Оскар Де Ла Хойя на прізвисько «Золотий хлопчик»
Оскар є спадковим боксером. Бокс завжди був невід'ємною частиною сім'ї Де Ла Хойя. Його дід був боксером-любителем, а батько свого часу навіть виступав на професійному рингу, де, щоправда, значних успіхів не досяг. Оскар – не перша дитина в сім'ї. У нього є старший брат Хоель, і сім'я припускала, що саме він, а не Оскар продовжить сімейну традицію. А от від самого Оскара боксерської кар'єри зовсім не чекали. Хоель пізніше згадував: «Оскар не любив конфлікти, він ніколи не бився на вулиці. Він віддавав перевагу катанню на скейті біля будинку та грі в бейсбол у парку. Жодної агресії».
Початок кар'єри Оскара Де Ла Хойя був вельми незвичайним. Сайт HotSport.ua розповідає у своєму розділі про бокс, що свій перший бій він провів проти сусідського хлопчика у віці 6 років. Батько вивів Оскара на ринг і в цьому бою він здобув перемогу. Після цього Оскар став усе більше і більше захоплюватися боксом і з 11 років почав професійні тренування. Талант Де Ла Хойя став проявлятися з юного віку і він швидко почав вигравати різні юнацькі турніри.
У 1990 році, коли Оскару було 17 років, він здобув перемогу на чемпіонаті США, а потім і на Іграх доброї волі. Але після цієї серії блискучих перемог на Оскара чекала страшна новина. Його мати Сесілія захворіла на рак грудей, і в жовтні 1990 року її не стало. Сесілія завжди мріяла про те, щоб Оскар став Олімпійським чемпіоном. І після її смерті Де Ла Хойя заприсягся собі, що зробить все, щоб перемогти на Олімпіаді.
На Олімпійських іграх у Барселоні мало хто вірив в Оскара. Вже в першому раунді фахівці передрікали йому поразку від дуже сильного кубинського боксера, чотириразового чемпіона світу. Але Оскар переміг і продовжував вигравати бій за боєм, ставши в результаті золотим олімпійським медалістом. Історія про обіцянку, яку він посмертно дав своїй матері, потрапила в ефір Олімпіади і зробила його вже тоді надзвичайно популярним. Ну а перемога на Іграх закріпила за ним прізвисько «Золотий хлопчик», з яким Оскар не розлучався до закінчення своєї кар'єри.
Фінал Олімпійських ігор у Барселоні став останнім боєм Оскара на любительському рингу. За свою кар'єру Де Ла Хойя досяг фантастичних результатів: 223 перемоги і 5 поразок (163 перемоги були здобуті нокаутом). Оскар Де Ла Хойя дебютував на професійному рингу 23 листопада 1992 року. Його перший суперник Ламар Вільямс програв бій у першому ж раунді нокаутом. Така ж доля чекала і багатьох інших суперників Оскара за першими професійними боями.
Де Ла Хойя прогресував з кожним боєм і здобував одну перемогу за одною. З часом до нього стали приходити і титули чемпіона світу з боксу за різними версіями та в різних вагових категоріях: Чемпіон WBO в першій легкій вазі (1994), Чемпіон WBO в легкій вазі (1994-95), Чемпіон IBF в легкій вазі (1995), Чемпіон WBC в першій напівсередній вазі (1996-97), Чемпіон WBC в напівсередній вазі (1997-99).
Свою першу поразку на професійному рингу Оскар зазнав лише в 1999 році, несподівано для багатьох поступившись Феліксу Тринідаду. Після цього перемоги в його кар'єрі стали чергуватися з поразками, але Оскар продовжував залишатися одним із найкращих професійних боксерів ще протягом кількох років і досяг ще кількох титулів: Чемпіон WBC у першій середній вазі (2001-2003), Чемпіон WBA у першій середній вазі (2002-2003), Чемпіон WBO у середній вазі (2004).
Свою кар'єру «Золотий хлопчик» завершив у 2009 році, у віці 36 років. Провівши на професійному рингу 45 боїв, Оскар здобув у них 39 перемог (30 з них нокаутами) і зазнав 6 поразок. Протягом усієї своєї кар'єри Де Ла Хойя активно використовував імідж «Золотого хлопчика» для заробляння грошей та підписання вигідних спонсорських контрактів. Особиста чарівність, приємна зовнішність, історія хлопчика з бідної родини, який досяг великих результатів, і, звичайно ж, великий талант і майстерність – все це зробило Оскара одним із найпопулярніших боксерів свого часу.
_