Музей зимового спорту та Музей іграшок.
Скільки коштує: від 1.500 євро за тиждень на людину; шестиденний скі-пас – від 230 євро.
• Звичайно ж, наш короткий огляд не може охопити всі гірськолижні курорти світу, які варто відвідати любителям зимового відпочинку. Тому, якщо вас приваблюють гірські лижі, шукайте спеціалізовані сайти, на яких є можливість детальніше дізнатися про всі нюанси гірськолижних турів. А це і географія подорожі, і всілякі варіанти проживання, нарешті, – можливість прокату спеціалізованого спорядження. Практично на всіх відомих курортах світу всі ці послуги надаються в найкращій якості, що гарантує вам чудовий відпочинок.