Зокрема, поліція отримає право затримувати тих, хто в'їхав в країну в обхід прикордонного контролю, знищив або підробив власні документи, повідомив неповні або недостовірні відомості про себе. Всі ці провини, з точки зору авторів законопроекту, дають шукачам притулку привід сховатися від представників правоохоронних органів і, відповідно, повинні бути запобігані заздалегідь.
Потенційно представлений в новому законі список змін зачепить інтереси значно більшої кількості шукачів політичного притулку, ніж сьогодні. Закон повинен поставити перешкоду на шляху тих біженців, які в'їжджають до Німеччини з метою скористатися послугами її соціальної системи: таких людей чекають заборони на в'їзд та перебування в ФРН. Компетентні органи будуть наділені правом припускати зацікавленість у німецьких соціальних допомогах у тих осіб, чиї заяви про отримання притулку будуть відхилені.
Підґрунтям для внесення подібних змін до законодавства став наплив заяв про отримання політичного притулку від вихідців із Сербії, Македонії, Боснії і Герцеговини та інших Балканських держав. Найчастіше подавачами клопотань виявляються цигани. Автори законопроекту розраховують на залякувальний ефект посилення вимог до отримання політичного притулку, однак практичні проблеми на шляху нового закону обіцяє відсутність прикордонного контролю між державами-членами Євросоюзу.
Наприкінці квітня федеральний уряд всупереч протестам опозиції та правозахисних організацій, які виступають за права біженців, підготував документи для визнання Сербії, Македонії, Боснії і Герцеговини безпечними для перебування. Це означає, що у компетентних органів з'явиться більше офіційних причин для відмови.
Правозахисники критикують законопроект, що вийшов із надр Міністерства закордонних справ, за надмірну жорсткість. Зміни, що готуються у відомстві Томаса де Мезьєра, повинні спростити та наблизити до реальної практики процедуру висилки з країни. На даний момент німецькі правоохоронці стикаються з серйозними складнощами юридичного характеру при виселенні з ФРН іноземців, які вчинили злочини на території країни, а також осіб, щодо яких доведено належність до екстремістських організацій. Незважаючи на очевидні передумови для висилки з Німеччини, судді, які розглядають справи невдалих політичних біженців, все частіше наполягають на детальному розгляді кожного окремого випадку.
Крім того, правляча коаліція готується дати надію на легальне довгострокове перебування в країні й тим майже 100 тис. осіб, які роками знаходяться в Німеччині в очікуванні висилки. Як правило, це ті люди, щодо яких було прийнято рішення про відмову в політичному притулку, але виселення з країни протягом тривалого часу не відбувається: у щоденному очікуванні висилки багато невдалих біженців примудряються пустити в ФРН коріння.
Раніше їм надавалося в основному регулярно продовжуване право на перебування (Bleiberecht). У випадку молодих та відносно інтегрованих у місцеве життя людей уряд має намір замінити його правом на проживання (Aufenthaltsrecht), а також надати шанс легально залишитися в Німеччині всім тим, хто, маючи обмежену згоду на перебування (Duldung), самостійно себе забезпечує, достатньо володіє німецькою і не вчиняв серйозних правопорушень.
Поки правляча коаліція не досягла єдності щодо нового законопроекту: його деякі формулювання викликають у консерваторів та соціал-демократів значні протиріччя. Зокрема, між експертами блоку ХДС/ХСС та СДПГ немає згоди щодо введення обмежень на повторний в'їзд до країни. Востаннє дискусія про них безрезультатно велася у зв'язку із забороною вторинного в'їзду виселеним із ФРН громадянам Болгарії та Румунії, які, втім, як громадяни ЄС у подачі клопотань не потребують. Внести зміни до розділів законодавства, що регламентують питання перебування в Німеччині іноземців та можливостей їх висилки, вимагає від уряду коаліційний договір.
Петро ЛЕВСЬКИЙ,
«Русская Германия».