ІНШІ ВАЖЛИВІ ЗМІНИ
Зміни в праві на отримання громадянства
Відповідно до статті 5 закону «Про імміграцію» змінюється закон «Про громадянство». Передбачені раніше в законі «Про статус іноземних громадян» права на отримання громадянства внесені до тексту закону «Про громадянство», так що правові основи отримання громадянства, починаючи з 1 січня 2005 року, містяться також у законі «Про громадянство». Правила надання громадянства в основному залишилися попередніми. Це особливо стосується отримання громадянства на основі набутих прав.
Стосовно цього умови отримання громадянства узгоджені з новими документами, що дозволяють перебування, і взято до уваги статус перебування громадян ЄС. Право на отримання громадянства мають, як і раніше, громадяни Європейського Союзу та країн – членів ЄЕП, які користуються правом вільного пересування та повсюдного проживання, а також власники постійного виду на проживання (Niederlassungserlaubnis) та дозволу на перебування (Aufenthaltserlaubnis) з певними цілями. Можливість отримання громадянства виключається, наприклад, для власників дозволів на перебування, виданих з метою навчання або з певних гуманітарних причин.
Чи впливає успішне закінчення інтеграційного курсу на отримання німецького громадянства?
Раніше отримання громадянства на основі набутих прав як обов'язкову умову передбачало законне та постійне перебування в країні протягом восьми років. Починаючи з 1 січня 2005 року, законне та постійне восьмирічне перебування в країні продовжує залишатися умовою для набуття прав на громадянство. Однак у разі успішного закінчення інтеграційного курсу для набуття прав на отримання громадянства достатньо законного та постійного перебування в країні протягом семи років.
Зміни, що стосуються пізніх переселенців та членів їх сімей
Пізніми переселенцями є особи німецької національності з районів примусового переселення, які, якщо виконуються вимоги щодо місця проживання та дати народження, в рамках процедури прийому виїхали з районів проживання та протягом шести місяців прибули на постійне місце проживання до Німеччини.
Правовою основою для прийому та інтеграції пізніх переселенців є федеральний закон «Про вигнанців» (ФЗВ). Наявність колективного переслідування внаслідок війни (дискримінація за ознакою національної приналежності) для осіб, які подають заяву на прийом до Німеччини, із вищезазначених районів залишається чинною також і для майбутніх процедур надання прав перебування.
Умовою приналежності до німецької національності є походження як рідної дитини від громадянина Німеччини або особи німецької національності, доказ відданості німецькому національному духу, а також підтвердження цієї відданості, що доводиться оволодінням у сім'ї німецькою мовою. Для цього заявник повинен бути в змозі, як мінімум, вести просту розмову німецькою мовою. Ця умова в ході ФЗВ була уточнена прийняттям у 2001 році закону «Про пізніх переселенців».
Причиною цієї зміни стала точка зору законодавця, згідно з якою відданість німецькому національному духу та законна приналежність до німецької національності можлива лише в тому випадку, якщо в сім'ї користувалися німецькою мовою та навчали їй дітей. Здатність вести просту розмову німецькою мовою повинна бути вже на момент виїзду з країни проживання.
Мовний тест для пізніх переселенців є адміністративною процедурою заслуховування, яка в рамках розгляду клопотання на прийом не може бути повторена. Контрольна співбесіда в рамках процедури освідчення в майбутньому не проводиться.
Які зміни щодо розподілу повноважень у процедурі прийому та освідчення?
Скасування можливості повторення контрольної співбесіди пов'язане з новим розподілом повноважень: відповідальним за процедуру прийому та освідчення з 1 січня 2005 року є одноосібно Федеральне адміністративне відомство (Bundesverwaltungsamt). Раніше процедурою прийому займалося Федеральне адміністративне відомство, а процедурою освідчення – відомства федеральних земель у справах вигнанців.
Свідоцтво є підтвердженням приналежності особи до пізніх переселенців і може бути пред'явлене як доказ цієї приналежності. Свідоцтво в майбутньому видаватиметься в адміністративному порядку.
Для пізніх переселенців, зареєстрованих та розподілених по федеральних землях до 1 січня 2005 року, відповідальність за процедуру освідчення залишається за відповідною землею.
За яких умов члени сім'ї можуть бути включені до рішення про прийом?
На відміну від положення, що діяло раніше, не німці чоловік/дружина та родичі по низхідній лінії пізнього переселенця можуть бути включені до рішення про його прийом (Aufnahmebescheid) лише в тому випадку, якщо отримувач рішення подав про це конкретне клопотання, якщо ці особи володіють основами німецької мови та відсутні причини для відмови в їх прийомі.
Причини для відмови мають місце, якщо:
a) дана особа в районах попереднього проживання значною мірою сприяла націонал-соціалістичній або іншій тиранії, або своєю поведінкою порушувала основи гуманності та правозаконності, або значною мірою зловживала своїм становищем для власної вигоди або на шкоду іншим;
б) дана особа покинула райони попереднього проживання внаслідок загрозливого їй кримінально-правового переслідування через вчинене кримінально-правове порушення, або в районах попереднього проживання виконувала функцію, яка вважалася важливою для збереження комуністичного режиму або була такою у зв'язку з конкретними обставинами, або протягом щонайменше трьох років проживала в сімейній спільності з виконавцем такої функції.
Якщо умови для включення в рішення про прийом не виконуються, то в'їзд чоловіка/дружини пізнього переселенця та його родичів по низхідній лінії в майбутньому можливий лише на підставі закону «Про перебування іноземних громадян».
Неповнолітні родичі по низхідній лінії можуть бути включені в рішення про прийом лише за умови одночасного включення батьків або одного з батьків з одноосібним правом опіки. Цим запобігається можливість включення дідусями та бабусями до свого рішення про прийом онуків, щоб таким чином забезпечити право на перебування для їхніх батьків, які самі через незнання німецької мови не могли бути включені в рішення про прийом.
Включення до рішення про прийом членів сім'ї втрачає чинність, якщо спільне переселення з отримувачем рішення (тобто з пізнім переселенцем) перестало бути можливим. Це має місце, наприклад, у разі розірвання шлюбу ще в районі проживання пізнього переселенця або у разі його смерті до прийому членів сім'ї до Німеччини.
Далі буде.
_