Фінансова сфера держави. Дефіцит урядового сектора бюджету має бути менше 3% від ВВП. Борг урядового сектора – не перевищувати менше 60% ВВП або наближатися до цього помірним темпом.
Обмінний курс. Держава повинна не менше двох років брати участь у механізмі ERM2 і забезпечувати стабільність обмінного курсу своєї валюти по відношенню до євро.
Стабільність цін. Розмір інфляції в країні не повинен перевищувати більш ніж на 1,5 процентних пункти середній рівень трьох країн-членів ЄС, які досягли найкращих результатів у сфері стабільності цін.
Процентні ставки. Довгострокова процентна ставка країни не повинна перевищувати більш ніж на 2 процентних пункти середній рівень трьох країн-членів ЄС, які досягли найкращих результатів у сфері стабільності цін.
Правовий підхід. Розглядається міра самостійності Центробанку та його інтегрованість у систему євро.
Естонія приєдналася до механізму обмінних курсів ERM2 28 червня 2004 року і деякий час повністю дотримувалася взятих на себе зобов'язань. Бюджет урядового сектора Естонії зберігається близьким до рівноваги (в останні роки, швидше, навіть перебуває в профіциті), а державний борг Естонії маленький (менше 5% від ВВП). Курс національної валюти – крони – також залишається стабільним.
Для оцінки процентних ставок в Естонії через маленький державний борг відсутній прямий порівнянний з іншими країнами показник (тобто, принаймні, 5-річні емітовані в естонських кронах державні боргові розписки). Але на підставі низького рівня процентних ставок, виданих приватному сектору кронових кредитів, Європейська Комісія висловила думку, що в Естонії не повинно виникнути проблем із виконанням критерію процентної ставки. Єдиною проблемою для переходу на євро в умовах швидкого економічного зростання та вирівнювання рівня цін в Естонії може виявитися виконання критерію стабільності цін.
Проблеми з дотриманням цього критерію в Естонії виникли, коли на світовому ринку стали швидко зростати ціни на нафту, в результаті чого рівень інфляції в Естонії при збереженні швидкого економічного зростання країни (у 2004 році – 7,8%, а в 2005 році – близько 9%) почав вибиватися за дозволені ЄС рамки. У 2003 році інфляція в Естонії становила лише 1,3%, що навіть нижче, ніж у середньому по ЄС (2%). У 2004 році через зростання цін на нафтопродукти інфляція в країні підвищилася до 2,4%, а в 2005 році приблизно до 3%. На 2006 рік Міністерство фінансів Естонії прогнозує інфляцію у розмірі 2,6%, що цілком вкладається в Маастрихтські критерії, однак тенденції на світовому ринку, а також відмова уряду країни спробувати адміністративним способом утримати зростання цін може призвести до перевищення допустимої позначки.
За словами прем'єр-міністра Естонії Андруса Ансіпа, мета уряду – ввести євро в обіг з 1 січня 2007 року. При цьому він не має наміру ризикувати довгостроковими перспективами розвитку держави заради короткострокових. «Я не збираюся доводити економіку Естонії до загибелі в ім'я спільних європейських грошей. Зростання, надійність і передбачуваність економіки важливіші, ніж введення євро», – зазначив Ансіп, виступаючи в парламенті країни. У будь-якому разі, за словами прем'єра, Естонія продовжуватиме активну підготовку до введення євро незалежно від того, чи відбудеться його введення в країні в намічені терміни чи пізніше.
Поряд із фінансовими труднощами на шляху до євро в естонському суспільстві стає дедалі більше людей, які не бажають переходу на єдину валюту. Згідно з проведеним наприкінці минулого року на замовлення Держканцелярії Естонії фірмою Emor опитуванням громадської думки, за введення євро виступає лише 41% жителів країни, проти цього – 54%. Найбільше людей лякає можливе пов'язане з введенням євро різке зростання цін на товари та послуги. Також багато хто пов'язує втрату нинішньої валюти Естонії – крони – із втратою частини національної самобутності.
За якнайшвидше введення євро в Естонії виступають представники фінансового сектора та бізнесу, для яких єдина європейська валюта дозволить скоротити витрати. Представники цих секторів стверджують, що оскільки курс естонської крони з самого початку був твердо прив'язаний до європейських валют (спершу до німецької марки, а потім – до євро), то перехід на нові гроші має відбутися відносно безболісно.
Для пом'якшення процесу переходу на євро уряд Естонії вже ухвалив спеціальну програму заходів, зокрема вимогу про написання за пів року до введення євро та на пів року після цього цінників у магазинах як в естонських кронах, так і в євро. Також передбачається, що протягом двох тижнів з моменту грошової реформи у всіх торговельних підприємствах матимуть ходіння як євро, так і крони. Естонські банки будуть зобов'язані без обмежень обмінювати крони на євро протягом року після реформи, а Центробанк країни – безстроково. Гроші на банківських рахунках будуть обмінені за фіксованим курсом автоматично.
Остаточне рішення про те, чи зможе Естонія ввести на своїй території євро з 1 січня 2007 року, буде ухвалено Європейською Комісією в середині 2006 року.
Родион ДЕНИСОВ.
ИА Росбалт