У багатьох країнах світу право дітей на кишенькові гроші закріплене законом
За два роки в дитячому лікнепі особливо досягли успіху в Німеччині та Чехії. Нідерланди, Швеція, Франція та деякі інші країни ЄС поспішно вводять новий предмет. З наступного року уроки «грошознавства» стануть обов'язковими і в школах Великої Британії, де розробили національну програму, що охоплює навіть дитячі садки. Навіщо Європі все це потрібно?
Навчання – світло
Приступаючи до проекту, Єврокомісія так визначила його кінцеву мету: «розвинути здатність споживача та власника маленької фірми розуміти суть фінансового продукту та приймати кваліфіковані, продумані рішення». Хто такою не володіє, не зможе пристосуватися до життя через найближчі п'ять-десять років.
За прикидками економістів, «затягування пасків» – довгостроковий тренд для ЄС. Його жертвою виявляться і соціальні програми підтримки молоді. Невтішні прогнози щодо безробіття. Майбутнє багатьох нинішніх першокласників не обіцяє бути райдужним – через частішання банкрутств і скорочення штатів вони будуть змушені довго жити на власні заощадження та вести свої фінансові справи самостійно.
Крім того, експерти передбачають, що для малого бізнесу ставка бухгалтера стане великою розкішшю. Отже, фінансовий облік у своїй фірмі підприємці повинні будуть вести самі. До того ж і сам фінансовий продукт стає все більш складним. А тут ще пенсійні накопичення, управління якими багато країн ЄС переклали на плечі своїх громадян...
Цікаво, що всі ці аргументи так подіяли на міністерство освіти Чехії, що там у рекордні терміни були створені стандарти фінансової грамотності – набір елементарних понять, у яких має розбиратися будь-який учень початкової школи. Авторами перших підручників стали Ева і Міхал Скоржепови: спочатку вони написали посібник для середньої школи, а потім і для найменших.
Передбачається, що діти повинні вміти легко управлятися з банківською карткою, відкривати-закривати рахунки, грамотно їх контролювати... А як же, адже часи дорогих нашому серцю скарбничок-свинок давно минули, і тепер гроші прийнято класти в банк. І щоб твоє особисте дерево з золотими монетками, як на обкладинці підручника з фінансової грамотності, не залишилося без золотих листочків, зволи його поливати, тобто регулярно класти на рахунок.
Найменшим на уроці розповідають казки. На кшталт жив-був один хлопчик, який постійно знімав гроші в банкоматі і витрачав їх на цукерки. Одного прекрасного дня всі гроші закінчилися, а хлопчик-ласун так і не поповнив свої запаси. Тим часом у хлопчика захворіла мама. І коли знадобилися кошти на ліки, рахунок виявився порожнім. Хлопчик дуже переживав, але допомогти нічим не міг. Мораль: якщо щось зняв, одразу ж поклади назад. А не можеш поповнити – не витрачай.
На уроці детально аналізується, скільки юний вкладник може покласти на рахунок і скільки має право витратити, щоб не залишитися з порожніми кишенями. Не кожен дорослий знає, що як мінімум десята частина заробленого повинна відкладатися, а тепер цю мудрість викладають змолоду. До речі, європейським дітям є що відкладати – у багатьох країнах їх право на кишенькові гроші закріплене законом.
Кишенькові доходи
У 13-річної Домініки, учениці восьмого класу в маленькому містечку Градек, скромні доходи. Від батьків вона отримує 300 крон (близько 12 євро) на місяць, приблизно стільки ж і інші учні в її класі. У Домініки регулярні витрати, наприклад оплата мобільного. Трапляються і «суперзаробітки», якщо Домініка придивиться за маленькою племінницею і отримає від дідуся «погодинну оплату». Є в неї далекосяжний план – заробити на ноутбук, тому економить вона щосили і гроші нікому в борг не дає. Логіку доходів, витрат і резервування коштів вона вже освоїла. Але не всі такі свідомі!
Однокласник Домініки Міхал має власну кредитку, однак не знає, скільки грошей у нього на рахунку. Його приятель Якуб отримує гроші від батьків, коли тільки забажає, тож у нього немає регулярних кишенькових грошей. Еві платять за кожну сторінку в щоденнику, де немає трійок, а Наташа отримує двадцятку за те, що виносить сміття.
Джерела доходів нинішніх школярів, як бачимо, досить різні. Однак вчитися ними управляти їм доводиться разом. Вони розділилися на чотири «родини», які планують і свої витрати, і свої доходи. Родина підприємця Везунчика стоїть на межі банкрутства, а родина Грошикових, в якій дідусь і бабуся активно грають у спортлото, виграла 10 млн крон (400 тис. євро). Відповідно, вигравші вирішують, як розпорядитися грошима: скільки покласти на рахунок, на скільки купити акції, а скільки можна інвестувати в домашнє господарство негайно – скажімо, відремонтувати будинок.
У віртуальних родинах діти вирішують, чи можуть вони собі дозволити поїхати у відпустку до моря, чи доведеться сидіти на дачі. Де вигідніше купувати продукти: поруч з домом, де все трохи дорожче, чи в гіпермаркеті за 15 кілометрів. Як часто поповнювати холодильник і що конкретно купувати, щоб нічого не пропадало. Діти пишуть свої нехитрі тижневі бюджети, вирішуючи, скільки записати в рядок «Морозиво», а скільки – у «Мобільний зв'язок».
До речі, як відзначають і діти, і їхні батьки, предмет виявився корисним для всіх – дорослі і діти раптом почали краще розуміти один одного. «Іноді мами-тати просто недооцінюють роль кишенькових витрат: навіть скромні суми допомагають нашим дітям навчитися оперувати грошима», – говорить автор підручника з фінансової грамотності Ева Скоржепова.
До речі, Ева закликає батьків до пильності – у Чехії банки видають кредитки дітям вже з 8-річного віку (у Польщі, наприклад, лише в 13 років). При отриманні банківської картки дитині вручають набір Lego або плюшеву іграшку, щоб надовго запам'ятав «добрий банк». Гроші з банкомату, таким чином, дістаються граючись. З 15 років у деяких банках дитина може отримати картку, якою можна платити через Інтернет. Зрозуміло, що, не маючи елементарних знань у всій цій кредитно-грошовій премудрості, можна добряче прогоріти. Розхльобувати доведеться батькам...
Європейська програма виглядає дуже привабливою. Хоча є одна проблема – не лише батьки, а й самі вчителі поки що з фінансовою грамотністю на «ви». Анета Чадова, викладачка нового курсу, за освітою хімік і біолог, грошима зацікавилася лише тоді, коли їй запропонували викладати фінансову грамотність. До цього всі грошові питання в сім'ї вирішував чоловік. Підготовка вчителів ведеться на спеціальних семінарах – педагогічні факультети університетів таких викладачів не готують. «Деякі педагоги, особливо в середній школі, цілком підготовлені. Але є й такі, хто потихеньку підходив до мене на перервах і питав: «Не розумію, в чому різниця між кредитом і боргом», – згадує автор підручника Міхал Скоржепа.
Цікаво, що європейські школи буквально на ура прийняли новий предмет. І, якщо чесно, не тільки тому, що піклуються про фінансову грамотність своїх учнів. На впровадження цього предмета від ЄС через національні міністерства освіти виділяються непогані гроші. До грудня 2012 року в рамках проекту лише в Чехії може бути освоєно близько 200 млн євро. Суми не такі вже й маленькі – скромна провінційна школа з 20-мільйонним бюджетом (це близько 800 тис. євро на рік) може отримати від ЄС ще півтора мільйона крон (близько 60 тис. євро) на запуск нового предмета.
Більшість проектів фінансують банки, зацікавлені в майбутніх клієнтах. Скажімо, CSOB підтримує так звані фінансові олімпіади – міжшкільні змагання з фінансової грамотності, а GE Money Bank фінансує проект «Розуміємо гроші» (підготовка вчителів).
В інших країнах
У російських школах поки що про такий предмет мова не йде. Хоча ще нещодавно держава говорила про те, що необхідно тотально підвищити фінансову грамотність населення. От тільки дорослих навчити набагато важче, ніж дітей. Справедливості заради треба сказати, що як експеримент у деяких школах введено економіку, а в ігровій формі вона викладається вже в першому класі. Цікаво, що досвід визнано успішним, але, як це часто буває, широкого розвитку так і не отримав.
А ось у США фінансова грамотність викладається не перше десятиліття, однак у середній школі немає єдиної державної програми, оскільки в кожному штаті це вирішує місцева адміністрація. Як зауважує Ніл Гудфрі, успішний фінансист, а нині автор сайту CFN (Children Finantial Network), до кризи більшість американських дітей були фінансово безграмотні.
Наприклад, проводилося дослідження, в якому з 4000 студентів, які почали навчання в коледжі, близько 70% провалилися на елементарних питаннях про фінанси. При цьому американські підлітки ніколи не скупилися на витрати. Скажімо, у 2001 році тінейджери витратили 175 мільярдів доларів. До того ж вони зовсім не замислювалися про те, що на зекономлені кошти могли б навчатися в коледжі. Тим же, хто в коледж потрапив, пропонуються три банківські картки, які треба зберегти до кінця навчання, тобто здійснювати за ними операції. При цьому багато хто примудрявся влізати в борги так, що завершити навчання в коледжі ставало проблематичним.
Гудфрі зазначає, що навіть мінімальний фінансовий лікбез (близько 10 годин лекцій) допоміг би покращити ситуацію. Та й книги типу «Гроші не ростуть на деревах: посібник для батьків, які бажають виростити фінансово відповідальних підлітків» – у США не рідкість.
У Великобританії, де фінансовий менеджмент досі був факультативним, з 2011 року предмет «Особисті гроші» стане обов'язковим у державних школах. З 7 до 11 років учні будуть освоювати особисті рахунки. З 11 до 14 років у навчальному плані – освоєння інформації про кредитні та дебетові картки, позики, кредити, основи економіки домашнього господарства. Крім державної підтримки, багато банків ведуть свої програми самостійно і мають намір інвестувати в це все більші суми.
В Австралії фінансова освіта в школі не мала до останнього часу держпідтримки. Однак зараз вводяться національні стандарти, починаючи з дошкільних закладів. Тут головний наголос робиться на права та обов'язки споживача – учнів вчать відстоювати свої права в усіх установах, де вони платять гроші. В Австралії люблять повторювати: «Зрозуміти гроші вигідно».
• Що ж може дозволити розбагатіти та реалізувати всі свої бажання, як не Forex? Азарт, знання, відмінна ерудиція, вміння прораховувати ходи наперед, і, звичайно ж, удача, – ось головні складові, з яких і складається форекс. Безсумнівно, це ризик, але вже достатньо багато людей у всьому світі спробували даний сервіс і отримали свою законну винагороду. До того ж, біржові операції – це ще й неймовірно престижне заняття, яке дозволяє заробити просто божевільну суму коштів, при цьому без зайвих витрат часу, покладаючись лише на себе. Ось, що таке форекс – відомий і популярний у всьому світі.