Щорічно близько 70 млрд євро, зароблених іноземцями в країнах Євросоюзу, осідають на батьківщині трудових мігрантів.
Для оцінки міжнародних та внутрішньоєвропейських потоків грошових коштів, зароблених трудовими мігрантами, Євросоюз використовує два показники: так звану римессу та виплати іноземним службовцям. Римесса (італ., переведена, вручена) служить для визначення грошових потоків, які трудові мігранти, що мають постійну роботу в чужій країні, надсилають собі на батьківщину. За даними статистики, близько двох третин надісланих додому коштів йдуть за межі Євросоюзу.
За останні три роки найбільше грошей додому було надіслано з Іспанії, Італії, Франції та Німеччини, на які припало близько 65% європейської римесси. Іспанія є абсолютним лідером за переказом грошей за межі Євросоюзу, і насамперед до країн Латинської Америки, куди щорічно надсилаються до 5 млрд євро.
Італійські гроші насамперед йдуть до Румунії (1,5 млрд євро) та Китаю (1,5 млрд євро), а французькі – до Португалії (1 млрд євро) та Марокко (0,7 млрд євро). Трудові мігранти, які мають постійну роботу в Німеччині, найбільше грошей переводять до Туреччини (1 млрд євро) та Греції (0,5 млрд євро). Найвища концентрація заробітчан з країн СНД відзначається в Чехії, звідки українські мігранти щорічно надсилають понад 200 млн євро.
Разом із припливом іноземної робочої сили в країнах Південної Європи зростають масштаби трудової еміграції місцевого населення до більш багатих країн. Наприклад, іспанці масово емігрують до Великобританії, США та Швейцарії, звідки, влаштувавшись на постійну роботу, щорічно надсилають додому до 5 млрд євро. У країнах Східної Європи найбільше зароблених в еміграції грошей надходить на румунські та польські рахунки (по 3 млрд євро).
Цікаво, що без цих переказів дефіцит платіжного балансу Румунії та Польщі зріс би більш ніж наполовину. У перерахунку на душу населення лідером за припливом закордонних коштів є Литва, громадяни якої щорічно переводять родичам у середньому по 800 млн євро.
Виплати іноземним службовцям, які є ще одним показником для оцінки «грошової міграції», означають гроші на оплату праці іноземців, які постійно проживають у себе на батьківщині. Крім того, цей показник охоплює сезонних працівників, співробітників посольств та європейських інститутів. Виплати іноземним службовцям, на відміну від римесси, відображають головним чином внутрішньоєвропейські грошові потоки.
Лідерами за виплатою зарплат іноземцям є Німеччина та Люксембург, які перераховують на рахунки закордонних співробітників відповідно 8 і 7,5 млрд євро. Німецькі гроші в першу чергу отримують сезонні працівники з Польщі (2,7 млрд євро) та Румунії (1 млрд євро), а люксембурзькі зарплати ділять між собою громадяни Франції (3,3 млрд євро), Бельгії (2 млрд євро) та Німеччини (1,6 млрд євро), які, проживаючи у себе на батьківщині, формально працюють на люксембурзькі компанії. Зазначимо, що завдяки більш м'якому податковому законодавству все більше європейців реєструють бізнес у Люксембурзі, який нерідко називають фінансовим серцем Європи.
Щедрими по відношенню до іноземних співробітників можна назвати Бельгію (2,6 млрд євро), Нідерланди та Данію (по 2 млрд євро). Чехія є єдиною країною Євросоюзу, де значна частка виплачуваних коштів йде за межі ЄС. З 1,2 млрд чеських виплат більше половини йде на зарплати українським співробітникам, а решта – до сусідньої Словаччини.
Дмитро КУЛИК.
Русская Германия