Першим із цієї трійки прийняти міжнародні стандарти щодо прозорості та обміну інформацією з податкових питань вирішив Ліхтенштейн. Уряд і правлячий принц князівства 12 березня заявили про згоду надавати інформацію про клієнтів своїх банків податковим органам країн-членів Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), не посилаючись на поняття банківської таємниці.
Того ж дня прикладу Ліхтенштейну послідували ще дві країни, іменовані в середовищі фінансистів «податковим раєм». Про намір послабити принципи банківської таємниці з осені 2009 року заявила Андорра, а Бельгія погодилася задіяти міжнародні стандарти щодо прозорості та обміну інформацією з податкових питань з початку 2010 року.
Між тим, як повідомляє «Німецька хвиля», відмовляючись від автоматичної передачі інформації, влада, як і раніше, обіцяє зберігати банківську таємницю. Обмінюватися ж банківською інформацією з іншими державами передбачається лише в конкретних випадках та за наявності справедливо обґрунтованої вимоги.
На початку квітня в Лондоні відбудеться саміт країн «великої двадцятки», на якому з ініціативи Німеччини та Франції обговорюватимуться заходи проти країн, що є так званими «податковими оазисами». Тому не дивно, що багато з них вирішили терміново покинути цей список, відмовившись від суворого дотримання банківської таємниці.