У Швейцарії існує податкова конкуренція кантонів
Як з'ясувала франкомовна швейцарська газета Le Matin Dimanche, подружня пара з двома дітьми і, за швейцарськими мірками, зі «скромним» доходом у 60 000 швейцарських франків на рік, буде взагалі звільнена від сплати прибуткового податку, але тільки якщо вона проживає в кантонах Женева та Цуг. А от у місті Біль у кантоні Берн, навпаки, така сім'я заплатила б прибуткового податку на суму в 1 562 швейцарських франка.
Подружня пара без дітей і з доходом близько 125 000 швейцарських франків на рік у кантоні Цуг заплатить податків на 5 451 франк, тоді як у Женеві вона заплатила б податків у три рази, а в кантоні Невшатель навіть у чотири рази більше. Чому так виходить?
Справа в тому, зазначає Swissinfo.ch, що кантони Швейцарії мають кожен свою податкову систему, і в Женеві податкова схема побудована на принципі прогресивної податкової ставки, причому ступінь цієї «прогресивності» набагато вища за цей показник в інших кантонах.
Як тільки в Женеві пара без дітей досягає рівня доходів, що відповідає доходам «верхнього середнього класу», тобто якщо вона в сукупності починає отримувати більше 175 000 швейцарських франків на рік, то тут вона заплатить набагато більше податків, ніж у сусідніх кантонах. При цьому надбагаті резиденти кантону також платять у Женеві набагато більше податків порівняно з іншими кантонами.
Найнижчу податкову ставку у франкомовній частині Швейцарії має місто Сьйон, тоді як кантони Во (Лозанна) та Невшатель мають репутацію «фіскального пекла», – вказує газета Le Matin Dimanche.
А от кантон Цуг добре відомий своєю податковою привабливістю. У підсумку свої штаб-квартири тут зареєстрували такі фірми, як Glencore та Johnson & Johnson. Кантон також позиціонує себе як швейцарську столицю криптовалют та блокчейн-індустрії.
У червні 2020 року парламент Цугу вирішив знизити ставку прибуткового податку з метою послабити фінансовий тиск на сім'ї, що виник внаслідок коронавірусної кризи. Це рішення критично оцінюється лівими партіями як спроба «попіаритися» на пандемічній проблематиці.
Загалом податкова система Швейцарії відображає своєю структурою швейцарський федералізм: податки тут стягуються на федеральному, кантональному та муніципальному (общинному, місцевому) рівнях, причому кантони мають право встановлювати власні ставки оподаткування.
У результаті в країні існує податкова конкуренція кантонів. Крім того, має місце значний розкид у тому, що стосується кантональних податкових ставок. Наприклад, при зарплаті в 100 000 швейцарських франків на рік ставки ПДФО можуть варіюватися від менш ніж 8% (у кантоні Цуг) до майже 25% (у кантоні Базель-місто).
Розраховуються податкові тарифи також по-різному залежно від кантону, причому враховуватися можуть такі показники, як рівень доходів, наявність інших активів, а також сімейний стан. Багато кантонів передбачають широкі можливості звуження бази оподаткування.
Крім того, зараз кожен житель Швейцарії має право списати з податків до 6 400 франків на рік, виплачених ним у дохід «третьої опори» швейцарської системи пенсійного страхування (приватний накопичувальний добровільний фонд, поряд із державною пенсією, що становить «першу опору», та накопичувальною трудовою пенсією, що становить «другу опору»).
З іншого боку, наразі подружні пари платять податків більше, ніж у сукупності платять особи, які живуть разом, але не перебувають у шлюбі. У пресі ця ситуація називається «шлюбне покарання». Перспективи широкої податкової реформи у Швейцарії обговорюються вже давно, але поки «віз і нині там». Загалом же податки, як правило, у Швейцарії нижчі, ніж у багатьох інших країнах Європи.
Кантони також самі встановлюють ставки корпоративного оподаткування компаній та інших бізнес-структур, включаючи доміцильовані та трастові фонди. Тим не менш, за підсумками народного голосування у травні 2019 року відбулася уніфікація системи корпоративного оподаткування.
Преференційні податкові угоди для іноземних компаній більше не практикуються. Натомість багато кантонів знизили свої корпоративні податки, зрівнявши в «податкових правах» місцеві та іноземні компанії, розраховуючи тим самим залишатися привабливими для бізнесу.