Чинний уряд консерваторів дотримується позиції, що Канада гостро потребує молодої робочої сили. На тлі старіння канадського населення та амбітних планів перетворення Канади на одного з основних гравців на світовій арені, залучення великої кількості іммігрантів виглядає цілком логічно. Принаймні, прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер однозначно заявив, що збільшення кількості іммігрантів сприятиме розквіту канадської економіки.
Інші провідні партії, такі як Ліберальна партія та партія Нових демократів, які завжди позиціонували себе як апологети імміграції і зазвичай роблять ставку на підтримку іммігрантів, навряд чи будуть проти планів уряду щодо збільшення квоти на кількість видаваних імміграційних віз.
Варто відзначити цікаву кампанію провідної газети Канади Globe and Mail, яка протягом майже всієї весни 2012 року проводила масове вкидання інформації про необхідність збільшення кількості прийнятих іммігрантів до 400 тис. осіб на рік. Виглядало це як підготовка населення до ідеї зростання імміграційних потоків.
З 1 серпня 2012 року Міністерство громадянства та імміграції Канади почало активно цікавитися громадською думкою щодо того, яким має бути рівень імміграції, включаючи пріоритети при розподілі квот між різними імміграційними програмами. Прийом пропозицій закінчується 31 серпня. Самі по собі консультації та порівняно короткий термін, виділений на їх проведення, можуть свідчити про те, що рішення щодо квот уже прийнято, і цілком можливо, що з 2013 року вони будуть суттєво збільшені. Принаймні, хоча б тимчасово, хоча б для того, щоб ліквідувати черги із заяв, що очікують розгляду.
Разом з цим я не виключаю, що можуть бути змінені правила щодо перебування на території Канади для збереження статусу постійного жителя. Нагадаю, що до 2002 року для збереження статусу постійного жителя Канади необхідно було перебувати на території країни не менше півроку на рік. Теперішні вимоги бути присутнім на території Канади 2 роки з 5 ,щоб не втратити статус, багатьом здаються неправильними та безглуздими. Принаймні, за тієї величезної кількості охочих отримати статус постійного жителя Канади, дозволяти тим, хто його має, бути відсутніми по три роки з п'яти, справді нелогічно. Якщо вже людина хоче мати такий статус, то вона має жити з ним на території Канади.
Олена РЯБІНІНА.
«Російський Торонто»