Уряд Німеччини погодив з представниками земель план реалізації депортаційної програми
Як зазначає «Русская Германия», невдалі біженці, чиї заявки на отримання політичного притулку в ФРН були відхилені, повинні залишати країну в максимально короткі терміни. На практиці цей процес не налагоджений і з різних причин затягується на довгі місяці, якщо не роки.
У нещодавньому виступі перед представниками консервативного блоку ХДС/ХСС федеральний канцлер Ангела Меркель чітко окреслила прерогативи актуальної імміграційної політики Німеччини: «Найважливіше випробування найближчим часом – депортація, депортація і ще раз депортація».
Для реалізації цих цілей федеральний уряд погодив з представниками шістнадцяти земель конкретний план реалізації депортаційної програми. Він передбачає 16 пунктів, які покликані спростити і полегшити регіональній владі проблему висилки біженців.
У першу чергу план передбачає створення єдиного центру підтримки висилки біженців (Zentrum zur Unterstützung der Rückkehr, ZUR). Такий центр, підпорядкований Міністерству внутрішніх справ, буде створено найближчими місяцями в Берліні. Його співробітники займуться координацією депортацій і збором відсутніх документів.
Паралельно буде покладено початок створенню федеральних депортаційних центрів, де особи, які не отримали притулок і готуються до висилки, будуть розміщуватися в останні дні та тижні перебування на німецькій землі. Відкриття таких центрів потребуватиме більш тривалого часу, ніж координаційної служби в Берліні. Це план на перспективу.
Як реакція на теракт на різдвяному ярмарку в Берліні, де 19 грудня минулого року загинули 12 осіб і постраждали 55, влада готується полегшити процедуру депортаційного арешту, тобто поміщення під варту тих іноземних громадян, які, на думку правоохоронних органів, можуть становити суттєву загрозу суспільству. Будуть розширені повноваження Федерального імміграційного відомства (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge, BAMF) щодо встановлення особи шукачів притулку. Зокрема, співробітники BAMF отримають право доступу до мобільних телефонів і сім-карт шукачів притулку, якщо у чиновників виникнуть підозри в недостовірності наданих відомостей. Сьогодні таке право на додаткову перевірку є у співробітників відомств у справах іноземців (Ausländerbehörde або Ausländeramt).
Також має бути раціоналізована та прискорена процедура медичного огляду не визнаних біженцями іноземців, під час якого лікарі встановлюють, чи можна депортувати людину за станом здоров'я. Сьогодні медики нерідко затримують висилку невизнаних біженців з гуманістичних міркувань або вступивши в змову з недобросовісними шукачами притулку.
Нарешті, федеральний уряд має намір стимулювати невдалих біженців до повернення на батьківщину, збільшивши обсяг матеріальної допомоги тим іммігрантам, які прибули до Німеччини, щоб подати прохання про притулок, але передумали і готові добровільно повернутися на батьківщину. Розміри фінансової допомоги залежатимуть від швидкості прийняття рішень: чим раніше потенційний біженець захоче повернутися додому, тим більше підтримки отримає від влади ФРН.
Згода федерації та представників земель – важливий крок на шляху до нормалізації імміграційної кризи. Тим не менш, домовленості за урядовим планом не означають відсутності суперечностей з питань депортації. Зокрема, п'ять федеральних земель, де при владі перебувають представники Соціал-демократичної партії, «Лівої» партії або «Зелених» – Шлезвіг-Гольштейн, Берлін, Бремен, Нижня Саксонія та Рейнланд-Пфальц – з початку лютого призупинили висилку біженців до Афганістану. Це друга після Сирії країна, звідки до Німеччини потрапляє найбільше шукачів притулку.
Федеральний міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр не бачить причин, через які не має відбутися висилка афганців на батьківщину, представники «червоних» і «зелених» земель не вважають становище в Афганістані достатньо безпечним, щоб відправляти туди людей. Тим не менш, у середині грудня минулого року та наприкінці січня цього року з Німеччини були депортовані на батьківщину 60 афганців.
Це абсолютний рекорд: за останні п'ять років влада ФРН зуміла вислати до Афганістану менше громадян цієї країни, ніж за два зимові місяці 2016-2017 років. У 2016 році в Німеччині подали клопотання про надання політичного притулку близько 127 000 громадян Афганістану.
Після рекордного 2015 року в 2016-му попросили притулку в ФРН близько 280 000 осіб. За той же час приблизно 55 тисяч добровільно виїхали з Німеччини до країн походження, а близько 25 000 осіб були депортовані.