Окрім чотирьох років безперервного проживання на території країни майбутніх громадян Франції також зобов'язують складати іспит на знання мови та «основних моральних цінностей французького суспільства».
Ініціатива запровадження ДНК-тесту розколола суспільство та парламент Франції. Численні правозахисні групи назвали цей захід «расистським», а день прийняття закону - «днем ганьби». На думку члена Французької соціалістичної партії Арно Монтебурга, «цей закон порушує фундаментальні принципи республіки, в якій такі поняття, як «сім'я» та «спорідненість», не визначаються лише біологічно».
Прийняття закону ініціював особисто президент Франції Ніколя Саркозі. Боротьба з нелегальною імміграцією стала одним з основних положень його передвиборчої кампанії. Своїм виборцям він обіцяв уже цього року виселити з Франції 25 тис. нелегалів. Виступаючи на захист закону, президент зазначив, що подібні заходи запроваджені у 12 європейських країнах, включаючи Данію та Голландію, і він не бачить причин, через які Франція не може наслідувати їхній приклад.
Слід зазначити, що фінальна редакція документа виявилася набагато м'якшою за версію, розроблену в Єлисейському палаці. Перший варіант передбачав запровадження обов'язкового ДНК-тесту для всіх, хто бажає отримати французький паспорт на основі спорідненості. Витрати на його проведення мав взяти на себе той, хто бажає в'їхати до країни.
Проти таких жорстких вимог висловилися багато соратників президента по Союзу на підтримку народного руху. На їхню думку, запровадження обов'язкового тесту ДНК стало б порушенням презумпції невинуватості, а також прирівняло б мігрантів до злочинців, відомості про ДНК яких уже давно збирає французька поліція. У прийнятому парламентом варіанті документа проведення ДНК-тесту з обов'язкового стало бажаним. Тест може бути застосований лише щодо матері, яка вже є громадянкою Франції, якщо вона захоче прискорити в'їзд до країни своєї малолітньої дитини. Оплачувати тест планує держава.
Після схвалення в парламенті закон мав 18 місяців працювати в тестовому режимі. Однак після того, як Соціалістична партія оскаржила положення закону в конституційній раді, його набрання чинності відклали до винесення рішення.
Припускається, що найбільше від нових правил постраждають іммігранти з Африки. Саме у них найчастіше виникають проблеми з документами. Багато з них намагаються потрапити на територію Французької Республіки за підробленими паспортами, надаючи недостовірні відомості про родинні зв'язки з громадянами Франції. На захист жителів континенту висловився президент Сенегалу Абдулай Вад. Він назвав прийняття закону серйозною помилкою та неповагою до людської свободи.