За даними Міжнародного центру перспективних досліджень, найпопулярнішою для українських громадян, які надають перевагу заробітку за кордоном, є Росія. За різними даними, в Росії працюють від 1 до 1,5 млн громадян країни. В основному - на будівництві, у роздрібній торгівлі або у транспортній сфері. Друге місце посідає сусідня Польща, куди на сільськогосподарські роботи щороку їдуть 300 тис. українців. За ними йдуть Іспанія (200-250 тис. осіб - переважно чоловіки, на будівельних роботах), Італія (250 тис. - жінки, які доглядають за дітьми та літніми людьми). Приблизно по 100 тис. українських громадян працюють у Португалії, Чехії та Греції.
При цьому, як пояснюють самі ж виїхавші, в їхній «діаспорі» вже встигла скластися власна градація. Ті, хто багатший, їдуть працювати в країни Західної Європи - Португалію, Італію, Іспанію. Малозабезпеченим же залишаються Польща, Росія, а для жителів західних областей - більш заможні східні регіони України та Київ. Пов'язано це не лише з вартістю проїзду до місця роботи, але й з необхідністю оформити візи та дати хабарі митникам. Крім того, до країн Західної Європи українці їдуть в основному, купивши туристичну путівку, вартість якої коливається від €500 до €1.000.
Із Західної України, як це не дивно, на заробітки їдуть жінки. Чоловіки ж залишаються з дітьми на господарстві. Останнім часом однією з улюблених тем українських телеканалів стали розлучення в сім'ях, де один із подружжя пропрацював за кордоном більше п'яти років. Лідирує в цьому питанні наразі Чернівецька область.
Втім, величезна кількість виїхавших створює проблеми не лише для зростаючої економіки, яка потребує кваліфікованих робочих рук, але й для подружжя, і для дітей. Забезпечені діти «заробітчан», залишені на піклування часто навіть не другого з батьків, а родичів, відмовляються вчитися, потроху «сідають» на наркотики тощо. Вчителі кажуть, що впливати на них вкрай складно, оскільки в розпорядженні таких підлітків часто досить серйозні суми і, як наслідок, практично 100% гарантія вступу до вишу на контрактній основі. Якщо середня заробітна плата по Україні наразі становить $200, то за кордоном можна заробити від €500 до €1.000. Левову частку цих коштів люди надсилають додому. На Західній Україні навіть у невеликих селах обов'язково є офіси фірм, що займаються електронними переказами.
«Закордонні гроші» також спричинили небувале зростання цін на нерухомість по всій країні, особливо в західних регіонах. Це пов'язано з тим, що більшість працюючих за кордоном намагаються вкласти кошти в будинки та землю, і лише деякі починають власний бізнес в Україні.
Одним із пунктів президентської програми Віктора Ющенка свого часу було проголошено тезу про створення додаткових 5 млн робочих місць, щоб «всі виїхавші могли повернутися додому». На сьогодні їх, за офіційними даними, створено близько одного мільйона. Але, як кажуть самі місцеві чиновники, існують вони в більшості випадків «на папері», оскільки під «робочим місцем» записана кожна бабуся, яка торгує на ринку овочами з власного городу. Водночас чиновники кажуть, що при підрахунках нових робочих місць представники обласних державних адміністрацій не враховували кількості закритих. Таким чином, виходить, що повертатися «заробітчанам» поки немає сенсу.
Можливо, тому й бажаючих поїхати працювати за кордон не стає менше. За даними соціологічного дослідження Київського інституту проблем управління, яке проводилося в грудні 2006 року, 49,65% українців хотіли б працювати за межами своєї країни. 14,75% респондентів хотіли б поїхати до Росії, до США чи Канади - 9,29%, до Польщі - 3,43%, до іншої країни Європи - 15,56%, а до будь-якої іншої країни світу - 6,62%.