Статистика «безвізового» режиму
Згідно з даними Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів Frontex, за перші три місяці дії безвізового режиму потік громадян України, які прямували лише до Шенгенської зони, зріс на 15 відсотків. Водночас значно скоротилася кількість українців, затриманих прикордонниками в країнах ЄС (найбільше – у Польщі) з фальшивими візами.
Як повідомив Deutsche Welle заступник керівника прес-служби Держприкордонслужби України Олександр Тихонов, з 11 червня 2017 року перевагами безвізового режиму з країнами Шенгенської зони (окрім 22 держав ЄС це ще чотири європейські країни) скористалися понад півмільйона громадян України, відмовлено у в'їзді було майже півтори тисячі. Найпоширеніші причини відмови – відсутність належних документів та недостатнє фінансове забезпечення поїздки.
Відчуття свободи
Відомий український блогер і модель Святослав Бойко – один із тих, хто за минулий рік повною мірою скористався перевагою безвізових поїздок до країн ЄС.
«Це свобода, коли ти можеш просто сісти в поїзд Київ – Перемишль і вийти в Польщі, а в тебе просто перевірять документи в поїзді. Це приємно», – зізнається молодий чоловік, зазначаючи при цьому, що й раніше мав річну шенгенську візу і регулярно бував у країнах Євросоюзу. Для Святослава та багатьох його знайомих безвізовий режим з ЄС спростив життя, але радикально його не змінив. «Ті, хто їздив, вони й їздять, і цей безвіз на них особливо не вплинув», – пояснив Святослав Бойко.
Натомість справжньою революцією свідомості безвізовий режим став для учасників аматорського фольклорного ансамблю «Берегиня» з села Козачого Чернігівської області. Після публікації в Мережі фото їхньої реєстрації на рейс в аеропорту «Бориспіль» користувачі соцмереж назвали їх «безвіз-бабусями» і навіть жартували про «безвіз животворящий».
Найстаршій учасниці колективу – 81 рік. Вона разом з іншими поїхала на музичний фестиваль в Угорщину за безвізовим режимом з новим біометричним паспортом. Як розповіла одна з солісток «Берегині» Катерина Бурзак, перед їхньою першою поїздкою за кордон усе село хвилювалося, не спало всю ніч. З Угорщини повернулися під сильним враженням. «Все на найвищому рівні. Краса! Ми ж взагалі й літаком не літали. Вперше за кордоном. Це неможливо передати словами! Наче в раю побували!» – вигукує Катерина Іванівна.
Падіння «залізної завіси»
На думку експерта брюссельського Центру європейської політики Аманди Пол, у поступовому падінні ментальної «залізної завіси» і полягає головне досягнення скасування віз.
«Думаю, що старше покоління мало дуже специфічне уявлення про Європу, можливо, як про якесь екзотичне або загадкове місце. Але тепер, коли ці люди отримали можливість її відвідати, то, очевидно, склали для себе інше враження», – припустила Пол.
Серйозним бар'єром для багатьох залишається фінансове питання. Низький курс української гривні по відношенню до євро (майже 30 до одного) робить відпочинок в Європі доступним, як правило, лише для забезпечених громадян. Залишається сподіватися на намічене зростання зарплат, а також на все більшу кількість рейсів в Україну бюджетних авіаліній та розширення мережі автобусних перевезень.
Безвіз і трудова міграція
Запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС відбулося на тлі жвавої трудової міграції з України. Тільки в Польщі за даними, наведеними на початку 2018 року польським прем'єром Матеушем Моравецьким, зараз перебувають 1,5 млн українців. На робочу силу з України розраховують і німецькі фермери, в Чехії чекають українських медсестер, а Словаччина спрощує для українців процедуру працевлаштування.
Виходить, мали рацію ті, хто попереджав, що запровадження безвізового режиму, який хоч і не дає права на роботу, сприятиме трудовій міграції? Але, за оцінками експерта Міжнародної організації з міграції (МОМ) Варвари Жлуктенко, безвізові поїздки та трудова міграція між собою не пов'язані. Водночас, щоб робити конкретні висновки, вона радить дочекатися комплексних досліджень на цю тему.
Нові правила – з 2020 року
А тим часом громадяни України продовжують у масовому порядку оформлювати біометричні паспорти, необхідні для безвізових подорожей. Багато хто робить це про запас. Хоча ажіотажу, що панував напередодні безвізового режиму, вже немає. Цьому сприяло й покращення технічного оснащення Державної міграційної служби України. Втім, як визнав прес-секретар відомства Сергій Гунько: «Якщо говорити про закордонні паспорти, то ми очікуємо спаду попиту».
Чинні правила перетину кордону з країнами Шенгенської зони, як очікується, збережуться до 2020 року. Тоді в ЄС має запрацювати нова система реєстрації в'їзду та виїзду громадян третіх країн, яка покликана прискорити процедуру перетину кордону. Нові правила торкнуться й українців. Щоправда, як ця система виглядатиме, поки невідомо.