За даними Всесвітньої туристичної організації, незважаючи на успіх в освоєнні своїх рекреаційних ресурсів, частка Індії, Шрі-Ланки, Таїланду, Мальдів та Індонезії в загальній кількості турпоїздок у світі становить лише 3%. В інших країнах, таких як Малайзія, райони, постраждалі від цунамі, не є туристично значущими.
У ВТО сподіваються, що загальне економічне піднесення в Азійсько-Тихоокеанському регіоні не дасть захлинутися зростанню постраждалих від цунамі країн. За даними Міжнародного валютного фонду, минулого року зростання ВВП Китаю становило близько 9%, Австралії – 3,6%, Південної Кореї – 8,8%. Слід зазначити, що на внутрішньорегіональний туризм припадає 79% усіх туристичних поїздок у цьому районі світу.
При цьому, як зазначають у ВТО, цунамі зачепило лише деякі курорти на узбережжі найбільш постраждалих країн. У Таїланді найбільших збитків зазнав всесвітньо відомий острів Пхукет. Однак туристична галузь країни аж ніяк не обмежується цим курортом – варто згадати лише Паттайю чи Чіангмай. В Індонезії удар стихії припав на Суматру, яку навряд чи можна назвати туристичним центром країни. Таким скоріше є острів Балі, де цунамі не спостерігалося взагалі.
Те саме можна сказати й про Шрі-Ланку, основні турцентри якої зосереджені на західному узбережжі, що не постраждало від стихії. На Мальдівських островах, за даними ВТО, серйозних руйнувань зазнала лише третина курортів. Таким чином, за розрахунками фахівців ВТО, цунамі змогло скоротити загальний обсяг туристичної активності у світі менш ніж на 1%. Це цілком порівнянно за наслідками з іншими подіями. Щоправда, аж ніяк не природного походження.
Криза за кризою...
Південно-Східній Азії не звикати до різких спадів у туристичній галузі. 1997 року після Азійської фінансової кризи туристична активність у регіоні загалом впала на 1%. Безумовно, негативно вплинули на ситуацію й події 11 вересня 2001 року, коли страх теракців у небі та на землі змусив багатьох у США та Європі відмовитися від поїздок за кордон. Не встигли місцеві туроператори оговтатися після цієї події, як гримнув SARS, або, простіше кажучи, нетипова пневмонія, батьківщиною якої прийнято вважати саме ці місця. Загадкова хвороба відлякала величезну кількість туристів: 2003 року туристична активність порівняно з попереднім роком знизилася одразу на 8,8%.
Але й ця проблема недовго відлякувала клієнтів. Станом на серпень 2004 року кількість турпоїздок до Південно-Східної Азії зросла аж на 45%. Для порівняння: у всьому світі туристична активність на той момент зросла лише на 12%. Як вважають експерти, такий бум у країнах Південно-Східної Азії пояснюється тим самим відкладеним попитом на поїздки туди. Тобто 2003 року багато з тих, хто планував поїхати до Таїланду чи Індонезії, просто відклали на рік свій візит через нетипову пневмонію.
Як наголошується у доповіді ВТО, швидкому усуненню наслідків цунамі сприятиме і той факт, що осторонь проблем постраждалих країн не залишилася міжнародна спільнота, яка переймалася не лише санітарними чи продовольчими проблемами в тих місцях, якими прокотилося цунамі. Увагу було приділено й проблемі сиріт, які запросто можуть стати жертвами торговців живим товаром. Термінову допомогу надають не лише уряди, а й приватний бізнес. Лише фармацевтична компанія Pfizer перерахувала у вигляді допомоги $10 млн і поставила ліків ще на $25 млн.
Влада постраждалих від цунамі країн намагається терміново реанімувати туристичну галузь, яка приносить до їхніх держбюджетів левову частку доходів. Тут уряди будуть тісно співпрацювати з місцевим та іноземним бізнесом, і їхні колективні зусилля, звісно, будуть достатньо ефективними, щоб повернути туристів у ці райські місця. На самому початку січня уряд Мальдівів спільно з туроператорами екстрено організував поїздку журналістів на острови, щоб вони могли переконатися, що там усе гаразд і не варто боятися туди їхати.
Справді, зараз країни регіону зіткнулися з тим, що, з одного боку, щоденна демонстрація в ЗМІ жахливих кадрів із місць, якими пройшлося цунамі, сприяє вирішенню короткострокових завдань, а саме залученню іноземної допомоги. З іншого ж боку, подібні відвертості з боку мас-медіа можуть знизити в майбутньому кількість охочих повалятися на золотому пісочку пляжів Таїланду – неподалік від братських могил.
Втім, пам'ять людська коротка, і курорти Південно-Східної Азії знову наповняться охочими відпочити під спекотним сонцем. А розповіді вцілілих аборигенів навіть додадуть пікантності такому відпочинку. Поки ж над берегом Пхукета витає запах смерті, переможцями в цій ситуації знову виявляються острови Карибського регіону, які отримають левову частку багатих американських туристів, які відмовилися від поїздок у країни Південно-Східної Азії.
Страховики від цунамі не постраждали
Страхові компанії світу поспішили заявити, що їхні витрати на відшкодування збитків, завданих цунамі, великими назвати не можна. Фахівці французької страхової компанії AXA вважають, що стихійне лихо може коштувати страховикам від 4,6 до 9,9 млрд доларів. За даними британського страховика Amlin, загальні збитки від цунамі в усіх постраждалих країнах становитимуть $10 млрд. Це порівнянно зі збитками, яких завдав 1998 року ураган Мітч країнам Центральної Америки.
При цьому, як вважають в Amlin, у країнах, що стали жертвами цунамі, майно було застраховано на суму вдвічі меншу. Адже в Таїланді чи Шрі-Ланці звичка страхувати свої ризики не так розвинена, як у США чи Великобританії. У тій же Шрі-Ланці річні витрати на страхування становлять $7 на душу населення, що майже в 300 разів менше, ніж у США. Провідні перестрахувальні компанії світу Munich Re і Swiss Re заявили, що у випадку з цунамі їм доведеться виплатити 100 млн та 65 млн євро відповідно. Втім, цілком можливо, що кількість жертв і сума збитків могли б бути набагато меншими.
«Зелені» торжествують...
Виявляється, що найменше постраждали від цунамі ті райони, де не була порушена традиційна для багатьох з них екосистема. У тих районах, де збереглися коралові рифи та мангрові зарості, вони послужили природним буфером між збунтованим океаном і сушею. Це, як випливає з доповіді Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), врятувало багатьох жителів Мальдів і туристів, які перебували на островах. І все через те, що уряд Мальдівських островів проводив цілеспрямовану політику щодо збереження коралових рифів.
За даними WWF, економічний ефект у всьому світі, який забезпечують коралові рифи, захищаючи узбережжя, становить $9 млрд. Те саме стосується і мангрових заростей. При цьому, як зазначають у WWF, за останні 20 років Індонезія втратила 30% своїх мангрових заростей, Таїланд – половину, ще гірша ситуація на Шрі-Ланці.
Скільки дьогтю в бочці меду?
Тим часом за пару місяців до стихійного лиха Всесвітня туристична організація рапортувала про рекордне зростання активності в туристичному секторі світової економіки. У період із січня по серпень кількість турпоїздок по всьому світу становила 526 млн, що на 12% більше, ніж за аналогічний період 2003 року. Головний показник туристичної активності у світі, який розраховується ВТО, – World Tourism Barometer – застиг наприкінці року на позначці 3,8 (за п'ятибальною шкалою), що є найкращим показником за п'ятирічний період.
Попередні підсумки цунамі та заходи, необхідні для відновлення місцевої туристичної галузі, обговорюватимуться на надзвичайній сесії Всесвітньої туристичної організації, яка відбудеться 1 лютого в багатостраждальному Пхукеті. У місті, до якого ще місяць тому ніхто б і не подумав застосовувати такий епітет.