Конституційний суд ФРН схвалив закон про державний контроль за банківськими рахунками громадян Німеччини. Як повідомляє Газета.Ru, тепер держава отримає доступ до інформації про банківські рахунки резидентів, за необхідності - досить детальної.
Конституційний суд ФРН ухвалив рішення про те, що 1 квітня набирає чинності закон про державний контроль за банківськими рахунками громадян Німеччини. Суд скасував тимчасову постанову про незаконність витребування державними органами даних про банківські рахунки та депозити. Держава отримує доступ до інформації про банківські рахунки резидентів, за необхідності - досить детальної. За оцінками експертів, новий закон різко стимулює втечу капіталів.
Уперше про те, що без контролю за банківськими рахунками не обійтися, у бундестазі заговорили після терористичної атаки 11 вересня 2001 року в США. Головна причина - необхідність боротьби з фінансуванням терористів і відмиванням доходів. Але коли законодавці зрозуміли, що проект закону надає широкі можливості для боротьби й з іншими злочинами, насамперед з несплатою податків, у них загорілися очі, і вони взялися за його розробку з потроєним завзяттям.
Ухвалення закону затримала податкова амністія, що набрала чинності в грудні 2003 року, а також протести громадян щодо підриву самої ідеї банківської таємниці. Вони й ініціювали прийняття тимчасової постанови про незаконність витребування державою даних про банківські рахунки, яку суд учора скасував. Щодо ще однієї скарги на неконституційність нового закону суд ще не ухвалив рішення, більше того, її розгляд може зайняти ще кілька місяців. Тим не менш останнє рішення федерального Конституційного суду не має зворотної сили.
З 1 квітня закон уможливлює отримання різними державними органами таких відомостей про власника рахунку, як, наприклад, ім'я, прізвище, дата народження, адреса, а також кількість різних банківських рахунків і довірені особи. Відомості про стан рахунку та рух коштів на ньому загалом не входять до переліку доступної державі інформації. Починаючи з 23 березня німецькі банки та ощадні каси зобов'язані передавати дані про власників рахунків спеціальному відомству - KEZ.
Новим стало насамперед те, що відтепер доступом до фінансового становища німців володіють не лише силові структури, а й цілком мирні фінансові та соціальні відомства, біржі праці. При цьому, щоправда, за інформацією Der Spiegel, запит з їхнього боку має бути «чітко вмотивований». Конституційний суд наголосив, що обґрунтування має бути переконливим і цілеспрямованим. Запит має стосуватися конкретних осіб і не вважатиметься виправданим, якщо бажану інформацію можна отримати іншими, менш принизливими для самолюбства вільного громадянина засобами. За даними Der Spiegel, передбачено інформування громадян, хоча б постфактум, про те, що їхніми рахунками цікавилися. Тож не можна виключити подальших звернень людей до суду щодо неправомірності запитів.
Крім того, за відомостями газети Frankfurter Allgemeine Zeitung, федеральне відомство з нагляду за фінансовою діяльністю Bafin новий закон наділяє правом вивчати дані, що перебувають у комп'ютерах кожного німецького фінансового інституту. Щоправда, теж у межах основних відомостей про власника рахунку. Банки та ощадні каси зобов'язані з 1 квітня надати цьому відомству можливість контролювати їх онлайн. Тож можна буде швидко встановити, у кого, де який рахунок, причому ні власник рахунку, ні банк не помітять, що це сталося. «Підривається сама ідея банківської таємниці! Клієнтів банків перетворюють на скляних чоловічків», - обурюється голова Volksbank Германн Бурбаум.
Більше того, якщо отримані дані підтверджують упевненість фінансистів у тому, що власник рахунку приховує доходи, то вони мають право вимагати від банку інформацію про стан цього рахунку. Знову ж таки, без відома клієнта.
І все ж, за оцінкою профспілки німецьких податківців, незважаючи на всі ці заходи, новий закон навряд чи здатний значно скоротити кількість боржників бюджету. «У злісних утаювачів доходу рахунки не в Німеччині, а за кордоном, - упевнений голова податкової профспілки Дітер Ондрачек. - Становище важко змінити навіть за допомогою обміну інформацією в об'єднаній Європі, адже у відповідних угодах не беруть участі, як на зло, саме Швейцарія, Люксембург і Австрія».
При цьому переважна більшість німців упевнена, що нові правила ще сильніше підхльоснуть втечу капіталів з Німеччини. За даними Manager Magazin, такою є думка трьох чвертей приватних вкладників німецьких банків.