Шильйонський замок
Оселитися в Монтре
«У мене звичайні звички, я невибагливий у їжі, я нізащо не проміняю улюблену яєчню з шинкою на меню, в якому сила-силенна помилок», – гордовито говорив Набоков, який жив у дорогезному люксі Montreux Palace на березі Женевського озера, і був у всьому правий. Нам здається, що швейцарський спокій може бути лише нагородою за геніальність і відчай: спочатку емігруй, тужи за Росією, напиши «Лоліту», розбагатій у вигнанні. І вже тоді блукай уздовж озера, лови метеликів, вдихай найчистіше, засинай у сутінках.
У реальності все інакше: спочатку Монтре, потім великий роман і все, що захочеться. Вам просто потрібно відпочити – там, де вас ніхто не стане шукати.
Випити у виноградниках Лаво
Сухе біле. Беріть сухе біле і скромно сідайте в альтанку з темного дерева з видом на стародавні виноградники, альпійські гори та життя, якого у вас ніколи не було. Це потім, коли повернетеся додому, станете розповідати про сім сортів вина, у яких тепер розумієте: Лютрі, Дезале, Вілетт, Епесс та Каламен, Сен-Сафорен, Шардонн, Веве-Монтре, наливаючи співрозмовнику ще по келиху. А зараз просто випийте з Патріком Фонжалла, господарем виноробні у дванадцятому поколінні – a la vоtre! – він володіє 34 гектарами запашної пам'яті про старі часи, які в цих краях – вічні.
Спробувати шоколад зі смаком усього
З шоколадом, по суті, як з любов'ю – все залежить від тонкості вашого смаку та загальної пересиченості. У кожному швейцарському містечку є шоколадні крамниці, де карамельні ріки впадають у цукеркові береги, встигай тільки вибирати, пакувати і дарувати.
Джонні Депп, встоявши у знаменитому фільмі перед шоколадними спокусами, говорив красуне Вієнн: «Смачно, але не улюблені». Ось тільки навряд чи він зміг би повторити це, зустрівши месьє Блеза Поє, шоколатьє з міста Веве, який вигадує солодощі зі смаком фантазії. У його кондитерській є шоколад зі смаком кубинських сигар, з сіллю та карамеллю, фісташками та перцем, корицею та кардамоном. Є навіть цукерка Tom Yam – з інгредієнтами тайського супу, – вигадана колись на честь короля Таїланду.
Зазирнути до Шильйонського замку
Навіть якщо ви страшенно далекі від думки покататися байронівськими місцями (лорд перечекав тут колись зливу, після чого, просохнувши, написав відому світові поему), все одно заїжджайте: найзнаменитіший швейцарський замок – колишня в'язниця з надто суворими звичаями, зате з чудовим видом з-за ґрат. Граф Толстой заходив сюди все обміркувати, а Гоголь неподалік працював над «Мертвими душами».
Шильйонський замок живе в усіх часах одразу: з одного боку, він схожий на декорацію до «Гри престолів» – от-от зустрінеш когось із Ланністерів або Старків. З іншого – тут буденно працюють шановні екскурсоводи, переодягнені у стару аристократію, які раптом переходять з французької на книжкову, втрачену, колись вивезену російську.
Провести день і ніч у Лозанні
Лозанна – столиця франкомовного кантону Во, одне з найбільших міст Швейцарії, відоме Кафедральним собором, замком Сен-Мер, палацом Рюміна, Олімпійським музеєм; відкладіть путівник. Ні-ні, все це варто вивчити за суворим туристичним планом, але ще краще забути про нього і просто прогулятися містом, одному або з кимось, кого ви любите (ви ж когось любите?). Подивитися на лебедів, які смішно пірнають у Леман за своїм лебединим сніданком і окидають вас надто зарозумілим поглядом.
Пограти з місцевими жителями у вуличні шахи – масштабні, з ферзем по коліно. Пройтися по горбистих вуличках старого міста, купити зів'ялий букет у квіткарки, вибрати на ринку грюєр та ементаль.
Здивуватися графіті, до якого тут прихильні, зайти на міський фестиваль чогось прекрасного – у Лозанні люблять прекрасне і часто його привозять. Випити кави з печивом. А ввечері піти в нічний клуб Le Mad на Рю де Женев (просто вимовте це) або Babylone, забути про все і провести ніч зовсім іншою людиною.
Олена ШАХНОВСЬКА.
«Газета.ru»