Трохи історії
Коли в 2006 році до влади в Канаді прийшов уряд консерваторів, його лідер Стівен Гарпер озвучив амбітний план про повне переформатування країни. До числа сфер, що підлягали радикальним змінам, входили в тому числі й питання громадянства та імміграції.
Активні експерименти в цій області почалися в 2008 році, після того як на пост міністра громадянства та імміграції Канади призначили одного з найвпливовіших членів консервативної партії Джейсона Кенні. По факту, нічого хорошого з його нововведень не вийшло, вони тільки ускладнили ситуацію, і всі гучні обіцянки пана Кенні залишилися лише обіцянками. На жаль, це його не зупинило.
Після того, як на виборах 2011 року консерватори отримали більшість, тобто фактично отримали повний карт-бланш на прийняття будь-яких рішень без урахування думки опозиції, ними було заявлено про початок роботи зі створення абсолютно нової системи відбору іммігрантів. Як результат цієї роботи, проходження імміграції до Канади з 2011 року значно ускладнилося, а прийом нових заяв був знижений до мінімуму.
Міністерство громадянства та імміграції Канади пояснювало параліч імміграційної системи в ті роки двома причинами. По-перше, необхідністю розгребти завали накопичених за попередні роки заяв на імміграцію, які чекали своєї черги. По-друге, роботою над новою ефективною системою, заради якої варто було змиритися з тимчасовими незручностями. Нова система мала запрацювати з початку 2015 року.
Чому 2015 рік був обраний для запуску нової системи? Справа в тому, що на 19 жовтня 2015 року призначені федеральні вибори, в ході яких буде вирішуватися, яка партія стане біля керма – чи залишаться при владі консерватори, чи їх змінять нові демократи або ліберали. Тому до моменту виборів консерваторам потрібно було продемонструвати результати своєї роботи.
Загальна оцінка результатів
Створення нової системи було завершено до 2015 року, як і було обіцяно. І тепер, після більш ніж півроку її роботи, можна підбивати підсумки, тим більше що до виборів залишилося вже зовсім нічого.
Отже, які результати останніх 7-8 років діяльності консерваторів у сфері імміграції? Вони, якщо говорити чесно, відверто невтішні. На мою думку, інакше, як повним фіаско, їх назвати не можна.
Взагалі з самого початку діяльності Джейсона Кенні на посаді міністра громадянства та імміграції Канади всі його рішення викликали відчуття, що він слабо орієнтується в тому, чим займається. Також викликала багато питань оголошена Гарпером нова парадигма залучення іммігрантів, в яких він бачив не нових мешканців країни, а працівників, які заповнюють ніші на ринку праці. Думаю, саме цей підхід і призвів до того, що ми зараз маємо у сфері імміграції.
Для того щоб зрозуміти, чому я вважаю реформи консерваторів провальними, варто розглянути основні імміграційні напрямки.
Кваліфіковані спеціалісти
Кваліфіковані спеціалісти – це найважливіший потік у всій імміграційній політиці Канади, через який власне й затівалися реформи. На даний момент він представлений імміграційними програмами федерального рівня Federal Skilled Worker Program, Canadian Experience Class, Federal Skilled Trades Program, а також рядом провінційних програм.
Нагадаю, що реформування імміграційної системи почалося з планів зі створення єдиної системи відбору кваліфікованих спеціалістів, яка мала прийти на зміну існуючим програмам. Мабуть, нічого з цього не вийшло, і в результаті була розроблена система Express Entry, яка стала надбудовою над вже існуючими програмами.
Система Express Entry була введена в дію 1 січня 2015 року. По суті своїй вона є попереднім ситом зі своїми відбірковими вимогами, які не мають жодного відношення до прохідних вимог програм, заяви за якими мають подаватися через Express Entry. Навіщо ця система вводилася, і яка в ній логіка, особисто мені абсолютно незрозуміло, оскільки в нинішньому вигляді вона виглядає як п'яте колесо у возі.
Тому в мене немає жодного іншого пояснення появи цієї системи, окрім наступного. Це якраз і є та сама нова система, яка мала прийти на зміну існуючим програмам, але яку так і не змогли створити. А оскільки гроші та сили на її створення були витрачені немалі, просто так закрити її не могли, тому вирішили прикрутити до вже існуючих програм.
На початок липня за Express Entry було подано 112700 заяв на імміграцію. У процесі вибірок, які проводяться раз на два-три тижні, запрошення на подання повного пакета документів поки отримали лише 12017 осіб. З них 844 особи вже отримали імміграційні візи, за якими до Канади в'їхала 411 осіб.
85% з тих, хто отримав запрошення на подання повного пакета документів, перебували в Канаді, тобто мали або запрошення на роботу (таких виявилося більше 70%), або досвід роботи в Канаді, або проходили за іншими програмами, які дозволяють набрати більше 600 балів. Із загальної кількості поданих заяв 48723 заявники вже отримали відмову.
Хочу особливо відзначити, що в 2015 році тільки на дві федеральні програми (Federal Skilled Worker Program та Canadian Experience Class) виділена квота в 74 тисячі імміграційних віз. Всього ж на економічний клас, основу якого становлять кваліфіковані працівники, виділено приблизно 185 тисяч імміграційних віз. Поки ж, повторю, запрошення на подання повного пакета документів отримали лише 12 тисяч осіб. Як міністерство громадянства та імміграції Канади збирається вибирати виділену квоту при таких темпах, я не дуже уявляю.
Читайте продовження статті:
КУДИ РЕФОРМИ ЗАВЕЛИ КАНАДУ (частина 2)