У Великобританії можна водити машину за вітчизняними правами. Але не більше року з моменту в'їзду. Оскільки за контрактом мені належало прожити на туманному острові довше, то треба було складати на права. Що виявилося досить складно й недешево.
Потроху освоюючи їзду лівою стороною дороги, я зробила перший крок до здобуття заповітної рожевої картки. У найближчому поштовому відділенні мені дали спеціальну форму заяви на навчальні права (provisional driving license). До неї треба було додати мито в 38 фунтів і фотографію (ще фунта три).
Тут виникла перша складність. Власникам британських паспортів достатньо засвідчити свою особу в когось, хто знає їх не менше двох років. А мій паспорт довелося подавати в найближче відділення ДАІ (DVLA). Там усе засвідчили, і приблизно через місяць мені прислали навчальні права. Щоправда, є альтернативний варіант: надіслати документ у DVLA поштою і терпляче чекати відповіді, сподіваючись на надійність Королівської поштової компанії.
Тепер можна було приступати до екзаменів. Просто так сісти за вивчення правил я себе ніяк не могла змусити, довелося згадати студентські будні й призначити теоретичний екзамен - уже до нього точно доведеться готуватися. За мито в 20,5 фунта на сайті екзаменаційного агентства я забронювала собі дату, що здавалася дуже далекою, через чотири тижні. Перший тиждень пішов на те, щоб на аукціоні за 10 фунтів купити диск для підготовки до екзамену. Там же можна було придбати паперову версію за п'ятірку, але з нею втрачаєш можливість практикуватися з програмою. Правила дорожнього руху були куплені за 1,49 фунта в найближчому книжковому магазині.
Теоретичний екзамен складається з двох частин. Спочатку треба правильно відповісти на 30 із 35 запропонованих теоретичних питань. Варіантів питань близько півтори тисячі. На щастя, для відповіді на більшу частину з них особливих знань не вимагалося. Так, траплялося чимало питань типу «якщо вас нахабно підрізала інша машина, що треба зробити: просигналити, обігнати й підрізати чи зупинитися й їхати далі, прийшовши до тями й відновивши зіпсований настрій?»
Якщо забути реалії вітчизняної їзди, то відповісти правильно зовсім не складно. Десятки питань присвячені використанню мобільних телефонів, точніше, забороні на їх використання за кермом. Загалом, маючи за плечима десятки складених у школі та інституті екзаменів, вивчити півтори тисячі питань особливої праці не становить.
Куди незвичніше виглядає друга частина теоретичного екзамену: комп'ютерна симуляція зустрічей із потенційними небезпеками на дорозі. По черзі на моніторі показують 13 кліпів, знятих з автомобіля, що рухається, і ставлять бали за те, наскільки швидко учень відреагував на небезпеку, що наближається. Це непросто для початківців-водіїв, але досить легко для тих, хто має практичний досвід. Набити руку допомагає тренування з кліпами на сиді. Екзамен я склала з першого разу, правильно відповівши на всі 35 питань і набравши на симуляції 65 балів із 75 при необхідному мінімумі в 44.
Далі починалося найцікавіше. Треба було вчитися водити. Точніше, вчитися складати екзамен з водіння. Бо навчитися їздити лівою стороною - просто. А от позбутися маси шкідливих звичок, набутих за роки водіння, - набагато складніше. До того ж багато прийомів керування автомобілем (використання ручного гальма, перемикання швидкостей, їзда заднім ходом та ін.) за британськими правилами сильно відрізняються від того, чого мене колись навчав мій інструктор.
Екзамен зазвичай триває хвилин 40 і складається з перевірки зору (прочитати номер машини на відстані 22 метрів), кількох питань з технічного обслуговування автомобіля, їзди містом і двох маневрів (паралельне паркування, розворот, різка зупинка або заїзд заднім ходом за ріг на вулицю з другорядним рухом).
Складати екзамен можна було як на своїй машині, обладнаній додатковим дзеркалом і навчальним знаком, так і на машині інструктора. Де і як ти вчився водити, екзаменатора не цікавить.
Зрозумівши, що просто так екзамен я не складу, почала шукати інструктора. Обдзвін великих фірм з навчання водінню призвів до лякаючих результатів: вони всі стверджували, що блок із 12 уроків мені взяти абсолютно необхідно, що іноземний досвід водіння у Великобританії тільки заважатиме і що малою кількістю уроків я ніяк не обійдуся. Загалом же, стандартним курсом навчання для новачка вважається кількість уроків, що дорівнює віку учня, помноженому на два.
Оскільки ціна кожного уроку коливалася в районі 20 фунтів, то брати курс із 12 занять було відверто шкода. Я звернулася до індивідуального інструктора. На першому занятті він довго нарікав, як складно виправляти старі помилки та шкідливі звички. І перелічив довгий список моїх типових помилок, які не відповідали вимогам британських екзаменаторів. З інструктором мені пощастило - літній дідусь показав усі можливі маршрути складання екзамену в районі тест-центру, а також поділився деякими професійними екзаменаційними секретами.
Наступного тижня я вже самостійно вчилася їздити - не перевищувати обмеження швидкості, правильно перехоплювати кермо, оглядати всі «мертві зони» і ставити на ручник при будь-якій зупинці довшій за п'ять секунд. Таким чином, тренуючись сама між заняттями з інструктором, загалом я взяла п'ять уроків по 20 фунтів. І ще 40 фунтів заплатила інструктору за те, що він надав свою машину для тестування. Сам екзамен довелося бронювати заздалегідь - за вісім тижнів через чергу в тест-центрі. І коштував він 39 фунтів. За додаткові дев'ять фунтів можна було складати екзамен у суботу.
Далі про найголовніше. У середньому по Великобританії практичний екзамен з водіння складають лише 44% учнів. В окремих тест-центрах показник становить відсотків 30. І, безперечно, без банального везіння 40-хвилинного тесту міськими дорогами не скласти. Мені пощастило, і я склала з першого разу.
Ще дев'ять фунтів мита - і за пару тижнів поштою мені прийшла жадана пластикова картка. Загалом на її отримання пішло 4,5 місяця і 261 фунт. Тобто приблизно ті ж $500, за які можна купити права на батьківщині. Тільки займає ця процедура в Британії набагато більше часу. Щоправда, і вигод приносить теж незрівнянно більше - моя страховка на машину з місцевими правами одразу впала рази в два.
