Розширення Євросоюзу на схід і південь посилило необхідність врегулювати правила імміграції до цього співтовариства держав. Але ЄС ще далекий від того дня, коли в усіх його країнах почнуть діяти єдині правила поводження з тими, хто претендує на статус біженця. Процедури надання притулку різняться від країни до країни.
Євросоюзу потрібна єдина система надання притулку, яка здатна, з одного боку, розподілити навантаження по справедливості між усіма країнами ЄС, а з іншого - забезпечити гідне поводження з прохачами притулку. Євросоюз поставив перед собою мету розробити і ввести в дію єдину систему правил надання притулку до 2010 року. Ті, хто отримав статус біженця, зможуть тоді переміщатися в межах усього Європейського Союзу. Члени ЄС прагнуть розподілити між собою навантаження, це означає, що держави з великою кількістю біженців хотіли б мати можливість спрямовувати частину біженців до тих країн, де їх мало.
Шлях до єдиної системи довгий, і держави мають виявити готовність до практичної співпраці, зазначив у своєму нещодавньому звіті на цю тему комісар ЄС з питань юстиції Франко Фраттіні. Перший важливий крок на цьому шляху - створення інформаційної системи про країни походження біженців. Після цього можна буде розробити єдині критерії надання притулку. Наприклад: політичні переслідування в країні N розцінюються в усіх країнах ЄС як критерій для присвоєння статусу біженця.
Уже набрали чинності і діють правила про мінімальні стандарти при розгляді прохань про надання притулку та щодо розміщення прохачів. Середземноморські країни, які приймають велику кількість африканців, вимагають справедливішого розподілу біженців між усіма країнами ЄС. Деякі країни дуже швидко відхиляють прохання як очевидно безпідставні, за що піддаються критиці з боку правозахисних організацій, зокрема, Європейської ради у справах біженців.
У 2002 році (нових статистичних даних поки немає) у Європі було подано 380 тис. прохань про надання притулку. Відсоток тих, хто отримав статус біженця, коливається від країни до країни - від 2% в Австрії до 25% у Данії. Більшість прохачів потрапили до Європи з Іраку, Афганістану, колишньої Югославії, Туреччини. Найчастіше подавали заяви у Великій Британії, Франції та Німеччині.
А от кількість біженців, які потрапляють до Німеччини, поступово зменшується, оскільки Німеччина з недавнього часу оточена так званими безпечними третіми країнами. Якщо прохач притулку ступив на територію такої країни на своєму шляху до Німеччини, його без розгляду справи можуть відправити назад до цієї країни. Єдиний список безпечних третіх країн за межами Європи поки що не вироблений.
Бернд РІГЕРТ.
Deutsche Welle