Німецька кухня – це кухня німецьких регіонів. Нашу кулінарну подорож Німеччиною «Німецька хвиля» пропонує розпочати в землі Гессен, з міста Браунфельс.
Картопляні клецки з м'ясною начинкою (Nesterhebbes)
Тут з незапам'ятних часів готують такі картопляні клецки з м'ясною начинкою – Nesterhebbes. Тісто для них місять із сирої та вареної картоплі. Раніше селяни таким хитрим способом «ховали» м'ясо від місцевих феодалів, щоб не платити їм м'ясну подать.
Кисла капуста (Sauerkraut)
Чутки про німецьке коріння кислої капусти (Sauerkraut) сильно перебільшені. Вона прийшла до Німеччини з Ельзасу (що у Франції). Справді, бюргери її давно полюбили, але типово німецькою їжею кисла капуста не є, незважаючи на всі поширені за кордоном стереотипи. Традиційно подають її до свинячої гомілки (рульки), а також до смажених ковбасок або зі шпиком.
Вестфальський айнтопф (Eintopf)
«Сліпий півень» – типова домашня страва вестфальської кухні (Westfälische Blindhuhn). Незважаючи на назву, жодного шматочка курятини в ньому ви не знайдете. Для приготування цього густого німецького супу (Eintopf) використовують овочі, а також зелену та білу квасолю. Плюс копчений шпик, щоб надати всій страві більш інтенсивного смаку, а для свіжості – яблука та груші.
Піца, паста, карівурст – типовий німецький фастфуд
Типово німецькими є не тільки традиційні страви за старими прабабусиними рецептами. У цю категорію сміливо можна віднести різного роду фастфуд, який у Німеччині багато хто вважає вже чи не своїм національним надбанням – не успадкованим, але набутим. Ковбаски, посипані індійським порошком карі, піца, картопля фрі, спагеті, шаурма (всюдисущий у Німеччині Döner) тощо.
Лейпцизька всячина
Leipziger Allerlei – найвідоміша страва саксонської кухні. Невід'ємні інгредієнти – спаржа, морква та річкові раки. Згідно з легендою, цю страву в давні часи зазвичай подавали на стіл, коли до господарів приходили збирачі податків. Виглядало воно бідно, без м'яса... Як видно, приховування доходів має давні традиції.
Пфальцький фарширований свинячий шлунок (Pfalzer Saumagen)
Пфальцький фарширований свинячий шлунок – улюблена страва колишнього канцлера Німеччини Гельмута Коля. Цей делікатес з його батьківщини регулярно подавали іноземним гостям уряду ФРН. Pfalzer Saumagen – свого роду побічний продукт ковбасного виробництва. Залишки фаршу та м'яса змішують з картоплею, а потім наповнюють цією масою свинячий шлунок. Через чотири години його можна подавати до столу.
Зелений соус (Grüne Sauce)
Взимку та влітку – одним кольором! Grüne Sauce – типова страва гессенської кухні в цілому та Франкфурта-на-Майні зокрема. Її подають не тільки до яловичини, але й до риби. Головні інгредієнти – свіжа зелень. До рецепту входять зелена цибуля, щавель, крес-салат, петрушка, огірочник, кервель, кровохлібка мала, а також яєчний жовток, рослинна олія та лимонний сік. Варіацій при цьому – величезна безліч.
Лабскаус (Labskaus) – для нордичного смаку
Лабскаус (Labskaus) виглядає не дуже апетитно, але це його єдиний недолік. Поширений він у Північній Німеччині. Готується за допомогою м'ясорубки з солонини, картоплі, оселедця, ріпчастої цибулі та маринованого буряка. Досвідчені кухарі замість солонини використовують бичачу грудинку, яку попередньо кілька годин тушкують з прянощами.
«Блакитний кінчик» (Blaue Zipfel) – культова страва Франконії
Blaue Zipfel. Дослівно – «блакитний кінчик». Проста, але культова страва Франконії. Для її приготування використовують пряні ковбаски, призначені для смаження, але їх не відправляють на сковороду, а повільно готують у воді з додаванням оцту, що надає їм характерного блакитнуватого відтінку. Крім оцту у відвар додають біле вино, зазвичай – регіонального сорту сильванер.
Маульташен (Maultaschen) – швабські пельмені
Маульташен (Maultaschen) – свого роду швабські пельмені. Подають їх зазвичай по п'ятницях. Колись призначалися вони для того, щоб у пісні дні приховати м'ясо від очей Всевишнього, сховавши його в тісто. Звідси походить їхня друга назва: Herrgottsbscheißerle, щось на кшталт одного зі способів обдурити отця небесного...
Пумпернікель (Pumpernickel) – вестфальський житній хліб
Пумпернікель (Pumpernickel) – вестфальський житній хліб. Смак – пряний, солодовий, солодкуватий. Цей регіональний делікатес вимагає особливої майстерності, знань та часу. Готують його повільно, на пару, понад двадцять годин при температурі в сто градусів. Використовують для бутербродів та в рецептах різних вестфальських страв, включаючи десерти, а також просто ставлять на стіл до їжі.
Баварське жарке (Schweinsbraten mit Semmelknödeln)
Типова баварська їжа має бути смачною, а за своєю поживністю ця страва може конкурувати на найвищому рівні. Приємно познайомитись: свиняче жарке з хлібними клецками (Schweinsbraten mit Semmelknödeln). Тісто для клецок, які чудово вбирають найсмачніший соус, готують з білого хліба, яєць та пряних трав. Залишилося тільки замовити велику кухоль баварського пива!
Крім простої та поживної кухні давні традиції в Німеччині має вишукана кухня для гурманів. У 1966 році найкращим ресторанам почали присвоювати заповітні «зірки»: одну, дві, три. Таких закладів у різних німецьких землях достатньо. В останні роки намітилася зміна поколінь. Неофіційним лідером нової німецької кухні вважається Роберт Маас – молодий кухар з Кельна.