Рахункова палата закликала спростити надто складне міграційне законодавство Франції
Як повідомляє RFI, на думку представників Рахункової палати, Франція є однією з країн з найсуворішим міграційним законодавством. За даними експертів, відносно чисельності населення її влада видає іноземцям майже втричі менше видів на проживання, ніж Німеччина, і майже вдвічі менше, ніж Іспанія.
На думку вищого органу фінансового контролю, процедури, які доводиться проходити іноземцям у Франції, часто виявляються «надмірно довгими та складними», а страждають від цього не лише прохачі видів на проживання, а й співробітники адміністрації та префектур.
Як зазначається у доповіді, у 2016 році Франція видала прибулим до країни іноземцям понад 240 тисяч перших видів на проживання. Це склало 3,72 документа на тисячу осіб населення. «Більш суворими є лише Сполучені Штати, де на тисячу осіб припадає 3,67 дозволів на перебування», – вважають у Рахунковій палаті.
Однак найбільше експерти розкритикували порядок видачі дозволів. «У префектурах вранці великі черги збираються ще до відкриття. Заяви в деяких з них приймають лише половину робочого дня на тиждень. Заявники змушені приходити, не знаючи, чи візьмуть у них документи. У найбільш перевантажених префектурах прийом заяв можуть закривати на дні та місяці для того, щоб обробити вже подані досьє», – стверджують експерти.
Як розповіли RFI мігранти, яким доводилося подавати заяву в префектурі поліції Парижа, це дійсно так: записатися на прийом доводиться за кілька місяців, а чергу потрібно займати щонайменше за годину до відкриття. У деяких випадках для подання досьє доводиться приходити 3-5 разів, а в чергах мігранти проводять до шести годин.
У 2017 році газета La Libération опублікувала репортаж із черги до префектури паризького передмістя Нантер. Там місця в черзі займали о четвертій годині ранку. Місце в черзі, за даними журналістів, можна купити за 150-300 євро.
Як стверджує Рахункова палата, політика Франції у сфері трудової міграції далека від реальних потреб ринку праці. Для того, щоб оформити дозвіл на роботу для іноземця, потрібно пройти складну процедуру, яка має «відсіяти» працівників без французького громадянства у професіях з високим рівнем безробіття. Однак насправді цього не відбувається.
Виняток із загального правила робиться лише для «затребуваних» сфер. На ці посади іноземці можуть влаштуватися за спрощеною схемою. Однак документ, який перелічує 30 необхідних Франції професій, був затверджений у 2008 році і з тих пір не змінювався. У цьому списку, зокрема, є топограф, різьбяр по склу, мерчандайзер та оператор дистанційних продажів.
«Спроба залучити „таланти“ з-за кордону так і не була здійснена належним чином. Трудова міграція, як і раніше, перебуває на низькому рівні. При цьому безробіття у Франції високе в основному в професіях, що не вимагають високої кваліфікації. Ця сфера і так майже повністю закрита для мігрантів», – йдеться у доповіді Рахункової палати.
Однією з причин такої ситуації аудитори вважають політику у сфері законодавства. За останні 15 років Національні збори ухвалили близько десяти документів, що регулюють міграцію, і передали майже всі її аспекти під контроль МВС. Економічна складова до уваги майже не бралася.