• Включення до рішення про прийом пізнього переселенця за §4 BVFG заднім числом можливе без попередніх умов за особистою заявою пізнього переселенця. Включення можливе і через багато років після переселення до Німеччини основного заявника. Це правило допомагає подолати багаторічний розрив сім'ї та усуває чимало складних життєвих ситуацій.
• Усунено вимогу доведення знання німецької мови, набутого в сімейному колі в дитячі та юнацькі роки. Допустимо довести свої якості пізнього переселенця шляхом вивчення німецької мови та складання іспиту рівня В1. Тепер статус пізнього переселенця можуть отримати російські німці, які не можуть довести знання німецької мови на рівні рідної мови.
• Відмова від запису про ненімецьку національну приналежність з подальшою зміною запису про національну приналежність на німецьку національність більше не шкодить переселенню до Німеччини. Раніше одноразовий запис про ненімецьку національну приналежність у документах заявника в більшості випадків призводив до відхилення заяви про прийом до Німеччини.
• Доведення знання німецької мови рівня призабутої, але рідної мови може замінити документальний запис про німецьку національну приналежність. Як відомо, цілий ряд пострадянських країн скасували документальний запис про національну приналежність у своїх документах пострадянського зразка.
• Попередня, що набрала чинності відмова присвоїти статус пізнього переселенця не перешкоджає поданню повторної заяви про прийом.
• Значно звузилися межі застосування виключаючих обставин §5 BVFG. Поняття про стовп тоталітарного режиму (що виключає з числа пізніх переселенців) відпрацьовано багаторічною практикою. Зараз із зони дії §5 BVFG випали багато посад і функцій, які 15-20 років тому призвели до відхилення переселенської заяви за §5 BVFG.
Ці важливі зміни в своїй сукупності стосовно окремого випадку дозволяють вирішити багато складних переселенських випадків. Новий закон застосовний і до старих випадків возз'єднання сім'ї за обставинами важкого випадку. Відпадає необхідність доведення потреби в сторонній допомозі пізнього переселенця, що проживає в Німеччині.
Названі полегшення процедури присвоєння статусу пізнього переселенця викликали певну хвилю нових та повторних заяв мешканців колишнього СРСР про прийом до Німеччини за статусом вигнаного німецької національності. Ця хвиля не порівнянна з переселенською хвилею початку 90-х років минулого століття, але викликала певний затор обробки заяв.
Фактор часу особливо важливий для претендентів на включення за §7 BVFG. За період обробки заяви про включення може померти літній та хворий основний заявник (§4 BVFG). Його смерть позбавляє заяву про включення правової сили. За допомогою інструментарію спеціалізованого адвоката за обставинами справи можливе прискорення процедури розгляду заяви про включення до рішення про прийом заднім числом. Все ж, «процес пішов» і відомство прийому пізніх переселенців почало видавати рішення про прийом за новими заявами, повторними заявами про присвоєння статусу пізнього переселенця та заявами про включення заднім числом за статусом нащадка.
Новий закон дав можливість особам німецького походження, які проживають у Німеччині без статусу пізнього переселенця, підвищити свої правові позиції до §4 BVFG. Це важливий позитив нового закону, не знаю, чи було це метою законодавця чи ні. Новий закон сконструйований для німців з країн СНД, але буква закону однозначно застосовна і до резидентів Німеччини німецької національності, які вже давно живуть у Німеччині. Керівні судові вказівки від 2014 року підтвердили застосовність закону до резидентів Німеччини та можливість для них на місці підвищити свій статус до §4 BVFG навіть через багато років після переселення до Німеччини.
Томас ПУЕ,
німецький адвокат.