Пропозиція «чорно-червоного» уряду Ангели Меркель про внесення змін до чинного порядку розгляду заяв іноземців про надання їм притулку в ФРН була схвалена більшістю членів Бундесрату, представництва федеральних земель. Відтепер до списку так званих «безпечних країн», громадянам яких не загрожують переслідування з політичних мотивів, входять Сербія, Македонія, а також Боснія і Герцеговина.
Як стверджують в уряді, тепер німецькі відомства у справах іноземців зможуть у «прискореному порядку» обробляти заяви про притулок, подані громадянами цих балканських країн. Однак за цією обтічною формулюванням криється голий факт: вихідці з цих трьох країн фактично позбавляються можливості бути визнаними в Німеччині як біженці.
Взагалі-то передбачалося, що питання про прийняття нових імміграційних правил затягнеться надовго. Чомусь вважалося, що «зелений» прем'єр-міністр землі Баден-Вюртемберг Вінфрід Кречман піде «лінією партії», яка виступає з критикою посилення імміграційних правил, і проголосує проти ініціативи уряду. Вже обговорювався навіть склад погоджувального комітету, куди законопроект мав надійти після того, як не буде затверджений у Бундестазі.
Однак Кречман проявив здоровий прагматизм, що досить рідко можна побачити у лідерів «зелених», і висловився на підтримку законопроекту. Швидше за все, на позицію Кречмана вплинули реальні факти з його рідної федеральної землі. Адже політик не з чуток знає про катастрофічну ситуацію в ряді місцевих комун, які задихаються в останні місяці від напливу біженців, у тому числі й з балканських країн.
Зрозуміло, що на прем'єр-міністра Баден-Вюртемберга одразу ж накинулося все керівництво «зелених», звинувативши його в «угодовстві» з ХДС/ХСС та СДПГ. Співголова «зелених» Сімоне Петер поспішила висловити своє обурення «односторонніми кроками» Кречмана, назвавши їх «абсолютно неправильними». А багато «зелених» функціонерів уже почали говорити про нову серйозну кризу в партії.
Як би там не було, спірний законопроект у Бундесраті пройшов. Нові правила дозволяють, у тому числі, зареєстрованим біженцям після трьох місяців перебування в Німеччині без дозволу місцевої влади вільно пересуватися по всій країні.
Крім того, прийнято ще одне принципово важливе рішення. Тепер ті особи, які очікують розгляду своїх заяв про притулок або мають так званий неповний статус біженця, зможуть отримати доступ на німецький ринок праці не через дев'ять, як було раніше, а вже через три місяці. Через 15 місяців перебування в ФРН (раніше чотири роки) вони отримають дозвіл на роботу без будь-яких обмежень. Федеральний бюджет допоможе також німецьким землям і комунам у будівництві нових гуртожитків для біженців, а також візьме на себе частину витрат на їх утримання.
Тим часом, минулого тижня федеральна влада знову зажадала від Брюсселя більш справедливого розподілу потоку біженців по державах Європейського Союзу. Так, голова МВС Томас де Мезьєр заявив про «небезмежні можливості» Німеччини щодо прийому шукачів притулку. Християнський демократ вважає неправильним, що лише чотири або п'ять європейських країн приймають у себе основну частину біженців. Саме тому де Мезьєр запропонував Європейському Союзу запровадити квоти на біженців для того, щоб пропорційно розподілити їх по всіх державах ЄС. «Ми не можемо одні вирішити всі проблеми бідності у світі», – підкреслив політик, відзначивши найзначніше зростання шукачів притулку в ФРН з моменту об'єднання країни.
Треба сказати, що Європейська комісія вже намагалася проводити програми з рівномірного розподілу біженців ЄС, однак ці спроби закінчувалися невдачею. Наприклад, біженці з Сирії, пробираючись на територію Євросоюзу через Болгарію, зовсім не хочуть залишатися в цій країні, як приписують Дублінські угоди, а на свій страх і ризик прямують у країни західної частини Європи.
Алекс ВАЙДЕН,
«Русская Германия».