Виконавцем проекту є Міністерство праці та соціального забезпечення Чеської Республіки у співпраці з Міністерством внутрішніх справ та Міністерством закордонних справ. Якщо відібраний кандидат залишиться в проекті до кінця, він зможе отримати вид на проживання в Чеській Республіці вже після закінчення 2,5 років (замість 5 років згідно з чинним законодавством). Є ще одна перевага - учасники проекту отримують так званий «охоронний строк» (30 днів) для пошуку нового місця роботи в тому випадку, якщо попередню роботу вони втратили не з власної вини.
Говорячи про професії учасників проекту, можна зазначити, що найпоширенішими є технічні спеціальності, спеціалісти в галузі інформаційних технологій та медицини. Список професій точно відповідає тим областям, де часто спостерігається нестача кваліфікованих чеських кадрів. У проекті беруть участь такі країни, як Росія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Казахстан, Канада, Македонія, Молдова, Сербія, Україна та Чорногорія. Також взяти участь у ньому можуть випускники (стосується громадян усіх країн світу) чеських вищих навчальних закладів, які склали випускний державний іспит у 1995 році та пізніше або закінчили середню школу в Чехії у 2000 році та пізніше.
Перші тринадцять учасників та члени їхніх сімей уже отримали вид на проживання в Чеській Республіці в короткі терміни на підставі їхньої участі в проекті. «Вони з Болгарії, і серед них - інженер-механік, інженер-конструктор та медсестра. Учасники проекту повинні знати, що Чехія поважає і цінує їхнє рішення жити та працювати в цій країні, - говорить керівник проекту Міністерства праці та соціального забезпечення Чеської Республіки Здена Цайсова. – Вид на проживання означає для них отримання рівних прав з чеськими громадянами, за винятком права голосувати та права бути обраним, що дозволяє легше інтегруватися в чеське суспільство».
Інформація всіма мовами країн-учасниць проекту доступна на сайті www.imigracijacz.org. Оновлений сайт пошуку вакансій Міністерства праці та соціального забезпечення www.praceprocizince.cz також слугує важливим джерелом інформації, де претенденти можуть розмістити своє резюме, переглянути оголошення чеських компаній, що пропонують робочі місця іноземним працівникам.
Кандидати можуть подавати заяви про участь у проекті тільки в режимі online, заповнивши форму на сайті. На підставі заповненої форми спеціальна комп'ютерна програма обробить результати. Якщо кандидат набере 25 балів із 66 можливих, він буде відібраний у проект. Вся процедура займає максимум один місяць.
Легальне працевлаштування в Чеській Республіці є неодмінною умовою для участі в проекті. «Звичайно, це означає, що кандидат повинен отримати дозвіл на роботу на чеській біржі праці та довгострокову робочу візу. Необхідно мати принаймні середню освіту. Кількість балів залежить від рівня освіти, досвіду роботи, віку, а також володіння іноземними мовами, попередній досвід перебування в Чеській Республіці та сімейний стан», - пояснює Здена Цайсова. Вона також зазначила, що проект розвивається і з року в рік до нього включаються нові країни. З 2004 року він відкритий і для зарубіжних спеціалістів-випускників чеських вишів, а роком пізніше - для випускників чеських шкіл.
Історії учасників
Історія Анастасії Соколової вражає. Їй лише 24 роки, народилася вона в Казахстані. У 18 років, будучи студенткою, звернулася за отриманням російського громадянства, але минулого року передумала, вирішивши жити та працювати в Чеській Республіці.
«Мої батьки в Чехії з 2000 року, тому було логічним приєднатися до моєї сім'ї. Для початку, думаю, у мене непогана спеціальність. Я вивчала математику та інформатику в Новосибірському університеті, але я хотіла б продовжити навчання», - говорить Анастасія.
Освіта, отримана в Росії, визнана Празьким Технічним університетом (CVUT) і їй було присвоєно ступінь магістра. Анастасія продовжила навчання у знаменитому Карловому університеті. Вона вивчала математику, англійську мову та економіку до того, як почати працювати. «Мені дуже допомогло те, що я залишилася в Чехії за студентською візою. Я не уявляю, як би я могла вирішити всі формальні питання за час дії туристичної візи. Це неможливо», - говорить вона.
Початок професійної кар'єри в галузі інформаційних технологій був цілком звичайним. Анастасія говорить: «Я прийшла в агентство з персоналу і пояснила, що вмію робити. Загалом я пройшла чотири інтерв'ю, останні три вже в компанії, де згодом почала працювати. Я займаюся тестуванням комп'ютерних програм. Якщо я скажу IBM Mainframes, спеціалісти зрозуміють, яка специфіка роботи, якою я займаюся», - розповідає Анастасія.
Анастасія вступила в проект MLSA в липні цього року, розраховуючи отримати вид на проживання в короткі терміни. «Це сприятиме професійному зростанню, а також дозволить мені взяти іпотечний кредит на купівлю власного житла. Зараз це нелегко, оскільки я живу разом з моїми батьками та братом у двокімнатній квартирі», - пояснює Анастасія. Перший час вона жила в студентському гуртожитку, потім збиралася знімати квартиру, але батьки відрадили. Платити за дві знімні квартири недоцільно, коли якийсь час можна жити разом і, накопичивши гроші, вкласти їх у купівлю власного житла. Процедура, яка чекає на Анастасію, не така вже й складна. «Все, що ви повинні зробити - це заповнити в Інтернеті анкети учасників проекту. Кожен кандидат отримує лист, що повідомляє, чи став він учасником проекту чи ні. Якщо вашу заяву вважають прийнятною для проекту, то необхідно протягом двох місяців подати всі необхідні документи», - розповідає Настя.
Програміст з Росії Микола Соколов (26 років) працює в Брно, другому після Праги великому місті. Деякий час тому він переїхав жити до Чехії, де, як стверджує, хотів би залишитися назавжди. Він подав заяву про участь у проєкті в грудні 2005 року.
«Спочатку найважчим для мене була чеська мова. Я нічого не розумів, за винятком кількох слів. Не так просто жити одному в чужій країні. Потрібен був час, щоб стати самостійним. Зараз все добре», - говорить Микола.
Він народився у Владивостоку, навчався на юридичному факультеті та отримав диплом юриста. Потім продовжив навчання на філософському факультеті, але не закінчив через те, що поїхав до Чехії. «Але хочу закінчити навчання за цією спеціальністю тут. У Чехії я вивчав інформаційні системи в бізнесі і тепер працюю програмістом у філії компанії IBM у Брно. Приїхав один, мої родичі залишилися в Росії. Востаннє я їздив до них два роки тому».
Чому обрали саме Чехію? «Це було спонтанне рішення, – пояснює Володимир. – Взагалі-то я збирався до США, але не зміг отримати візу. Потім в Інтернеті знайшов Вищу школу підприємництва в Остраві. Оплата була не надто висока, та й мови наших країн схожі. Найпереконливішим був той факт, що Чехія розташована в самому центрі Європи. Я зібрав усі документи, отримав візу і приїхав вчитися до Острави. Але все ж тоді я мало знав про Чехію. Я чув лише про Прагу, про прекрасні чеські замки і, звичайно, відмінне чеське пиво.
Чехія виправдала мої очікування. Це дуже мила країна. Мені легко назвати її своєю рідною. Менталітет чехів схожий з нашим, мені було досить легко пристосуватися до тутешнього життя. Я хотів би отримати посвідку на проживання, щоб уникнути формальностей, зокрема оформлення віз. Критерії відбору не такі вже суворі. Я з легкістю набрав прохідний бал. Найважливішою перевагою є те, що учасники можуть розраховувати на якісь перспективи та стабільність у житті вже через 2,5 року. Важливо і те, що, маючи посвідку на проживання в Чехії, я не буду витрачати час на отримання віз, стану частиною чеського суспільства і в мене будуть майже такі ж права, як і у жителів Чехії».
Підготовлено за матеріалами «Лідове новини».