У невеликому приміщенні з низькою стелею та рядами лав тісняться люди. Пахне розчинною кавою з автомата в кутку, а ще – стресом і тривожністю. Присутні час від часу поглядають на табло з червоними цифрами, які періодично змінюються з монотонним звуком – чекають, коли висвітиться номер їхнього талона та номер заповітного віконечка.
Як зазначає «Радіо Прага», така картина – звичайна справа в залах очікування для клієнтів у відділеннях іноземної поліції Чеської Республіки. Мета ж у присутніх одна: отримати дозвіл на перебування на території країни або продовжити термін дії наявного документа.
Візит до відділення поліції, однак, ще треба «заслужити»: витратити чимало часу на те, щоб додзвонитися та записатися через оператора або ж вистояти багатогодинну чергу за номерком, а потім – дочекатися, поки тебе приймуть. І знову очікування займає години. У разі, якщо клієнт отримує відмову в продовженні дозволу на перебування, то вищеописану процедуру доводиться повторювати знову і знову – до досягнення результату.
За даними чеської поліції, переважну більшість іноземців, які нелегально перебувають на території Чеської Республіки, становлять українці – 1456 осіб. У списках «беззаконників» опинилися також молдавани (825 осіб), в'єтнамці (353 особи), громадяни Росії (234 особи) та Узбекистану (199 осіб). Кількість іноземців-нелегалів, повідомляють співробітники поліції, збільшилася порівняно з 2018 роком на 685 осіб. Причини, з яких іноземцеві відмовляють у продовженні довгострокової візи, бувають різні.
«Дозвіл на довготривале перебування завжди видається за наявності конкретної мети: навчання, возз'єднання сім'ї, підприємництво. Одним із видів довготривалого перебування на території країни є також робоча карта (zaměstnanecká karta), – розповідає співробітниця Центру інтеграції іноземців (Centrum pro integraci cizinců) Барбора Махова. – Таким чином, подаючи заяву на візу, клієнт повинен супроводити її документами, які відповідають меті його перебування. Наприклад, якщо йдеться про навчання, то в пакеті документів має бути підтвердження про навчання, видане навчальним закладом. У цьому випадку бувають проблеми з термінами: студент змінює навчальний заклад або подає документи на продовження під час канікул. І, відповідно, не може надати всі необхідні папери вчасно.
Друга проблема, яка стосується насамперед студентів, але й інших іноземців у тому числі: багато хто з них залишає збір документів на останній момент. Часовий проміжок, протягом якого можна подавати документи на продовження візи, – досить тривалий, і для міністерства внутрішніх справ дуже важливо, щоб заяви подавалися вчасно. Будь-які особисті причини, через які цього не було зроблено, не беруться до уваги. Якщо говорити, трохи перебільшуючи, то міністерство може піти вам назустріч, якщо ви раптом опинитеся в лікарні при смерті внаслідок нещасного випадку. Але не тоді, коли ви відклали подання заяви на останній тиждень і саме в цей момент злягли з грипом або вас не відпустили з роботи».
У разі, якщо подання заяви було здійснено вчасно, але з об'єктивних причин у клієнта не було можливості надати повний пакет необхідних документів, міністерство внутрішніх справ дозволяє донести папери пізніше. Нерідко, за словами Барбори Махової, ускладнює ситуацію і бюрократія, притаманна чеській адміністративній системі.
«Це виливається в ситуацію, коли заява про продовження дозволу на довготривале проживання розглядається дуже довго, – зазначає вона. – За законом термін розгляду заяви становить 60 днів, але міністерство внутрішніх справ у цей термін не вкладається, і це, на жаль, цілком звичайна річ. Тому часто буває так, що клієнта просять доповнити, актуалізувати ту чи іншу інформацію – саме тому, що минув уже великий строк з моменту подання заяви. Скажімо, одним із документів було підтвердження про доходи, але співробітники міністерства дісталися до розгляду заяви через багато місяців».
У такому випадку клієнт отримає офіційний запит, який має назву «výzva k odstranění nedostatků». Строк на виконання вимог, викладених у ньому, становить 30 днів.
«У кожному подібному запиті зазначено строк, протягом якого клієнт повинен надати відсутні документи. У разі, якщо є причина, через яку це неможливо виконати в даний строк, то йому необхідно повідомити про неї міністерство. У цьому випадку клієнт пише офіційного листа, в якому просить продовжити йому вищезазначений строк, і пояснює причини».
Приклад ситуації: клієнт не зміг надати дійсний паспорт, оскільки термін старого документа закінчився, і він чекає, коли буде готовий новий документ. Міністерство, впевнена Махова, з великою ймовірністю піде назустріч. Серед документів, які можуть вимагати актуалізації, значиться також договір оренди житла. Як правило, він видається квартиронаймачеві строком на один рік, відповідно, якщо розгляд заяви затягнеться, знадобиться нова версія документа.
За словами Барбори Махової, клієнти часто не реагують оперативно на подібні запити тільки тому, що не можуть розібратися, що саме від них вимагається. Закономірний наслідок – відмова в продовженні візи.
«Ці запити або ж «виклики» бувають сформульовані настільки складно, що часом і ми, працівники соціальної служби, відчуваємо труднощі з тим, щоб прочитати цей документ і зрозуміти, що саме необхідно доповнити. Трапляється і ситуація, коли виклик міністерства не доходить до адресата вчасно з вини працівників пошти, однак це, за словами Барбори Махової, трапляється надзвичайно рідко. Зазвичай буває так, що адресат мало перебуває на території країни або часто змінює місце проживання – у цьому випадку лист може й не знайти до нього дорогу».
Чи варто клієнту у разі отримання відмови у продовженні дозволу на перебування на території Чеської Республіки звертатися за допомогою до адвоката?
«У багатьох ситуаціях ми розглядаємо це як один із варіантів: чи в нашій компетенції вирішити проблему, з якою до нас звертається клієнт, чи йдеться про настільки складну ситуацію, що в його ж інтересах звернутися до юриста? Я вважаю, що якщо клієнту було відмовлено у продовженні візи, і він має низку вагомих доказів для того, щоб подати апеляцію, то йому варто забезпечити собі юридичну підтримку», – зазначає Барбора Махова.
Незважаючи на те, що інтеграційний центр не має точної статистики щодо кількості відмов у продовженні дозволу на довгострокове перебування на території Чехії, практичний досвід співробітників, за словами Барбори Махової, свідчить про те, що кількість тих, хто звернувся з подібною проблемою, останнім часом суттєво не змінювалася.