Для німецьких політиків тривожні сигнали про нестачу фахівців - як більмо на оці. У боротьбі за дослідників, інженерів та інших кваліфікованих фахівців Німеччина сильно відстає від інших індустріальних держав, зазначає експерт з міграції Штеффен Ангенендт у дослідженні, зробленому на замовлення фонду імені Фрідріха Еберта.
У листопаді 2007 року уряд Німеччини вирішив полегшити доступ на ринок праці фахівцям у галузі машинобудування, автомобілебудування, інженерам широкого профілю з десяти нових країн-членів ЄС. У липні 2008 року міністр праці Олаф Шольц зізнався, що за минулі півроку інтерес до нових умов роботи виявили лише 19 інженерів зі східноєвропейських країн-членів Євросоюзу. Стало очевидно, що Німеччина переоцінює свою привабливість для іноземних фахівців. У країні після здобуття освіти з багатьох тисяч вирішили залишитися лише 466 випускників вишів, які приїхали на навчання з-за кордону.
Кілька місяців тому уряд вирішив виправити помилку і запропонував так звану «програму дій», спрямовану на скорочення бар'єрів для іноземних фахівців, які бажають працювати в Німеччині. Експерт з міграції Штеффен Ангенендт називає цей захід «політикою черепаших кроків»: «Мені здається, у нас немає часу на роздуми. Вже зараз нам не вистачає кваліфікованих фахівців. Через 10-15 років проблема стане й зовсім нерозв'язною, населення Німеччини старіє, і без іммігрантів нам не обійтися».
Штеффен Ангенендт вважає, що Німеччині необхідно терміново відкрити ринок праці для іноземних фахівців з усього світу. Для трудових мігрантів експерт пропонує запровадити або систему балів, за якою оцінюватиметься їхня кваліфікація, або систему персональних запрошень.
А поки що в Німеччині продовжує діяти прийнята в 1973 році заборона на залучення іноземної робочої сили не з Європейського Союзу. Відтоді її значно пом'якшили: виняток, зокрема, було зроблено для журналістів, кухарів, медсестер, спортсменів, а також підприємців, готових інвестувати в місцеву економіку понад півмільйона євро.
Бюрократичні хащі відлякують не лише іноземних фахівців, а й їхніх потенційних роботодавців. Якщо німецьке підприємство хоче взяти на роботу іноземця, то агентство з праці, яке надає відповідний дозвіл, за законом зобов'язане перевірити, чи немає на це місце претендентів з числа громадян Німеччини або Євросоюзу.
Рецепт боротьби з дефіцитом робочої сили відомий давно. Відомий і позитивний досвід інших держав, які зробили ставку на кваліфікованих мігрантів - наприклад, Канади, яка застосовує так звану систему балів. Однак реалізації заважає опір блоку ХДС/ХСС. Найближчим часом навряд чи варто очікувати змін: партії Німеччини надто зайняті виборами до Бундестагу, які відбудуться у вересні 2009 року.
Бернд ГРЕСЛЕР.
Deutsche Welle