Виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму Україна-ЄС підвищить безпеку країни, зазначили українські експерти. Найбільші проблеми, на їхню думку, зараз можуть бути пов'язані з війною на Донбасі, запізнілим впровадженням біометричних закордонних паспортів та затримкою створення антикорупційних структур.
Обіцянки влади
Ще на початку червня у своїй інавгураційній промові президент України Петро Порошенко пообіцяв, що безвізовий режим з ЄС стане можливим з 1 січня 2015 року. Однак, як нагадав на брифінгу в Києві 12 листопада директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко, це неможливо хоча б тому, що жоден українець, на відміну від громадян Молдови, Росії, Вірменії та багатьох інших країн, досі не отримав біометричний паспорт.
Перші біометричні паспорти почнуть видаватися з початку наступного року, пообіцяв прем'єр Арсеній Яценюк на засіданні уряду 5 листопада. Яценюк заявив, що уряд виділяє 150 мільйонів гривень (близько 75 мільйонів євро) на придбання понад 600 терміналів для видачі біометричних паспортів. «Це означає, що практично в кожному районі ми встановимо відповідний термінал», – зазначив прем'єр.
Ризики зловживань
Однак Сушко застеріг, що експерти ЄС спочатку повинні оцінити ступінь захисту даних, бланків паспортів та заходи щодо запобігання будь-яким зловживанням з біометричними паспортами. На думку експерта, результати цього моніторингу будуть відображені в рекомендаціях щодо надання Україні безвізового режиму.
Експерт зазначив, що з 10-12 мільйонів українців, які мають закордонні паспорти, не менше 5-6 мільйонів будуть намагатися якомога швидше отримати біометричні документи. Адже саме за ними в перспективі ЄС може дозволити українцям безвізовий в'їзд до Шенгенської зони. За прогнозами експерта, задоволення попиту на нові паспорти займе від двох до чотирьох років.
Кордон і біженці
Голова громадської організації «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко зазначила, що в Брюсселі задоволені прогресом, який Україна продемонструвала щодо посилення прикордонного контролю. Але тут ситуацію псує війна на Донбасі та неконтрольована Києвом ділянка кордону з Росією в кілька сотень кілометрів. «Щоб запобігти напливу нелегальних мігрантів і гарантувати безпеку іноземним громадянам в Україні, прикордонній службі доведеться розгорнути прикордонний контроль по лінії припинення вогню, що відокремлює контрольовані сепаратистами райони Донбасу», – вважає Сушко.
Ще однією проблемою можуть стати біженці з Донбасу та Криму, які бажають отримати притулок у країнах ЄС. За словами Олександра Сушка, їхня кількість за останній рік збільшилася в десять разів. Зараз Брюссель на це не звертає уваги, але подальше зростання кількості біженців може негативно позначитися на наданні безвізового режиму Україні, зазначив експерт.
Він нагадав, що раніше Україна за кількістю біженців у ЄС не входила навіть до першої тридцятки, де «на перших місцях завжди були Афганістан та Росія». «Влада повинна подбати про забезпечення житлом та соціальною допомогою внутрішніх переселенців, щоб ті не змушені були шукати притулку в країнах ЄС», – упевнений Сушко.
Польський досвід
Керівник міжнародної коаліції «За Європу без віз» Якуб Бенедичак, який приїхав із Варшави досліджувати візову ситуацію в Україні, сказав, що за останній рік польські прикордонники не зафіксували помітного збільшення кількості біженців.
Бенедичак заявив, що вважає поганим сигналом той факт, що польські консульські служби при оформленні віз вимагають від українців все більшу кількість документів. За його словами, на запит організації польське МЗС не змогло дати задовільних пояснень причин посилення візових вимог.
Антикорупційний бар'єр
Найбільше проблем може виявитися з посиленням боротьби з корупцією в Україні, що є однією з умов плану з лібералізації візового режиму, сказав Сушко. «У нас непогані результати боротьби з організованою злочинністю, і ніхто не очікує, що ми за лічені місяці переможемо корупцію. Але в першій половині наступного року має бути створено Національне антикорупційне бюро, що передбачено прийнятим нещодавно законом», – сказав експерт.
Він вважає це непростим завданням для уряду. Адже з часу прийняття закону до початку роботи такого важливого для візової лібералізації органу, як Державна міграційна служба, минуло цілих півтора року.
Однак Ірина Сушко впевнена, що нові проблеми, які стоять перед Україною, зараз можуть бути вирішені швидше, ніж у мирний час. І виконання плану дій щодо лібералізації візового режиму, зокрема зміцнення кордонів, може, своєю чергою, виявитися тим фактором, який сприятиме підвищенню рівня безпеки в країні.
Олександр САВИЦЬКИЙ.
Deutsche Welle