Уряд Німеччини вперше в історії розсекретив дані про видачу німецьких віз
Але, як пише Русская Германия, виявилося, що візова проблематика для багатьох держав, які не є членами Євросоюзу, насамперед для Росії, в останні роки не лише стала досить значущою, але навіть перетворилася на одну з центральних тем у поточному переговорному процесі з Брюсселем. Тим більше що в квітні 2011 року у всіх країнах, що входять до Шенгенського простору, набуває чинності Єдиний візовий кодекс.
Цей документ стандартизує візову політику всіх членів «закритого клубу Європа», встановлюючи в цій роботі єдині законодавчі правила. Наприклад, згідно з новим Кодексом, консульські служби повинні будуть пояснювати заявникам причину відмови, створюючи правову можливість для подання необхідної апеляції.
Німецькі консульські установи за кордоном, як підкреслюють у МЗС ФРН, вже з квітня цього року «в добровільному порядку» видають «відмовникам» стандартизований формуляр, з якого, принаймні, можна зрозуміти «суттєві причини відхилення візового запиту». За даними Берліна, найважливішими критеріями для видачі бажаної для багатьох наліпки в паспорт є «сімейні та економічні корені» на батьківщині заявника.
Виявляється, що для допомоги німецьким консульським працівникам існують спеціальні довідники на кшталт «Візового керівництва МЗС ФРН» або «Керівництва з обробки візових заяв та внесення змін до вже виданих віз». На підставі цих докладних інструкцій співробітники консульських відділів при німецьких посольствах і вирішують принципове питання про «готовність заявника повернутися на батьківщину».
Як же справи на практиці? Цією проблемою задалося і керівництво німецької Лівої партії, направивши відповідний парламентський запит до кабінету Ангели Меркель. За даними МЗС, у минулому році до всіх німецьких консульств було подано 1.649.302 візових запитів, а відхилено з них 177.207. Виходить, що майже кожен дев'ятий заявник замість дозволу на в'їзд до Німеччини отримав від воріт поворот! Причому ця тенденція виявилася досить постійною. У 2008 році на 1.917.272 запитів припало 193.171 відмов. А рекордним для «відмовників» став 2007 рік: 209.783 відхилень документів при 1.951.469 запитах.
Вкрай цікава німецька візова статистика по окремих країнах. Найбільшу кількість заявок на візу подано в минулому році в Москві – 216.698. Це найвища цифра по всіх консульських установах Німеччини. При цьому відмов було лише 8.115, це тільки 4% від усіх заявок. Схожа ситуація складалася в російській столиці і в 2008 році: на 251.267 заяв – 9.483 відмов.
Другим за напливом відвідувачів є консульський відділ німецького посольства в Києві – 101.353 заявок на візу у 2009 році. Дивно, але кількість відмов тут незмірно більша, ніж у Москві – 12.513 осіб. Квота «відмовників» – 8%! У 2008 році німецькі дипломати в Києві відмовили 12.609 заявникам, обробивши за рік 118.252 анкети.
Майже те саме відбувається і в Кишиневі: 1.011 відмов з 6.792 заяв: кожен шостий молдаванин виходить з німецького консульства з порожніми руками. У Єревані незадоволеними у 2009 році залишилися 1.236 заявок з 7.844. В Астані – 1.305 з 16.766. У Баку – лише 596 з 10.666, а в Мінську – 1.523 з 70.771.
Крім консульства в Москві німецькі шенгенські візи видаються і в інших містах Росії. Мабуть, найбільш благополучна ситуація складається в Новосибірську: минулого року тут було лише 542 відмови при 39.176 оброблених анкетах. Схоже становище і в Єкатеринбурзі: лише 268 «відмовників» з 29.808 заявників. У Калінінграді відмов у відсотковому відношенні більше: 529 з 18.317 анкет.
Виходить, що за минулий рік німецьку візу, а отже, і можливість відвідувати всі країни Шенгену, отримали понад 300 тисяч росіян. А відмов загалом і в цілому було зовсім нічого. Оперуючи цими цифрами, російська сторона тепер може отримати додаткові козирі в переговорному процесі про скасування віз з країнами Євросоюзу.
Дійсно, якщо така мала кількість відмов, то навіщо тоді взагалі потрібна ця болісна для багатьох громадян Росії візова процедура? А вже кількість відмов у російській візі для громадян країн Європи можна взагалі перерахувати на пальцях – адже традиційно той чи інший візовий режим встановлюється обопільно, діє в обидві сторони, і якщо росіяни отримають можливість безвізово подорожувати по Європі, то і європейці зможуть відвідувати Росію безперешкодно.
Інша річ, що для всіх сторін видача віз – це не лише політичне питання, але й серйозний фінансовий фактор. Адже окрім мільйонів євро, щорічно зібраних у консульствах за обробку візових анкет, є ще сотні тисяч офіційних запрошень, також не безкоштовно оформлюваних внутрішніми органами в країні відвідування.