Влада США вирішила надрукувати нові стодоларові банкноти
Офіційна і найпростіша відповідь лежить на поверхні: у США не прийнято силове вилучення купюр. Усі коли-небудь випущені гроші, навіть рідкісні дводоларові папірці, можна обміняти в будь-якому американському банку відповідно до їх номіналу. Та й у всьому світі досі приймають і старі зелені, і нові порожевілі двадцятки та п'ятдесятки.
Ось і церемонія «перетворення Франкліна» буде обставлена з помпою за участі головних фінансистів країни – міністра фінансів Тімоті Гайтнера, скарбниці Рози Ріос та голови ФРС Бена Бернанке. Купюра, за заявою влади, стане ще надійнішою та відкриє нову сторінку в боротьбі з підробками, але основних державних проблем так і не вирішить.
А між тим ця подія гіпотетично могла б стати не тільки відправною точкою в оздоровленні американської економіки, але й справжньою трагедією для держателів «зеленого» кешу.
Гіпотеза, звісно, екстравагантна, але чи не вийде так, що одного прекрасного дня американська влада раптом візьме і відмовиться від обміну на нові банкноти старих стодоларових купюр, що осіли за кордоном? Приблизно так само, як свого часу вони відмовилися від золотого стандарту і перестали обмінювати бакси на зневажений метал. Адже резон для проведення такої акції у Вашингтона є.
Ще десять років тому експерти підрахували, що приблизно 80% готівкових американських грошей циркулюють за межами США. Ситуація з того часу змінилася мало. В Америці тим часом стрімко зростають держборг, на кінець минулого року перевищив позначку в 12 трильйонів доларів, і бюджетний дефіцит (у 2009 році – 1,4 трильйона). При цьому Федрезерв закачав в економіку понад трильйон доларів, які нічим не забезпечені – їх забезпечив друкарський верстат.
За таких обставин зупинка репатріації старих купюр могла б суттєво допомогти вирішенню питання надлишкової ліквідності. А російських (і не тільки) власників матрацного «кешу» – залишила б з носом. Як, втім, і банки, у яких накопичилися такі авуари.
Чи реальна така перспектива на практиці?
«Теоретично така річ могла б мати економічні мотиви, але вона призвела б до торговельних війн. До того ж постане питання про купівлю Китаєм американських боргів, що призведе до обвалу цього ринку», – вважає Володимир Рожанковський, керуючий директор фонду MidCap Sickle and Hammer. «Навіть при втіленні в життя цієї утопічної ідеї відмови від прийому старих купюр американський держборг нікуди не зникне», – каже президент компанії «Неокон» Михайло Хазін. При цьому головним стримуючим фактором залишаються політичні ризики.
Все так. Але надлишкова ліквідність, держборг і дефіцит бюджету неминуче утворюють замкнене коло, яке ніяк не вдається розірвати без втрат. Зрештою, як вважають багато експертів, рано чи пізно американцям доведеться пожертвувати або своїм доларом, почавши його девальвувати, або рейтингом надійності – і оголосити дефолт. Опитані нами експерти висловлюють і більш екзотичні припущення на кшталт розпаду Америки, але це більше схоже на сюжет політичного трилера.
У будь-якому разі, з урахуванням високого рівня глобалізації, наслідки спричинених кризою американських проблем, чи то загроза дефолту чи просто коливання курсу та інфляція, що експортується зі США по всьому світу, доведеться розгрібати всьому світові. Ну а поки суд та діло, сервіс U.S. National Debt Clock продовжить збільшувати рівень американського боргу в онлайн-режимі. На момент підписання номера набігло понад 12,5 трильйона доларів.