Як зазначає «Радіо Прага», кількість навчальних напрямів у празьких вишах зростає, однак із заповненням навчальних аудиторій справа йде далеко не так гладко – багато чеських університетів скаржаться на недобір за певними напрямами, здебільшого гуманітарними. На думку фахівців, причиною нестачі студентів є демографічні проблеми, а також міграція молоді до інших країн Європи задля здобуття освіти в західних вишах і ширших перспектив працевлаштування.
Вихід із ситуації, що склалася, – залучення до країни іноземної молоді, яка не лише готова зайняти вільні місця в університетах і коледжах, а й надалі заповнити нестачу кадрів на ринку праці.
До Чехії щороку прибуває величезна кількість студентів із країн колишнього Союзу. Привабливість цього напряму зберігається вже не перший рік. Основними плюсами тут є близькість мов, що полегшує процес вивчення, а також ціна питання: чеською мовою студенти з будь-якої країни можуть навчатися безкоштовно. Головне – вступити до університету та успішно підтвердити знання мови на відповідному іспиті.
Мову більшість студентів вивчають на спеціалізованих курсах вже після прибуття до Чехії. Однак деякі вважають за краще осягати ази цієї слов'янської мови заздалегідь, аби збільшити свої шанси на успішне вступ.
В'ячеславу 25 років, він народився в Пермі, прожив там усе життя, закінчив загальноосвітню школу. Незадовго до закінчення середньої школи батьки запропонували йому поїхати вчитися до Чехії. Майбутній празький студент з ентузіазмом сприйняв пропозицію батьків і взявся вивчати чеську за два роки до вступу.
«Моє рішення переїхати до Чехії не було випадковим, я готувався до цього вже за пару років до закінчення школи, почав вивчати чеську мову. Все почалося з невеликої розмови з батьками – вони запропонували мені вчитися в Європі, на що я охоче погодився. Позиція батьків і той образ мислення, який вони намагалися мені прищепити, полягає в тому, що людина завжди повинна ніби «виглядати за околицю», щоб розвиватися й іти вперед. Я прийняв пропозицію батьків і вирішив, що можливість повчитися в Європі, подивитися, як там живуть люди, – це хороший досвід, і в мене є чудова можливість його здобути».
Зараз В'ячеслав навчається в Метропольному університеті Праги, вже закінчив бакалаврат за спеціальністю «міжнародні відносини», наразі пише магістерську дипломну роботу. Навчання заповнює буквально весь його день, вільного часу у В'ячеслава небагато, і навіть це інтерв'ю доводиться брати в перерві між навчальними парами в студентському кафетерії.
Навчання В'ячеславу подобається, особливо тому, що чеська система освіти, за його словами, розвиває в студенті самостійність і вміння брати ініціативу у свої руки: «У Чехії, якщо людина не може вчасно самоорганізуватися, виявити дисципліну, самостійність, то за нею ніхто не бігатиме. Все впирається в конкретне рішення, яке приймаєш ти сам: або робиш, або не робиш».
В'ячеслав закінчує навчання в університеті наступного року і планує деякий час ще залишитися в Празі. Пізніше, швидше за все, поїде кудись ще, адже європейський диплом дозволить йому отримати роботу не лише в Чехії, а й в інших країнах Євросоюзу. Ритм життя в Празі, за словами В'ячеслава, «надто розслабляючий», а йому хочеться трохи іншого.
«Загалом мої враження від життя в Празі досить неоднозначні, у мене немає певної відповіді на питання, чи подобається мені жити тут чи ні. Мене, безумовно, приваблює краса Праги, її архітектура. З іншого боку, мене завжди притягували мегаполіси, столиці держав. Прага є столицею Чехії, але мені тут не вистачає якогось ритму життя, насиченості, таке відчуття, ніби люди тут нікуди не поспішають».
Однак багато хто, навпаки, знаходить неквапливий ритм життя Чехії найбільш підходящим для себе. Наприклад, Василина, 24 роки, уродженка міста Красноярська і студентка факультету журналістики празького Англо-американського університету, насолоджується розслабленою розміреністю свого перебування в Празі.
«Мені подобається, що в Чехії навіть під час робочого тижня можна зустріти людей, які відпочивають у парку, п'ють вино чи пиво на веранді. Люди тут нікуди не поспішають, знають, як потрібно відпочивати. Я сама людина, яка не любить метушні й поспіху».
Раніше Василина жила у Франції, в Бордо. Вона навчалася у французькому університеті, але навчання в дівчини йшло не дуже успішно. Василині не подобалася навчальна програма, не подобалася мова навчання, студентка часто стикалася з побутовими проблемами та нерозумінням місцевих жителів просто тому, що була іноземкою. Побувавши в Чехії кілька разів, Василина зрозуміла, що неквапливий спосіб життя в чеській столиці підходить їй набагато більше. Дівчина вирішила дати Європі другий шанс і переїхала до Праги. Причин для цього багато, в основному Василина виділяє атмосферу, зручність життя та безпеку як ключові мотиви для переїзду до Чеської Республіки.
«Мені подобається, що в моєму нинішньому університеті навчається багато іноземних студентів, кожен перебуває в рівних умовах, ніхто не є аутсайдером через своє громадянство. Це позитивно позначається на навчальному процесі, допомагає знаходити спільну мову з однокурсниками, соціалізуватися. У Франції я була чи не єдиною іноземкою в моєму університеті, і студенти-французи ставилися до мене з певною недовірою, як до чужої. Ще одним плюсом Чехії є безпека: за три роки життя тут до мене жодного разу не чіплялися на вулиці, не грубили, не намагалися напасти. У Франції все це траплялося неодноразово. Також варто виділити чеський громадський транспорт, дуже зручний і дешевий. Я бувала в багатьох країнах, але такої зручної транспортної системи не бачила ніде».
Василина не загадує наперед – будь що буде. Якщо після закінчення університету їй пощастить знайти відповідне місце роботи в Чехії, вона із задоволенням залишиться тут. «Я не хочу загадувати на майбутнє – якщо мені вдасться знайти цікаву роботу, то я залишуся тут. Мені в Чехії подобається, у мене тут друзі, молодий чоловік, я завела домашніх тварин. Мені подобається усвідомлювати, що мій диплом дозволяє мені в подальшому знайти роботу або продовжити навчання за кордоном, це чудово розв'язує руки і полегшує адміністративні питання».
Втім, не варто думати, що чеська вища освіта приваблює лише російськомовних студентів. У празьких університетах навчається безліч студентів з усього світу, в тому числі із Західної Європи та США. Західних студентів приваблює отримання досвіду життя в новій країні, низька вартість навчання, а також визнання чеських дипломів у всьому світі.
27-річний американський студент факультету міжнародної безпеки празького Карлового Університету Деніел виділяє ще одну особливість навчання в Чехії, а саме цікавий досвід зіткнення різних культур: «Безсумнівно, навчання в Чехії – це дуже цінний досвід. Очевидно, що Карлов університет – дуже престижний, а якість освіти та викладання можна назвати видатною. Однак, окрім усього цього, за межами університетських аудиторій нас оточує країна, яка історично знаходиться на перетині Заходу та Сходу Європи і сповнена не лише чеськими та словацькими студентами, але й іноземцями, які приїхали на навчання зі США, Канади, Британії, Росії, України, Казахстану, балканських країн. Ми всі разом вивчаємо міжнародні відносини, і кожен привносить у процес навчання власне бачення, свою точку зору, і це те, чого не можна отримати, просто відвідуючи лекції, необхідно спілкуватися один з одним».
Деніел потрапив до Чехії випадково. Закінчивши університет у США за спеціальністю «германістика», він вирішив трохи попрацювати за межами Америки, планував поїхати в Азію, але в останній момент зупинив свій вибір на Чеській Республіці. Як і Василині, ритм життя Праги припав йому до смаку, і він вирішив спробувати залишитися.
«Я займався пошуками роботи в якості викладача англійської мови за кордоном, мені дуже цього хотілося. Спочатку я планував поїхати в Азію, але зупинив свій вибір на Чехії. Я пропрацював викладачем у Празі близько року і отримав хороший досвід, але також зрозумів, що мені час рухатися далі, шукати перспективу кар'єрного зростання, можливо, змінити напрямок моєї роботи. В той же час я насолоджувався життям у Празі і відчував, що хочу продовжувати тут жити. Тож я зайшов в Інтернет, пошукав трохи і знайшов англомовну програму з міжнародної безпеки в Карловому університеті. Подав документи, і ось через пару років я вже закінчую магістратуру».
Порівнювати процес навчання в США та Чехії Деніел не береться, адже в США він навчався в маленькому коледжі далеко від міста, а тепер навчається у величезному університеті в центрі столиці. Переїзд до Чехії не викликав у Деніела дискомфорту, але допоміг по-новому поглянути на багато речей. Як і личить студенту факультету міжнародної безпеки, Деніел відповідає на питання про культурний шок у політичному ключі.
«Чесно кажучи, у мене не було жодних упереджень, коли я їхав до Чехії, я підходив до процесу максимально відкрито. Я розумів, що життя в Європі не дуже відрізняється від життя в Америці, не так серйозно, як, наприклад, життя в Індії, Центральній Африці чи В'єтнамі, тож я не очікував якогось радикального культурного шоку. Багато ліберально налаштованих американців вірять, що європейці краще освічені, менш схильні до упереджень, відкриті до сприйняття прогресивного мислення. Однак я приїхав до Чехії наприкінці 2014 року, і вже будучи в Європі, спостерігав за розвитком європейської міграційної кризи 2015 року, спостерігав за розквітом правого популізму в політиці багатьох європейських країн. Цей досвід допоміг мені зрозуміти, що багато європейців, як і багато американців, мають досить обмежений погляд на речі, схильні до поділу на «чорне» і «біле», схильні до ксенофобії, расизму, націоналізму та багатьох інших речей, які американці вважають невластивими європейцям. Це показує, перш за все, що люди мислять схожим чином, незалежно від країни».
Точок зору щодо навчання в Чехії багато, однак саме отримання вищої освіти може стати важливим етапом у подальшій інтеграції в європейське співтовариство. Головне, на чому сходяться думки опитаних студентів, чеський виш – це можливість отримати безцінний досвід і розширити власний кругозір, що є важливим фактором у складному, але також цікавому процесі вибору життєвого шляху.