Найчастіше в горах губляться туристи, які відбилися від групи
Чому люди губляться?
Як зазначає Бі-бі-сі, найчастіше в горах губляться туристи, які відбилися від групи, в горах рідко зустрічаються безшабашні неофіти. Переважна більшість – підготовлені засмаглі люди в міцних черевиках, непромокальному одязі та з туго набитими рюкзаками. Але досвід – не завжди страховка від непередбачених ситуацій. Ті, що заблукали в Азербайджані, наприклад, далеко не новачки: вони члени клубу екстремалів.
Упевнені в собі туристи частіше відбиваються від групи та залишають товаришів на стежці. У результаті на одинаків припадає 72% усіх пошуково-рятувальних операцій, підрахувала Новозеландська рада гірської безпеки, організація з піввіковою історією. Її фахівці визначили вісім найпоширеніших причин, через які люди збиваються з маршруту та губляться в горах.
Понад мільйон людей щороку ходять у гори в Новій Зеландії. Це рай для любителів активного відпочинку. Але кожен 200-й турист отримує тут травму, а кожен 2000-й губиться, і його доводиться рятувати. Вони втрачають концентрацію, переоцінюють свої здібності, намагаються зрізати шлях або обійти перешкоду, втрачають товаришів, повертають не туди, сходять зі стежки в пошуках води або гарного кадру.
Що робити, якщо ви заблукали
За великим рахунком варіантів три: рухатися, чекати або кликати на допомогу. «Головне – не панікувати, – рекомендує Рада альпіністів Шотландії. – Не варто кидатися в усі боки, краще зупинитися, оцінити ситуацію та спробувати зібрати якомога більше інформації про своє місцезнаходження».
Шотландські пагорби та гори популярні серед туристів та альпіністів, а погода там настільки примхлива, що небезпека збитися зі шляху присутня завжди. Якщо це сталося, шотландці радять діяти в три етапи.
1. Визначити, де ви знаходитесь. Для цього доведеться згадати, як далеко і в який бік ви відійшли від останнього помітного орієнтира: вершини, розвилки, струмка або краю лісу. Що ви проходили по дорозі, як виглядає рельєф навколо вас. І потім звіритися з картою. Завдання спрощується, якщо у вас є прилад супутникової навігації.
2. Визначити план дій і чітко слідувати йому. Вирішіть, до якої найближчої точки ви прямуєте, і прикиньте, скільки часу це займе. По ходу слідкуйте по карті, чи відповідають рельєф та орієнтири вашим очікуванням. Якщо ні, поверніться і почніть заново. Якщо все сходиться – ви на вірному шляху.
3. З наближенням темряви краще припинити блукання та спробувати організувати ночівлю, а пошуки маршруту відновити, коли розвидниться та розпогодиться.
Коли заблукали тільки ви, а ваші попутники десь поруч, російське МНС радить кричати. «Але довго кричати безглуздо», – йдеться в пам'ятці рятувальників. Варто спробувати наздогнати групу.
При цьому, як радить пам'ятка, в жодному разі не сходьте з дороги та не намагайтеся скоротити шлях, зрізаючи повороти; якщо ви дійшли до розвилки та не знаєте, куди попрямувала група, – зупиніться та чекайте.
Якщо ваші попутники знайомі з рекомендаціями МНС, вони зупиняться, щойно виявлять, що ви відстали, і спробують голосно покликати вас, після чого розділяться на дві групи: одна вирушить на пошуки строго за пройденим маршрутом, інша організує привал.
Як уникнути неприємностей
Головне – планування та збори. Рада альпіністів Великобританії стверджує, що більшості проблем у гірських походах можна уникнути, якщо дотримуватися трьох простих правил:
• добре підготуватися;
• взяти ліхтарик;
• вийти раніше.
Британські експерти нагадують, що вирушати в гори без карти, компаса, теплого одягу та води – божевілля. І пропонують прихопити повністю заряджений мобільний телефон, свисток і якщо є – супутниковий навігатор.
Перед виходом необхідно вивчити маршрут, ознайомитися з прогнозом погоди та мати чіткий план – коли і куди ви збираєтеся дійти і коли повернутися. І бажано, щоб про нього були обізнані не тільки попутники, але й хтось ще: друзі, рідні, господар гірського притулку, асоціація гідів або місцева влада.
А от взимку вирушати гуляти пагорбами або горами слід тільки в тому випадку, якщо ви чудово орієнтуєтеся на місцевості влітку, застерігає Рада альпіністів Великобританії. «Вітер досягає такої сили, що здатен здути вас з хребта або краю обриву. Дні короткі, а орієнтуватися на місцевості важко. Там, де влітку ви встигнете зупинитися біля краю прірви, взимку може вітром надути сніговий карниз – і буде пізно», – попереджають британці.