Для прикладу, у 1999 році видали всього 189 057 імміграційних віз, а у 1998 — ще менше (174 195). Тобто тенденція останніх років — збільшення кількості іммігрантів та встановлення середньорічної норми на рівні 250 тис. осіб (що відповідає попереднім заявам представників уряду та Міністерства громадянства і імміграції Канади). Мабуть, цей курс має зберегтися і в найближчому майбутньому.
Однак є й негативні тенденції. При тому, що порівняно з попередніми роками збільшилася кількість осіб, які отримали статус постійного жителя за категорією Family class (насамперед за рахунок батьків та дідусів з бабусями), помітно скоротилося число тих, хто проходив за категорією Skilled worker – 105 949 осіб у 2006 році порівняно з 130 242 у 2005 році. Трохи зменшилося число бізнес-іммігрантів – 12 077 у 2006 році порівняно з 13 469 у 2005 році. Разом з тим помітно зросло число тих, хто проходив за провінційними програмами – 13 336 осіб у 2006 році порівняно з 8 047 у 2005. Загалом за класом Economic immigrants (куди входять Skilled workers, Business immigrants, Provincial nominees та Live-in caregivers) було видано 138 257 імміграційних віз, що значно менше, ніж у 2005 році (156 310).
Особливо варто зупинитися на категорії Skilled worker, яка є найважливішою та найпріоритетнішою для Канади, насамперед через нестачу кваліфікованої робочої сили, особливо в умовах економічного буму, який зараз переживається. При цьому кількість імміграційних віз за цією категорією склала всього 105 949, що є одним із найнижчих показників, починаючи з 1999 року.
Не виключено, що найближчим часом для залучення більшої кількості кваліфікованих працівників до Канади застосовуватимуть більш м'які критерії відбору. Зокрема, можуть видавати імміграційні візи тим, хто трохи не добирає до прохідного балу. Офіційних заяв з цього приводу не було (і навряд чи будуть), однак поточний імміграційний закон дає певний простір чиновникам при прийнятті рішень. Тобто, можливості «пом'якшення» вимог існують, і можна очікувати їх використання чиновниками на практиці.
Перше місце за кількістю іммігрантів до Канади займають: Китай, Індія та Філіппіни. Слідом за цією трійкою йдуть: Пакистан, США, Іран, Велика Британія, Південна Корея та Франція. Росія стоїть на 13 місці: у 2006 році до Канади за імміграційними візами в'їхали 2 851 росіян, що менше, ніж у попередні роки (найбільша кількість отримавших візи — 4 073 особи у 2001 році). З України у 2006 році приїхали 1 880 осіб, що також є найнижчим показником за всі попередні роки. Цікаво, що значно зросла кількість іммігруючих до Канади зі США та Великої Британії.
Зменшення імміграційного потоку з країн колишнього Союзу можна пояснити двома причинами. Перша — дещо покращилася економічна ситуація в цих країнах, з'явилася відносна стабільність. Друга — посилення імміграційних вимог, особливо до знання державних мов Канади (англійської та французької).
Кількість охочих іммігрувати до Канади з України та Росії, ймовірніше за все, суттєво не зміниться, якщо тільки там не станеться серйозних політичних чи економічних потрясінь. Ми думаємо, що найближчим часом ситуація зі строками розгляду справ у канадських посольствах у Москві та Києві не повинна суттєво змінитися. Більше того, можна очікувати пом'якшення критеріїв відбору для тих, хто трохи не добирає прохідних балів (практика дає підстави для такого «обережного оптимізму»).
Загалом, поточний рік не повинен принести жодних сюрпризів. Ситуація з імміграцією до Канади залишається сприятливою, і цілком можливо, що пройти процес у цей період буде трохи простіше.
Олена РЯБІНІНА. 