Отже, наші дослідження визначали питання: куди? коли? як їхати? і що там окрім моря? Почали з рідної держави, далі обстежили моря зарубіжних країн, і вийшло справжнє ходіння за три моря, хай і не стопами знаменитого Афанасія Нікітіна.
Азовське море
Як відомо, Україні пощастило - у неї аж два теплі моря - Азовське та Чорне. Почнімо з Азовського. Зона відпочинку простяглася по північному Приазов'ю, де степова рівнина переходить у пляжі курортів, від найвідоміших і найоблаштованіших, Бердянська та Приморська, через Кирилівку і до Генічеська. Азовське море неглибоке, пляжі піщані, часто косами, що видаються далеко в море. Навколо - степ, до середини червня ще не спекотно, а вода вже прогрілася: саме час їхати з дітлахами! Потягом (через Запоріжжя до Бердянська або через Донецьк - до Маріуполя), автобусом (організовані заїзди на вихідні запропонують у кожному другому агентстві) або на власній машині.
Хто туди їде? Бабусі з онуками та мами з дітьми, шкільна братія до таборів, люди старші, кому треба підлікуватися, адже до початку перебудови санаторії Бердянської коси були всесоюзною здравницею. З
липня додаються студенти. Море і пісок - головні багатства Азова, вони добрі за розумного комфорту і дорогої оправи не вимагають. Деякі, як і раніше, віддають перевагу сезонним будиночкам, хай без харчування (плита є, до ринку недалеко) і зі зручностями на вулиці. Дешево і сердито.
На мілководді можна і на серфі поплавати, і під вітрилом походити - вітри тут не рідкість. Демократичність курортів визначає і стиль одягу - ліберально-невимушений, тож багато речей у валізи класти не варто, а то й зовсім замість валізи краще взяти рюкзак: зручно і містко. Крупи, тушонку, чай, каву, цукор покласти - і в путь.
Тиждень відпочинку на турбазі (район Кирилівки) з проїздом на курорт і назад обійдеться у 230-260 грн.
На Азові, мабуть, - найбільш демократичні курорти, хоча серед пансіонатів і турбаз за останні пару років з'явилися приватні готелі зі стандартним набором розкоші - джакузі, кондиціонери, сауна... Тільки до чого ці вишукування? Розваг усе ще небагато, екскурсій обмаль, світські променади - не сильна сторона цих місць, та й фразою «відпочивали на Азові» здивувати приятелів навряд чи вдасться. Зате відпочити можна непогано: вода тепла, ціни на фрукти-овочі тішать, добиратися недалеко.
Чорне море
Коли в нас кажуть «Чорне море», одразу уявляєш Південний берег Криму, часом забуваючи, що ПБК - ще не весь Крим, хай і наймальовничіший і «розкручений». Ще б пак! Літні резиденції будували тут не лише останній російський цар, його міністри та вельможі...
Ялтинська конференція 1945 року і міжнародний центр дитячого відпочинку «Артек» зробили дивовижне за красою узбережжя всесвітньо відомим. Південний Крим став своєрідною «візитівкою» півострова, затьмарюючи покращалу в останні роки Євпаторію (традиційно дитячий курорт, куди тепер їдуть не лише діти), Феодосію та легендарний Севастополь з його приємними для відпочинку околицями.
Унікальний клімат, розвинена інфраструктура, велика кількість цікавих для гостей природних та історико-культурних пам'яток створили Криму репутацію «головного місця відпочинку влітку». Зауважимо: для тих, хто не переймається цінами на проживання, харчування та екскурсійне обслуговування. Що вдієш: сусіди-росіяни, які з ностальгією згадують відпочинок у всесоюзній здравниці та зраділи спрощеній процедурі в'їзду, кинулися сюди - і відпочинок подорожчав. Ціни цього сезону зросли в середньому відсотків на 20!
Що стосується комфорту, він різний: від престижних пансіонатів навколо великої Ялти, з оновленими інтер'єрами в стилі ампір, до кемпінгів і турбаз з літніми будиночками.
Розваг тут набагато більше, ніж на Азові, є куди піти ввечері: кафе, ресторани, казино, боулінг... Афіші з іменами російських та українських зірок, фестивалі, конкурси. Чимало пропозицій для тих, хто не готовий весь день стерегти місце на пляжі. Хочеш - їдь у Нікітський ботанічний (колекція рослин - одна з кращих у Європі, і дорослі, особливо з модою на ландшафтний дизайн, і дітлахи охоче відвідують сад), хочеш - у Воронцовський палац! Або ж у Бахчисарай: там і ханський двір з фонтаном, оспіваним великим Пушкіним, і Успенський монастир у скелі, де якраз у серпні престольне свято. А може, в Севастополь, до місць воїнської слави та на руїни Херсонеса...
Розкид цін на ПБК гігантський: від 50 грн. на добу за скромний будиночок у кемпінгу під Алуштою, де синь моря змусить забути про незручності, до 50-60 «зелених» у приватних готелях нового покоління та престижних санаторіях у колишніх літніх палацах царських міністрів.
Степовий Крим коштує дещо дешевше, але тенденції (розкид ціни та набір зручностей) зберігаються. Якщо говорити про дорогу сюди, то і потягів, і авіарейсів стало більше в кілька разів, але черги до кас і дефіцит квитків - традиція стійка. І комп'ютери касирів перед нею безсилі.
Замість виправдання
Ми жодною мірою не хотіли обділити увагою Одесу, хрестоматійну «перлину біля моря», але пляжний відпочинок у цьому місті з його величезним портом, на наш погляд, поступається і Криму, і Азову (а, може, ми не готові відпочивати в столиці сміху). Не забули ми і про курорти Херсонської області, зокрема Скадовськ, - просто вони довгий час залишалися в тіні інших зон відпочинку, і до їх розвитку, схоже, тільки підходить черга. Тож відкладемо освоєння тутешніх лиманів на рік-другий.
Зрозуміло, ми не випустили з уваги і російське узбережжя з його добре відомими курортами Краснодарського краю від дитячих здравниць Анапи та Геленджика до колись фешенебельного і, як і раніше, солідного Сочі - просто наших земляків тепер там зустрінеш нечасто.
Майже домашня Болгарія
Те саме Чорне море, але з іншого, західного берега, в Румунії та Болгарії, і з південного - в Туреччині. Щоправда, у Причорномор'ї, на північ Туреччини, зазвичай їдуть не пляжники, а любителі старожитностей, старовинних храмів і фортець. Лідирує на «тому», закордонному березі, як неважко здогадатися, сонячна Болгарія. Зграї чартерів цього літа до Варни та Бургаса стривожили навіть беззаперечних лідерів ринку відпочинку за кордоном - турецьких операторів, і тому є пояснення. У Криму, попри прогрес у забезпеченні транспортом, попри появу нових готелів і капремонт старих, попри зростання цін на послуги, нашим офіціантам і покоївкам усе ще бракує привітності та уваги до клієнтів, а євроремонт - не обов'язково євросервіс. Зате болгари, яких часто докоряють за скромність номерів у більшості готелів (на курортах Золоті Піски та Албена, і тим більше в Кранево, Свети-Константин і Елена), зачаровують невдаваною гостинністю та добротною кухнею при невисоких цінах.
На жаль, із запровадженням віз для українців зійшло нанівець ще одна перевага відпочинку в Болгарії - принцип «зібрався - поїхав», але (на честь болгарських консульських служб!) механізм отримання права на в'їзд налагодили, і потік туристів цього року знову зростає, захоплюючи частину тих, хто раніше відпочивав у Криму і навіть у Туреччині.
Коротко про «приватні» переваги літа в Болгарії: смачніших і дешевших за тутешні серпневі персики вам не знайти, як, втім, і соковитих помідорів, і м'ясистих перців, печених на скарі (так болгари називають решітку). Додайте до добротної та ситної кухні свободу відчуттів (завдяки схожості мов), історичну симпатію болгар до наших співвітчизників (з часів битви за Шипку), доступність і різноманітність історичних місць для екскурсій (не полінуйтеся з'їздити в глибинку - Котел, Жеравну, Етару, а то й у Велико-Тирново!), чималий вибір занять для любителів водних видів спорту - лижі, віндсерфінг та яхти, не кажучи вже про катання на «банані» та скутерах, і ви зрозумієте, що в Болгарію хоч один раз варто вибратися. Для тих, хто тямить у доступному відпочинку по-європейськи, але без вишукувань, небезпека розчаруватися мінімальна.
Переліт туди-назад - $130-160, доба зі сніданком - від $15 з особи у двомісному номері, а обіди та вечері в численних ресторанчиках і кафе - від 4-5 доларів або євро, які там беруть охочіше.
На жаль, процес подорожчання відпочинку в Болгарії (як і в рідному Криму) невідворотний. «Топові» готелі, що будуються на болгарських курортах західними компаніями, або реконструйовані старі, що тими самими компаніями куплені, коштують невиправдано дорого. Тому туристам, звиклих до режиму «все ультра-гіпер-максі-включено», щоб уникнути прикрих порівнянь «ціна - набір задоволень», не варто змінювати звичці проводити літо в Туреччині, точніше в середземноморській Анталії.
Придивляючись до Болгарії в автобусному варіанті з міркувань економії, ви ризикуєте за добу з лишком шляху додому в досить тісному автобусі забути про всі принади відпустки, а потім ще тиждень приходити до тями, шкодуючи, що не обрали відпочинок біля нашого берега. Словом, або летіть, заощадивши на готелі, або їдьте в Крим, але з проживанням класом вище.
Terra incognita на карті літнього відпочинку
Заради справедливості варто приділити увагу Румунії, відпочинок у якій хвалили наші знайомі («Такі ціни - і цілком пристойно! Наших майже нема, зате всюди англійці»), опинившись на одному з курортів по дорозі з Болгарії в Україну. На жаль, пропозицій відпочити там улітку на нашому турринку майже не зустріти, не кажучи про чартери - їх просто немає. І основний спосіб туди дістатися - на автомобілі. В'їзні візи до Румунії не потрібні, достатньо ваучера, який, як і інформацію про готелі, можна знайти в ужгородських та чернівецьких компаній, адже ці області - прикордонні. І якщо ви турист самостійний і не боїтеся освоювати «не розкручені» у нас території, варто звернути увагу на курорти навколо Констанци, другого за розміром міста Румунії, - Мамая, Нептун-Олімп, Кап-Аурора, Костинешть, Ефоріє-Норд, Мангалія. Готелі на румунських курортах, на відміну від сусідньої Болгарії, стоять на «першій» лінії. Будували їх за часів Чаушеску з розмахом, тому великі номери, ванна, балкон і телевізор є навіть у скромних готелях. Як водиться на південних курортах, є там затишні кав'ярні та бари, пивні й ресторани, а в Констанці - і казино початку ХХ століття.
Вечеря з вином обійшлася нашим знайомим у $18 на двох, а двомісний номер зі сніданком у респектабельному готелі - у $37. Щоправда, ця інформація минулого літа, але при високій інфляції місцевої валюти порядок цифр навряд чи зміниться.
В оксамитовий сезон вирушайте на тиждень до Румунії - оригінально й не марнотратно.
У країні чотирьох теплих морів
Покидаючи Чорне, опиняєшся на четвертому за рахунком морі - Мармуровому. Коли дивишся на карту, здається, що Мармурове море більше скидається на судноплавний шлях, ніж на місця для відпочинку. Воно розділяє європейську та азійську частини Туреччини. Туреччина для багатьох наших співвітчизників - беззаперечний фаворит у списку місць літнього відпочинку. Ще б пак! Приємний клімат, мальовнича берегова лінія, багата культурна спадщина та величезна безліч пам'яток різних цивілізацій, зручні транспортні маршрути, чудова кухня, безліч готелів на узбережжі - далеко не весь перелік переваг Туреччини з погляду мандрівників. Окрім Мармурового, її омивають ще три моря: Чорне - з півночі, Егейське - із заходу та Середземне - з півдня.
Про Чорне ми згадували раніше. Середземноморське узбережжя Туреччини, як нам здається, в особливому представленні не потребує: назва його найпопулярнішого курорту - Анталія - для багатьох звучить як синонім слова «Туреччина», а туристи, сідаючи в літак на Анталію, часто навіть не замислюються, до якого моря летять. Егейське море - одне з наших «відкриттів» минулого року - відоме у нас незаслужено мало, і розповісти про нього хотілося б особливо. Але щоб відчути його «особливість», потрібен загальний огляд ситуації з літнім відпочинком у Туреччині.
Анталія: чого ще душа бажає?
Освоєння країни нашими відпочивальниками почалося не так давно і саме з Середземного моря. Швидкість і розмах готельного будівництва тут вражають: туркомпанії не встигають вносити нові об'єкти до своїх каталогів до сезону. За останні п'ять-сім років курортна зона навколо Анталії розширилася в багато разів, перетворивши невеликі селища та рибальські поселки - Кемер, Белек, Аланію, Сіде - на туристичні центри.
Більшість анталійських готелів - клубні, з горезвісним «все включено», і хоча навколо чимало цікавих місць і пам'яток старовини, мешканці готелів нечасто залишають їхню територію - заплачено, отже, треба використовувати. Між сніданком, обідом, полуденком, вечерею з готелю надовго не вирвешся, хіба що на рафтинг та пару-трійку накатаних екскурсій. Конкуренція забезпечує досить високий рівень сервісу, готелі все частіше - з повним набором зірок. Освоївшись, туристи стають почесними гостями курорту і їздять туди рік у рік. На пошук нових варіантів відпочинку мало хто наважується - від добра добра не шукають.
Два тижні на двох у популярних клубних готелях п'яти зірок (район Кемера) полегшать гаманець на 1.500-2.000 «умовних», зате режим «все включено» дозволяє гаманець залишити вдома. Гості таких готелів можуть без ліміту їсти-пити, чого душа бажає, скільки завгодно займатися спортом, паритися в сауні або ніжитися в хамамі, ходити на масаж і робити зачіски! Тим, хто рахує калорії або не любить сидіти подовгу на одному місці, такий «комплект» ні до чого: питайте тур із напівпансіоном - заощадите відсотків 25, а то й більше!
Якщо вже обирати Анталію з її «все включено», то з тим, щоб запити в спеку «Мамо! Води хочу! І морозиво!» не спустошили гаманець. Заплатив за «все» - і насолоджуйся, не виходячи за межі готелю-клубу. Ідеальний варіант для любителів комфорту, не обмежених у коштах. Здешевити тур у районі Анталії можна за рахунок зірок у назві готелю, але в цьому сезоні надійні чотиризіркові готелі не надто вигідно відрізняються в ціні від п'ятизіркових, а в тризіркові готелі (за рідкісним винятком) їхати не варто. Якщо економити на відпустці, то в Болгарії або... на іншому березі Туреччини!
Інший берег, але який!..
Ще не факт, що середземноморський (анталійський) берег у Туреччині найкращий - закралося в наші голови сумнів. Тоді ми погортали вірного супутника непосидючих туристів - путівник «Поліглот» - і вирушили до іншого моря, Егейського... Навіщо? Аргументів багато. По-перше, хотілося чогось новенького. По-друге, набридла спека, а Егейське узбережжя - північне, отже, не надто спекотне. Путівник обіцяв «морські бухти і грецькі храми», і в передчутті старожитностей і гарного моря ми полетіли рейсом на Ізмір.
Море виявилося справді дивовижним, з фантастичними переливами синього кольору. Берегова лінія різноманітніша, ніж на Середземному: більше заток, мисів. З берега видно не безмежну морську далечінь, а романтичні острівці сусідньої Греції. До речі, про Грецію. У школі ми вчили історію стародавнього світу, і дехто ще пам'ятає назви знаменитих античних міст: Троя, Галікарнас, Ефес, Мілет, Смірна. Отже, шукати їх потрібно саме тут, на Егейському узбережжі! Як не дивно, але значна частина історії стародавнього світу творилася в Малій Азії, на території сучасної Туреччини.
Багато стародавніх пам'яток чудово збереглися. Так, в Ефесі й сьогодні можна поблукати вулицями хай і мертвого міста, затриматися біля струнких колон бібліотеки Цельса, присісти в кам'яних рядах грандіозного амфітеатру (вміщує 24 тис. глядачів!) і навіть дізнатися про деякі пікантні подробиці побуту стародавніх мешканців Ефеса. Туттешні екскурсоводи (з доброю російською, зауважте) люблять приправити розповідь повідомленнями про те, що громадські лазня та туалет непогано збереглися, а трохи далі вкажуть на вмурований у бруківку покажчик до публічного будинку. Тут, в Ефесі, знаходився і знаменитий храм Артеміди, одне з семи чудес світу. Щоправда, його, згідно з легендою, знищив божевільний Герострат, але одна з колон уціліла і стоїть серед літнього різнотрав'я на повчання нам, живим, про марноту буття і людське марнославство...
Усього, що ми встигли подивитися, не перелічити, а дещо взагалі залишили на наступний візит на Егейське - може, випаде тиждень восени. Тоді напевно виберемося в Бодрум - стародавній Галікарнас. Він недалеко від Ефеса, де ще одне з семи чудес світу - гробниця царя Мавсола. На тому ж Егейському, тільки в Дідімах - храм Аполлона, в Прієні - храм Афіни, а в Мілеті - театр римської доби і терми Фаустини, дружини імператора Марка Аврелія.
...Раптом подумалося: чудовий спосіб долучити дітвору до історії - влаштувати їм поїздку на Егейське на осінні канікули... Але поки літо, і якщо набридли старожитності - не біда: узбережжя навколо Ізміру багате не тільки ними.
На зворотному шляху наші сусіди по літаку, молода пара з Києва, розповіли, що вже другий рік їздять у Бодрум походити на яхті (там чудовий центр вітрильного спорту), а ввечері це справжнє місто розваг: у дискотеці «Галікарнас» збирається молодь з усієї Європи. Якщо ж повернутися до відпочинку біля моря, то пляжі Бодрума та сусідніх Мармариса і Фетіє (до речі, на межі Егейського та Середземного морів) - серед найкращих у світі. Але і це ще не все, що є на Егейському!
У невелике курортне селище Чешме, що суцільно складається з вілл з чарівними двориками, ми їздили заради термальних джерел. Погрітися в них можна в чудовому центрі готелю «Шератон». По дорозі в Кушадаси зазирнули в новий аквапарк серед сосен біля вод затоки. А ввечері влаштували променад і визнаємо, що на Егейському березі він - цілком світський.
До речі, не варто лякатися місцевого транспорту: від курорту до курорту снують маршрутки-мінібуси, і в будь-якому з пунктів можна вийти, а за пару годин продовжити шлях. Містечка вздовж берега - затишні та без метушні, тож неквапливі прогулянки вздовж набережної можна поєднати з відвідуванням ресторанчиків або зазирнути в сувенірні крамниці та магазини. Якщо хтось скучив за великим містом, з його шопінгом по-крупному, тоді треба їхати в Ізмір - третє за величиною місто Туреччини. Ми ж втекли у відпустку від метушні, і тому Ізмір проїхали без зупинки.
Словом, обіцянки авторів путівника не були порожніми: який би куточок Егейського узбережжя ви не обрали - всюди знайдете своєрідну природу, чудове, ні на що не схоже море, прекрасні готелі, заняття та розваги до душі, дивовижну кухню і гостинність місцевих жителів. Шлях у курортну зону Егейського узбережжя лежить через два аеропорти - Ізмір і Даламан. Отже, трансфер до будь-якого готелю не надто стомливий.
Переконали? Та ми й не ставили це за мету, просто поділилися досвідом. Спробуйте «приміряти на себе» такий відпочинок, і ми впевнені: у найближчі роки і ви будете знати, куди їхати влітку!
Відпочинок на Егейському узбережжі відрізнятиметься за цінами залежно від набору задоволень у готелі (і, звісно, його категорії). Причому п'ять зірок на Егейському скромніші, ніж в Анталії, точніше, без надмірностей, зате вишуканіші. Якщо пошукати, то можна цілком вкластися в $1.000 з невеликим на двох за два тижні. У Мармарисі, наприклад, з його симпатичними та гідними тризірковими готелями! Це зрозуміли наші туроператори, і сьогодні виліт у Мармарис з Києва - звичайна справа.
Любителям морських делікатесів нічого кращого не придумати: рибні ресторанчики на набережній у Кушадасах, Мармарисі чи Бодрумі - на кожному кроці. І - на відміну від розкішних київських - дозволити собі обід у них можуть люди з цілком скромним достатком. На екскурсії варто вирушати, відпочивши день-другий після прильоту. А якщо не полінуватися і не боятися самостійних дій, то з путівником по Туреччині серії «Поліглот» можна влаштувати собі розкішну подорож за його маршрутами (№№ 2, 3 або 5), повністю або частково, на орендованій машині або на місцевому транспорті - будь-який варіант буде вартий уваги.
На прощання
Звісно, на Егейському узбережжі Туреччини наше ходіння за три моря не перервалося - навпаки, відкрилися нові горизонти: Греція, Кіпр, а за ними - Італія, південь Франції, Іспанія, мало освоєна нашими відпочивальниками (на відміну від робітників-нелегалів) Португалія та північноафриканські курорти на кшталт Тунісу й Марокко. Але до наступного етапу потрібно як мінімум запастися путівниками та картами. Зате розвідавши, обіцяємо поділитися досвідом. А може, ви й самі вже готові прокладати маршрут?
Тетяна ГРИБОВА,
Олександр ХАЛАНСЬКИЙ