18-річна бездомна стала студенткою Єльського університету
Напередодні нового навчального року Вівіана розповіла The Huffington Post, як їй це вдалося і чому тепер вона впевнена: ми завжди можемо контролювати власне життя і змінювати його на власний розсуд.
«Лента.Ру» опублікувала відео, на якому Маркес відкриває в електронній пошті листа з Єльського університету. Як неважко здогадатися з емоцій дівчинки, в ньому повідомлялося, що її зараховано.
Ролик про лист було знято в січні 2014-го, і восени того ж року Вівіана вирушила з дому благодійної організації «Самаритяни», де вона тимчасово жила, до Коннектикуту – гризти граніт науки в знаменитих стінах Єля. Тепер вона вже не новачок, а другокурсниця, і обирає спеціалізацію: хімія чи все-таки історія? Їй подобається і те, й інше, але до третього року навчання доведеться вирішити точно (у багатьох вузах США не обов'язково обирати факультет при вступі, можна визначитися протягом наступних пари років). Хеппі-енд здається майже казковим, у дусі «Гаррі Поттера», але Маркес довелося докласти дещо більше зусиль, ніж герою Джоан Роулінг.
Есе для успіху
«В руках позичений ноутбук. Нишпорю околицями в пошуках мережі, постійно перевіряючи список підключень, і ось, нарешті: "Підключено". Ще одна мережа Wi-Fi зламана, ще одна боротьба з повільним з'єднанням. Маленька перемога, але святкувати ніколи – пора приступати до виконання домашніх завдань. Звісно, було б ідеально мати свій інтернет, але для початку моїй сім'ї потрібен дім, а його немає. Кожен день – це новий виклик, гра в адаптацію: перемагаю ситуацію, перш ніж вона переможе мене… У кожній грі бувають виграші та поразки. Але я вчилася там, де п'яти доларів має вистачити на обід сім'ї з п'яти осіб», – так починається есе, яке Вівіана Андазола Маркес надіслала в The New York Times на конкурс творів старшокласників про фінанси. Його поряд із кількома аналогічними роботами абітурієнтів визнали цікавим і опублікували. Ось тоді-то Маркес і витягла свій щасливий квиток.
Отримавши розголос у ЗМІ, її історія привернула увагу і Єля, і кількох інших престижних вузів. На момент закінчення школи вона отримала кілька стипендій на загальну суму близько двох мільйонів доларів і могла вибирати з пропозицій Єля, Прінстона та Гарварду.
«Ідеальна втеча»
Вівіана виросла в Торнтоні, штат Колорадо. Її батьки прибули до Сполучених Штатів з Мексики понад 20 років тому. Коли дівчинка була маленькою, сім'я володіла двома ресторанами. Батько й мати розлучилися, коли вона навчалася в третьому класі. Екс-глава сім'ї повторно одружився, а четверо дітей (Вівіана, її сестра та два брати) залишилися на піклуванні матері. Коли Вівіані було 13, її матір заарештували за асоціальну поведінку і засудили до домашнього арешту на півроку. Невдовзі жінка втратила роботу, і сім'я залишилася без коштів на оренду житла. Мати й діти жили то в притулку, то в домах «самаритян», то в мотелях. Приблизно тоді Вівіана, яка примудрялася навіть за такого способу життя не пропускати заняття і добре вчитися, вперше усвідомила, що хоче для себе зовсім іншого.
«Я бачила навколо багато прикладів того, як може скластися моє життя в майбутньому. І вирішила: так чи інакше, але треба вибиратися з цього всього», – розповідає Маркес. Вона вирішила, що найкращий вихід із несприятливого середовища – це отримання дійсно вартісної освіти. Стала вивчати сайти, присвячені освіті та грантам, які пропонують коледжі та університети. Виявилося, що багато вузів країни, навіть найпрестижніші, можуть запропонувати стипендії, які повністю покривають вартість навчання та проживання в кампусі.
«Я подумала, що потрапити до Ліги плюща – це ідеальна втеча», – згадує Вівіана.
Ймовірно, у будь-якому маргінальному середовищі вистачає старанних і честолюбних дітей, але цій дівчинці ще й дуже пощастило зі шкільними наставниками. Її школа York International School нічим не вирізнялася, за весь час її існування жоден випускник не потрапив до Ліги плюща, але педагоги, знаючи сімейну ситуацію Вівіани, намагалися допомогти, як могли: самі возили її на заняття з притулку чи мотелю, займалися додатково після уроків.
«Я бачив, що в її житті дедалі більше труднощів, але успішність ніяк від цього не страждала. При цьому вона ніколи не вихвалялася своєю бездомністю, а навчилася просто жити з цим», – згадує Ерік Муньйос, шкільний учитель Вівіани. Згодом саме він і його дружина, а зовсім не батьки дівчинки відвезуть її до Єльського університету на початок навчання (авіаподорож виявилася просто непідйомною витратою і для батька, і для матері Маркес).
«Це як інший світ»
У 2013 році за допомогою сайту College Confidential Вівіана знайшла для себе в Єльському університеті літнє стажування Young Global Scholars. Вона вперше поїхала з дому надовго і без батьків.
«Я познайомилася з зовсім не схожими на мене учнями, які мають необмежені фінансові ресурси для освіти. Для мене це був шок», – говорить Маркес. Вона згадує, що те стажування було не лише цікавим, але й засмучуючим: вона знала, яка прірва відділяла її від інших учнів, але вони не мали уявлення про її життя (наприклад, про те, що дівчина гадки не мала, куди потрапить після закінчення літнього навчання, – вдома у її сім'ї, як і раніше, не було).
Зате перший візит до Єля показав, що в найголовнішому – в успішності – Вівіана була не гіршою за інших. «Було чудово спробувати на смак життя, яке могло стати моїм майбутнім, якщо продовжувати працювати», – говорить Маркес.
Влітку 2014 року, перед випускним класом, Маркес вдалося потрапити на стажування Leadership Enterprise for a Diverse America в Прінстонський університет. Протягом семи тижнів учнів, серед іншого, вчили писати вступне есе. Вже після, повернувшись додому, Вівіана отримала лист від своєї прінстонської наставниці. Вона повідомляла, що The New York Times проводить конкурс творів школярів на тему особистих фінансів і радила Маркес взяти участь. Дівчинка послухалася її поради. Як виявилося, не дарма.
Щаслива публікація
У видання надіслали багато робіт, частина з них була написана дітьми з небагатих сімей. Але саме в есе Вівіани побачили силу особистості та потенціал до подолання труднощів.
Коли провідні виші країни запропонували Маркес стипендії, їй не з ким було по-справжньому розділити свій захват. Мати дівчинки була стримано рада, а батько взагалі заявив, що, на його думку, немає потреби їхати на навчання так далеко. «Я думаю, вони просто не зовсім зрозуміли, наскільки це велике досягнення», – зазначає Маркес, підкреслюючи, втім, що не ображається на батьків за це.
Публікація в такому великому виданні, природно, зробила неможливим варіант з'явитися в Єлі, не привертаючи до себе особливої уваги. Багато учнів впізнали Вівіану, коли вона прибула до кампусу. «До мене підходили і говорили, що моя історія здається їм дуже надихаючою. Дехто розпитував, як справи в моїй сім'ї. Деякі просили докладніше розповісти всю історію. Загалом усі реагували позитивно», – каже Вівіана.
«Я як у Гоґвортсі»
Маркес каже, що одразу закохалася в кампус: «Я відчула, що це дім, якого в мене не було». Сортування за факультетами, унікальна старовинна архітектура нагадують їй школу чарівників, у якій навчався Гаррі Поттер. Багато студентів, за її словами, вічно скаржаться на щільний розклад, а вона просто в захваті.
«Я намагаюся витиснути все з отриманих можливостей. Розумію, що це чотири роки, які ніколи не повторяться в моєму житті. Важко бути так далеко від дому, але я рада, що в моєї матері тепер є стабільне джерело доходу. Для моїх молодших братів, яким лише по чотири роки, теж краще, що я зараз тут», – пояснює Маркес. Вона, правда, не уточнює, чи вдалося батькам знайти роботу і чи є тепер у сім'ї постійне житло.
Вівіана каже, що вступ до Єлю – той момент, яким вона пишається в житті найбільше. «Це підтвердження того, що моє життя перебуває під моїм контролем. Я можу зробити себе такою, якою захочу».
Єльський університет (Yale University) був заснований у 1701 році і названий на честь британського купця та філантропа Елі Єля. Разом з Гарвардським і Прінстонським університетами складає так звану «Велику трійку». У 2015 році Єль опинився на десятому місці в міжнародному рейтингу вишів QS World University Rankings.
П'ять президентів США закінчували Єльський університет. У ньому вчилися і голлівудські актори: Пол Ньюман, Меріл Стріп, Сігурні Вівер, Джоді Фостер.
Серед 225 будівель єльського кампусу є чимало збудованих знаменитими архітекторами свого часу. Особняки, вежі, галявини, подвір'я, арки та ворота створюють неповторне ціле, яке багато хто вважає найкрасивішим університетським містечком Америки.