Читайте початок статті:
ІММІГРАЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ: ПІДСУМКИ
Основний акцент у своїй роботі новий міністр імміграції Джон Маккалум зробив на роботі з біженцями. Принаймні, наприкінці 2015 року та на початку 2016 року вся увага імміграційного відомства була зосереджена на залученні до країни біженців із Сирії, у кількості 30 тис. осіб.
Підтвердженням відсутності інтересу у нового уряду до залучення до країни висококваліфікованих спеціалістів та ділових людей свідчать також плани на 2016 рік. Якщо вивчити ці плани, то в цілому картина може здатися досить райдужною – цього року квоти на число прийнятих іммігрантів підвищено з минулорічних 279 тис. до 300 тис. Якщо порівнювати з тим, що було ще кілька років тому, коли квоти знаходилися на рівні 225 тис. на рік, то це звичайно великий крок вперед. Однак нюанс у тому, як ці квоти розподіляються.
З того, що можна віднести до позитивних змін, це збільшення квот для сімейного спонсорства з 68 тис. у 2015 році до 80 тис. у 2016 році. Збільшення квот припадає на таку категорію, як спонсорування батьків, воно збільшено з 10 тис. у 2015 році до 20 тис. у поточному.
Хорошою новиною також можна вважати продовження прийому заяв за програмами провінції Квебек – на програму Quebec Skilled Worker у 2016-му році виділено квоту в 26 тис. осіб, а на програму для бізнесменів – квоту майже п'ять з половиною тисяч. Також залишається високою квота на програми інших провінцій (PNP) – 48 тис. імміграційних віз.
На цьому позитив закінчується, і починається те, що викликає запитання. Зокрема, у 2016 році збільшено квоти на прийом біженців до майже 56 тис. осіб з рівня у 25 тис. осіб у 2015 році. При цьому потрібно враховувати, що в цілому в канадському суспільстві існує негативне ставлення до прийому біженців, і рвучкість нового уряду в цьому питанні популярності йому не додає.
Особливо дивно виглядає таке значне збільшення квот на число прийнятих біженців на фоні скорочення квот на число іммігрантів, що проходять за економічним класом – зі 181 тис. у 2015 році до 160 тис. у 2016-му. При цьому головний удар припав на програми Federal Skilled Worker Program, Federal Skilled Trades Program та Canadian Experience Class – для них загальна квота скорочена з 77 тис. у 2015 році до 58 тис. у 2016 році.
Скорочення торкнулося також бізнес-програм – сукупно на програми Self-Employed Persons Program, Start-up Visa Program та Immigrant Investor Venture Capital Program у 2016 році виділено квоту лише на 800 віз. Варто нагадати, що у 2015 році лише на програму Start-up Visa Program була квота 2,750 віз.
На жаль, діяльність нового уряду відверто розчаровує, як у плані економічних кроків, так і в плані розстановки імміграційних пріоритетів. Власне, це сторона однієї медалі – виглядає так, що уряд Трюдо мало турбує, як покращити діловий клімат у Канаді та покращити ситуацію в економіці, незважаючи на проблеми, що виникли через падіння попиту та цін на сировину та енергоносії.
Це ж нехтування економікою простежується і в імміграційній політиці: замість того, щоб якомога активніше залучати ділових людей та висококласних спеціалістів у найбільш перспективних галузях, їх ігнорують, і широко відчиняють двері біженцям, які збільшують навантаження на економіку Канади.
Але, незважаючи на всі ці негативні моменти, Канада була і залишається однією з найкращих країн світу для життя та імміграції, і, як і раніше, є однією з найпривабливіших країн для іммігрантів. Потрібно лише правильно побудувати стратегію для досягнення своєї мети.
З урахуванням пріоритетів нового уряду та його політики, найбільш надійний шлях до Канади лежить через навчання. На це вказує і нещодавня заява голови імміграційного відомства Джона Маккалума, який пообіцяв внести зміни до системи Express Entry з метою збільшення шансів для випускників канадських коледжів та університетів, назвавши їх найбільш привабливою для Канади категорією іммігрантів. Про це ж говорять і результати вибірки системи Express Entry за 2015-й рік.
Для решти, включаючи кваліфікованих працівників, які не мають шансів пройти через систему Express Entry, а також бізнесменів та інвесторів, має сенс розглянути можливість проходження імміграції за провінційними програмами, особливо з огляду на те, що на них виділені досить великі квоти.