Людей приваблюють низькі ціни на авіаквитки, і вони поспішають скористатися відкритими можливостями, щоб подорожувати за межами свого звичного ареалу. Як зазначає журнал «Європа», з 1994 року до наших днів з'явилося понад 60 нових авіакомпаній, здебільшого за моделлю низькотарифних (вже прийнято міжнародний термін low cost), яку в Європі запровадили «Раян Ер» та «Ізі Джет». У 2004 році вони перевезли загалом 80 млн пасажирів і становлять 24% авіатранспорту в Європі. Їхній оборот перевищує €630 млн. Це явище змінює звички європейців, дозволяє широкому загалу знайомитися з місцями, які досі були далекими й невідомими. Досить подумати про Катовіце, Фару, Корк чи Пізу, які пов'язані з десятком аеропортів по всьому континенту. Зі зниженням тарифів при появі нової пересадочної мережі попит зріс на 59%. Кількість внутрішньоєвропейських авіамаршрутів зросла з 1993 року на 30%.
В останній час битва навколо низькотарифних авіакомпаній розгоряється в небі нових країн ЄС, де з'являються і місцеві аналогічні компанії з метою використати потенціал значною мірою незайманого ринку, але де великий попит на мобільність. Країни, що межують з ЄС, також включаються в стратегію цих європейських авіакомпаній. Союз оголосив про намір створити спільний авіаційний простір до 2010 року.
Предметом експансіоністської стратегії низькотарифних авіакомпаній стає також і Росія.
Зараз літаки чотирьох таких компаній регулярно літають до Москви та Санкт-Петербурга. «Сноуфлейк» поєднує Стокгольм і Копенгаген з Москвою та Санкт-Петербургом, ціни на квитки коливаються між €80 і €160, «Германія експрес» з'єднує Берлін, Дюссельдорф і Мюнхен з Москвою за €111. «Естоніан Ер» літає між Таллінном і Москвою (€70), «Ер Болтік» - між Санкт-Петербургом і Ригою. Їхня поява, з огляду на наслідки цього на європейському ринку, турбує російські авіаційні власті, натомість з ентузіазмом зустрічається в аеропорту Домодєдово (там базується «Германія експрес»): там відкриваються можливості створити новий термінал. З огляду на важливість російського ринку для Європи, член Європейської комісії Жак Барро, відповідальний за транспорт, попросив згоди країн-учасниць на початок переговорів з Росією.
Щоб зрозуміти значення феномену низькотарифних авіакомпаній у Європі, достатньо погортати європейські газети. Вони повні пропозицій, від яких неможливо відмовитися. Але особливо вони панують в Інтернеті, через який продається 90% дешевих квитків: там видно весь масштаб цього явища. Крім сайтів самих авіакомпаній з'явилася безліч порталів, через які можна шукати дешеві авіаквитки. Вони забезпечені порівняльними таблицями, відомостями про наявність квитків з будь-якої точки Європи, а також безліччю супутніх пропозицій: де переночувати, поїсти, орендувати автомобіль, які проводяться культурні заходи тощо. Від польотів за €20 до Лондона, Парижа чи Амстердама до шансу для замерзлих північан вирушити до Єгипту на вихідні, провести пару днів біля теплого Середземного моря, до пакетів послуг для гравців у гольф у Шотландії чи Уельсі, до велосипедного туризму з Відня до Праги чи піших прогулянок з Будапешта до Кракова - в Інтернеті пропонується стільки всього, що уяви бракує. Тим, хто піддасться на заклик дешевого авіаквитка і опиниться з ним у руці, розгублено розмірковуючи про невідомість попереду, місцеві туристичні служби, спеціалізовані журнали дають мільйон порад, що дозволяють вдало провести час у такій імпровізованій подорожі.
Аеропорти, якими користуються такі авіакомпанії, є альтернативою основних аеропортів, вони розташовані на певній відстані від кінцевої мети. Так, замість Відня можна приземлитися в Братиславі, замість Копенгагена - в Мальме. Але завдяки такому сусідству і ці міста самі по собі стають для туристів привабливими. Там процвітають кафе, ресторани, нічні заклади, готелі, організовані тури. Таким чином і вони отримують популярність, можуть показати себе з кращого боку.
Інші міста, що мають багату історичну та культурну спадщину, досі залишалися за бортом внутрішньоєвропейського авіасполучення, сприймають можливість отримати тисячі туристів з усієї Європи буквально як манну небесну. У 2003 році до італійської Пізи приїхали 316 тис. гостей, що обернулося для економіки вливанням €149,2 млн. Французький Каркасонн прийняв 253 тис. осіб, частина з яких там оселилася або інвестувала. Ці іноземці лише у 2001 році створили 40 компаній, що, за даними дослідження області Лангедок, принесло у 2003 році місцевій економіці €272 млн. Другорядні аеродроми, які раніше погано використовувалися, переживають період запаморочливого зростання як з точки зору обсягів авіасполучення, так і створення робочих місць на хвилі зростаючого попиту на обслуговування все нових пасажирів.
Аеропорт Хана (біля Франкфурта), на якому базуються багато низькотарифних німецьких авіакомпаній, збільшив потік пасажирів з 200 тис. осіб у 1999 році до 3 млн у 2004-му. Аеропорт Станстед під Лондоном мав у 1991 році пасажиропотік 2 млн осіб, а у 2003-му - 19 млн. Ліверпульський аеропорт перейшов з потоку в 500 тис. пасажирів (1996 рік) до 3,2 млн у 2003-му. Аеропорт Ла-Рошелі прийняв перший міжнародний рейс у 2001 році. Це були чотири рейси на тиждень авіакомпанії «Баз Ер». Через рік рейсів було дев'ять. Аеропорт у Катовіце після вступу Польщі до ЄС приймає вже 10 низькотарифних авіакомпаній, які здійснюють польоти до 14 європейських міст. Вплив цього на місцеву економіку, туризм та авіатранспорт, а також забезпечення більшої мобільності населення породили бурхливі дискусії. Приводом стали скарги, подані до Європейської комісії у зв'язку з субсидіями з боку регіональних органів влади та аеропортів таким авіакомпаніям.
Сьогодні низькотарифні авіакомпанії стали зрілою реальністю в Європі. Кожен п'ятий пасажир на континенті користується їхніми послугами. За десять років вони виховали нове покоління пасажирів, для яких рейс до іншої європейської країни перестав бути дорогим задоволенням та екзотикою, а став нормальним явищем у Європі без кордонів. Навіть підхід людей до подорожей спростився: квитки замовляють з домашнього комп'ютера, ціни невисокі, і це створює відчуття, що вся Європа - на відстані витягнутої руки, що можна легко задовольнити свій каприз, вирвавшись із монотонної повсякденності. Полювання за суперзнижками перетворилося на справжню хворобу у багатьох користувачів Інтернету, які обмінюються враженнями та порадами в імпровізованих дискусійних клубах. Епоха низьких тарифів на авіатранспорті змінює спосіб життя багатьох європейців. Свобода пересування, закріплена в договорах ЄС, стає відчутною реальністю.
Типажі пасажирів цих авіакомпаній, причини їхніх поїздок допомагають зрозуміти, до якої міри це явище змінює життя багатьох громадян. Деякі літають кожні вихідні - до сім'ї. Деякі - до нареченої чи нареченого в інше європейське місто. Колишні студенти, які навчалися за програмою міжуніверситетського обміну, час від часу збираються в тому чи іншому європейському місті просто для того, щоб поспілкуватися. Пенсіонери, які вирушають туди, де ніколи раніше не могли побувати через надто високу ціну на квитки, - наприклад, до середземноморського тепла з холодної північної зими. Є ті, хто виявив: квиток на літак коштує стільки ж, скільки раніше вони платили за поїзд чи автобус. Інші піднімаються на борт, тому що політ виявляється рівним поїздці на таксі, але дозволяє побувати в місці, про існування якого вони ще нещодавно навіть не здогадувалися. Нарешті, є ті, хто може здійснити мрію життя: провести кілька днів у Венеції чи Парижі і не витратити на це цілий стан. Є й ті, хто подорожує по всій Європі зі своєю улюбленою командою з футболу чи регбі.
Є ще одне міркування. Низька плата дозволяє або навіть робить вигіднішою діяльність, якою вони займалися у своєму місті чи регіоні. Групи молодих британців, шведів чи фінів збираються в нічних закладах Барселони, Таллінна чи Риги, а не вдома, тому що це дешевше. У витрати включено все - від польоту до алкоголю. Фірми, що базуються в Лондоні, можуть організовувати семінари в Діжоні, оскільки з британської столиці до цього французького міста є тепер прямий рейс, до того ж пропонується пакет послуг, що включає політ, а також проведення конференції, місця в готелі за цінами, значно нижчими від лондонських. Британці, німці, голландці та шведи кинулися купувати заміські будинки в інших країнах. Цьому сприяє нове, пряме і дешеве авіасполучення, причому ціна будиночків у невеликих містечках у Франції, Іспанії чи Італії виявляється більш ніж привабливою. Тільки у французькому департаменті Дордонь купили нерухомість 20 тис. британців. Саме британці, які дали старт низькотарифному поколінню, стали найчисленнішими (у відсотках до загального населення країни) власниками заміських будинків за кордоном.
Через десять років після початку лібералізації повітряних перевезень споживачі, регіональні аеропорти та місцеві громади користуються благами польотів за низькими цінами. Це відбувається, незважаючи на економічну кризу. Причому нових маршрутів стає все більше, зростає і кількість пасажирів.