«Свою футбольну кар'єру я давно вже пов'язав з Росією і зараз не бачу сенсу міняти кольори збірної, – прокоментував своє рішення Карпін. – Якби керівники естонського футболу дуже хотіли, то могли запросити мене до своєї команди ще в 1992 році, коли можна було робити вибір, але тоді зі мною ніхто навіть не зв'язався. У великому футболі мені залишилося провести від сили рік-два. Сподіваюся завершити кар'єру в Іспанії, з якою і пов'язане моє майбутнє. Мої діти практично вже іспанці, вони там народилися, а естонський паспорт полегшить мені існування в Євросоюзі».
Іспанія для Карпіна давно стала другою батьківщиною. Одним із красномовних доказів цьому слугує факт появи волейбольної команди під назвою «Віго Валерій Карпін». Можливо, ми б так і ніколи не дізналися про те, що десь в Іспанії у містечку Віго існує однойменний волейбольний клуб, якби нещодавно його спонсором не став Валерій Карпін, російський легіонер іспанського футбольного клубу «Реал Сосьєдад». Клуб існує з січня 2004 року. Президент «Віго» Гільєрмо Тоса вже представив Карпіна як спонсора.
Клуб, який останні чотири сезони вважався безгосподарним і зазнавав великих фінансових проблем, перебував на межі зникнення, і поява на горизонті Карпіна виявилася схожою на зустріч замордованої бідністю Попелюшки з доброю феєю. Втім, про купівлю клубу говорити не варто – як наголошує Карпін, він лише надав спонсорську допомогу: «Я не купував цей клуб, як написали деякі видання. Просто допоміг грішми. Підкріпив бюджет команди».
При цьому допомога буде виходити навіть не від самого футболіста, а від компанії, яка йому належить, – будівельної фірми Valery Karpin S.L. На питання, чому саме волейбол і клуб «Віго», Карпін відповів: «Тому що Віго – це те місто, де я жив довгий час і буду жити після завершення кар'єри футболіста. Там була команда, яка перебувала на межі зникнення, тому я й вирішив їй допомогти. Чи буду я допомагати «Віго» після того, як закінчу грати, ще не знаю. Поки йшлося лише про одноразову допомогу».
Тим не менш ця сама допомога, незважаючи на те, що поки носить разовий характер, судячи з усього, вразила президента волейбольного клубу Гільєрмо Тосу. Після підписання договору з Карпіним Тоса зауважив, що футболіст у будь-який момент, коли забажає, зможе вийти на майданчик і зіграти за «Віго»: для цього йому спеціально зарезервують номер і внесуть у заявку. Сам Карпін, втім, розцінив ці слова як жарт.
За твердженням газети Marca, за допомогою фірми, яка носить його ім'я (Карпін створив її три роки тому), він уже заробив більше, ніж за всю свою футбольну кар'єру. Тепер, як висловився радник зі спорту Віго, «футболіст вирішив пожертвувати частину своїх доходів, щоб врятувати від зникнення знаменитий у минулому волейбольний клуб.
Сам Карпін, коментуючи подію, сказав: «Коли я навчався в школі, у Росії (мається на увазі СРСР), я теж грав у волейбол. Життя – це не лише футбол, і я сподіваюся подати приклад фірмам Віго у справі допомоги іншим видам спорту. Сподіваюся, що мої зв'язки з цією волейбольною командою не закінчаться у 2005 році».
Зазначимо, що Валерій трохи схитрував. Можливо, що в школі він справді іноді з'являвся на волейбольному майданчику, але це навряд чи траплялося надто часто. Адже в дитинстві він серйозно захоплювався хокеєм, а потім повністю переключився на футбол, який і привів його зрештою в Галісію на превелику радість місцевих волейболістів.
Судячи з усього, нинішній сезон стане для 36-річного півзахисника останнім як діючого футболіста. Вік бере своє, і Валерій уже кілька разів заявляв про припинення кар'єри, але щоразу його вдавалося відмовити. Але цього разу, схоже, Карпін налаштований серйозно дограти, як і обіцяв керівництву «Реал Сосьєдада», до літа, а потім перенести всю увагу на свою будівельну компанію та агентство з продажу нерухомості.
Напевно, і часу вириватися в рідну Нарву в родини Карпіних буде більше. «Не лише друзі, а й багато мешканців Нарви знають, що я футболіст, що я родом звідси і що не один рік за кордоном граю, але не дістають, – зізнається Валерій. – Тут народ стриманіший, делікатніший, тому й відпочиваю в Естонії душею і тілом як ніде. Зустрінешся з хлопцями – і спогади рікою. Як грали разом, як на побачення ходили, як потім у кого життя склалося. Я, до речі, з дружиною Світою в Нарві познайомився. Вона тут працювала. А жила за 27 кілометрів від міста. Ближче таких симпатичних дівчат не було...»
З досьє «Заграницы»
Карпін Валерій Георгійович. Півзахисник. Народився 2 лютого 1969 року в Нарві. Вихованець футбольної школи міста Нарви.
Виступав у командах: «Спорт» Таллінн (1986-1987), ЦСКА Москва (1988), «Факел» Воронеж (1989), «Спартак» Москва (1990-1994), «Реал Сосьєдад» Сан-Себастьян (1994-1996), «Валенсія» (1996-1997), «Сельта» Віго (1997-2002), «Реал Сосьєдад» Сан-Себастьян (2003-2005).
У національній збірній Росії провів 73 матчі, забив 17 м'ячів.
Учасник чемпіонатів світу 1994 та 2002 років. Учасник чемпіонату Європи 1996 року.
Чемпіон Росії 1992, 1993 та 1994 років. Володар Кубка СРСР 1992 року та Кубка Росії 1994 року.
У вищій лізі СРСР провів 49 матчів, забив 3 м'ячі. У вищій лізі Росії провів 68 матчів, забив 25 м'ячів. У вищій лізі Іспанії провів 372 матчі, забив 67 м'ячів.